Рутульська мова — мова кавказької народності рутульців. Належить до Лезгінської групи Північнокавказької мовної родини. Число мовців у Росії — 30 360 осіб (2010). Поширений в Рутульському районі Дагестану, а також у деяких селищах (Кайнар (Гайнар), Хирса, Ак-булах, Дашюз, Шин, Шорсу та ін.) Аглютинативна мова ергативного устрою. Писемність на основі кирилиці з 1990 року.
Діалекти Рутульська мова поділяється на 5 діалектів: мухадський шиназький мюхрекський іхрекський борчинсько-хіновський
Фонетика Вибухові приголосні у рутульскій, як і в інших лезґінських мовах, поділяються на: дзвінкі глухі подихові глухі ейєктивні (абруптивні) глухі неподихові (преруптивні)
Приголосні звуки рутульської мови: ГубніГубно-зубніДентальніСвистячіШиплячіПалатальніВелярніУвулірніФариінґальніЛарінґальніНосовім [m]н [n]Вибухові та африкатиб [b], п [pʰ], пӀ [pʼ], пп [p]д [d], т [tʰ], тӀ [tʼ], тт [t]дз [ʣ], ц [ʦʰ], цӀ [ʦʼ], цц [ʦ]дж [ʤ], ч [ʧʰ], чӀ [ʧʼ], чч [ʧ]г [g], к [kʰ], кӀ [kʼ], кк [k]хъ [qʰ], кь [qʼ], къ [q]ъ [ʔ]Фрикативив [v], ф [f]з [z], с [s]ж [ʒ], ш [ʃ]гг [ɣ], хь [x]гъ [ʁ], х [χ]гӀ [ʕ], хӀ [ħ]гь [h]Сонорнір [ɾ], л [l]Ґлайдий [j]
Морфологія
Відмінювання іменних частин мови
Відмінки у рутульській мові поділяються на: основні: називний, ергативний, родовий, давальний та спільний, локативні: поділяються на 5 серій по 3 відмінки (місцевий, вихідний та напрямковий).
Іменник Іменники за способом утворення відмінкових форм поділяються на 6 типів. Перші 4 типи являють іменники однини у яких основа непрямих відмінків збігається з називним (I), ергативним (II), родовим (III) та давальним (IV) відмінком відповідно. V та VI типи являють іменники множини, що позначають живих та неживих істот.
Приклади відмінювання іменників I—IV типів: ВідмінокI типII типIII типIV тип«батько»«дівчина»«бик»«дім»«син»«місяць»«кам'янка»«сокира»«сльоза»НазивнийдидрышйацхалдухваззизаьбалтанагъвЕргативнийдидаьрышерейацарахалырадухаравазыразизаьдираьбалтыдираьнагъвалыраРодовийдиддырышедйацадхалыддухардывазырдызизаьдидбалтыдиднагъвалдыДавальнийдидисрышесйацасхалысдухарысвазырысзизаьдисбалтыдиснагъвалысСпільнийдидыхьванрышаьхьванйацахьванхалыхьвандухарыхьванвазырыхьванзизаьдихьванбалтыдихьваннагъвалыхьванМісцевий IхаладухардавазыразизаьдаьбалтыдаьнагъвалаНапрямковий Iдиды̄рышы̄йацы̄халы̄духары̄зизаьды̄Вихідний Iхала̄духарвазыра̄зизаьда̄ьбалтыда̄ьнагъвала̄Місцевий IIдидихь'рышихь'йацахь'халыхь'духарыхь'вазырыхь'зизаьдихь'балтыдихь'нагъвалыхь'Напрямковий IIдидихь'даьрышихь'даьйацахь'даьхалыхь'даьдухарыхь'даьвазырыхь'даьзизаьдихь'даьбалтыдихь'даьнагъвалыхь'даьВихідний IIдидихь'ларышихь'лайацахь'лахалыхь'ладухарыхь'лавазырыхь'лазизаьдихь'лабалтыдихь'да (<- -ихь'ла)нагъвалыхь'лаМісцевий IIIдиддаьрышдаьйацдахалдадухардавазырдазизаьдидаьбалтыдидаьнагъвалыдаНапрямковий IIIдиддаьрышдаьйацдахалдадухардавазырдазизаьдидаьбалтыдидаьнагъвалыдаВихідний IIIдида̄рышда̄йацда̄халда̄духарда̄вазырда̄зизаьдида̄балтыдида̄нагъвалыда̄Місцевий IVдидыхдарышыхдайацахдахалыхдадухарыхдавазырыхдазизаьдихдабалтыдихданагъвалыхдаНапрямковий IVдидыхдарышыхдайацахдахалыхдадухарыхдавазырыхдазизаьдихдабалтыдихданагъвалыхдаВихідний IVдидыхдарышыхлайацахлахалыхладухарыхлавазырыхлазизаьдихлабалтыдихланагъвалыхлаВихідний Vдидыларышылайацалахалыладухарылавазырылазизаьдылабалтыдыланагъвалыла
