Тарбозавр (, від  — «жах» і  — «ящір») — рід гігантських (до 13,5 метрів завдовжки) хижих ящеротазових динозаврів з родини тиранозаврових, які жили під час крейдового періоду. Жив у Азії (рештки знайдені в Монголії та Китаї) наприкінці крейдового періоду, 83,6—66,0 млн років тому на території нинішніх Монголії та Китаю. Його довжина становила близько 11 метрів, вага складала 6 тонн.

Виявлені у 1946 році викопні рештки декількох десятків особин тарбозавра, включаючи цілі черепи та скелети, дозволяють відтворити його зовнішній вигляд і зробити висновки про спосіб життя, а також простежити його еволюцію. У 1955 році, коли назва Tarbosaurus була вперше використана Малєєвим, дослідники дали виявленим викопним залишкам кілька видових назв. Однак до початку XXI століття в науковому співтоваристві не викликає сумнівів існування лише одного з цих видів, Tarbosaurus bataar (рідше, через значну подібність з північноамериканськими тиранозаврами, його класифікують як Tyrannosaurus bataar). Близьким родичем тарбозавра також є виявлений в Монголії аліорам.

Тарбозавр був великим двоногим хижаком з масою тіла, яку можна порівняти з масою тиранозавра, і непропорційно маленькими двопалими передніми кінцівками. У пащі тарбозавра розташовувалися близько шести десятків зубів довжиною щонайменше 85 мм. Хоча ряд дослідників вважає тарбозавра падальником, однак більш поширеною є думка, згідно з якою він був активним хижаком на вершині харчового ланцюга в екосистемі своєї епохи та регіону і полював на великих травоїдних динозаврів у вологих річкових заплавах.

Опис

Хоча трохи менший за тиранозавра, тарбозавр був одним з найбільших представників тиранозаврових: типовий зразок PIN 551-1 мав довжину приблизно 10 метрів, висоту в стегнах 3 метри та вагу до 4,5—5 тонн. Інші дорослі екземпляри були дещо меншими: MPC-D 107/2, ZPAL.MgD-I/4 і PIN 552-1, ймовірно, важили від 2,2 до 3,4 тонни. Найбільший відомий череп тарбозавра має довжину близько 1,35 м, більшу, ніж у всіх інших тиранозаврів, за винятком самого тиранозавра.

Класифікація

Тарбозавра відносять до родини тиранозаврид підряду тероподів, до підродини тиранозаврин. З останнім твердженням згідна лише частина систематиків, наприклад, Люй з колегами в роботі 2014 року включили рід безпосередньо в сімейство тираннозаврид.

За своїм зовнішнім виглядом тарбозавр ближче до тиранозавра, ніж до альбертозавра і горгозавра. Він відрізняється більш масивною статурою, пропорційно більшим черепом і пропорційно довшими клубовими кістками, на відміну від представників другої еволюційної гілки родини, яка включає альбертозавра і горгозавра. Разом з тим у цієї другої гілки великогомілкова кістка пропорційно більша відносно тіла. Частина дослідників розглядають T. bataar як вид тиранозаврів; ця точка зору висловлювалася як незабаром після відкриття, так і в новіших дослідженнях. Зокрема, Кен Карпентер заперечує навіть усталену думку, згідно з якою тарбозаври були дрібніше, ніж тиранозаври, а всі відмінності в будові черепа між тарбозавром