Відмінювання іменників V типу: Відмінок«ведмеді»«брати»НазивнийсибаьшубаьЕргативнийсибаьшаьшубаьшаьРодовийсибаьшдышубаьшдыДавальнийсибаьшисшубаьшисСпільнийсибаьшихьваншубаьшихьванМісцевий IсибаьшдаьшубаьшдаьНапрямковий IсибаьшышубаьшыВихідний I--Місцевий IIсибаьшихь'шубаьшихь'Напрямковий IIсибаьшихь'даьшубаьшихь'даьВихідний IIсибаьшихь'лашубаьшихь'лаМісцевий IIIсибаьшдаьшубаьшдаьНапрямковий IIIсибаьшдаьшубаьшдаьВихідний IIIсибаьшда̄ьшубаьшда̄ьМісцевий IVсибаьшихдашубаьшихдаНапрямковий IVсибаьшихдашубаьшихдаВихідний IVсибаьшихлашубаьшихлаВихідний 5сибаьшилашубаьшила
Відмінювання іменників VI типу за основними відмінками: Підтипа)б)Відмінок«очі»«трава, трави»«роти»«ножі»Називнийулабырукьбырг̆албыркӀантбырЕргативнийулабырмыраукьбырмыраг̆алмыракӀантмыраРодовийулабырмыдукьбырмыдг̆алмыдкӀантмыдДавальнийулабырмысукьбырмысг̆алмыскӀантмысСпільнийулабырмыхьванукьбырмыхьванг̆алмыхьванкӀантмыхьван
Займенник У рутульській мові є особові, вказівні, зворотні, означені та неозначені займенники.
Особові займенники У рутульскій мові 4 особові займенники: «зы» (я), «вы» (ти), «йе» (ми) та «ве» (ви). Замість особових займенників 3-ї особи використовуються вказівні займенники.
Відмінювання особових займенників за основними відмінками: Відмінок«я»«ти»«ми»«ви»НазивнийзывыйевеЕргативнийза(д)вайевеРодовий(й)издывыдыйихьдывыхьдыДавальнийзасвасйесвесСпільнийзихьванвыхьванйехьванвахьван
Відмінювання особових займенників «зы» (я) та «вы» (ти) за локативними відмінками: Відмінок«я»«ти»НазивнийзывыМісцевий IзадавыНапрямковий IзавадаВихідний Iзаавада̄Місцевий IIзак'вак'Напрямковий IIзак'давак'даВихідний IIзак'лавакь'лаМісцевий IIIзахдавахьдаВихідний IIIзахлавахлаВихідний IVза̄лава̄ла
Вказівні займенники У рутульській мові, як і в інших Кавказьких мовах, розрізняються 3 ряди вказівних займенників: Ряд1ми(д)цеймиседтакий (як цей)мибыйдысаме цеймикалдыподібний цьому2ти(н)той (ближче)тиседтакий (як той)тинбийдысаме тойтикалдыподібний тому3гьа(д)той (далі)гьасадтакий (як той інший)гьабыйдысаме тойгьакалдыподібний тому
Відмінювання вказівного займенника «ми(д)» (цей) за основними відмінками: Граматичний класI, IIIII, IVОднинаНазивнийми(д)ми(д)ЕргативнийминийаьмидираьРодовийминийдымидидДавальнийминийисмидисСпільнийминийихьванмидихьванМножинаНазивниймибырмибырЕргативниймибишаьмимыраРодовиймибищдымимыдДавальниймибишисмимысСпільниймибишихьванмимыхьван
Питальні займенники
Зворотні займенники Зворотний займенник «вудж» (сам) у рутульській мові відмінюється за числом, відмінками та граматичними класами.
ОднинаМножинаВідмінок\КласIIIIIIIVI-IVNвуджриджвиджйиджджваьрEджудаджидаьджваьршаьGджудуджидыджваьрашьдыDджусджисджваьршисComджухьванджихьванджваьршихьванМісцевий IджудаджидаьджваьршидаьВихідний Iджуда̄джида̄джваьршида̄Місцевий IIджук'джик'джваьршик'Напрямковий IIджухь'даджихь'даджваьршихь'даВихідний IIджук'ладжик'ладжваьршик'лаМісцевий IIIджухдаджихдаджваьршихдаВихідний IVджууладжииладжваьршиила
Означені та неозначені займенники
Джерела
Примітки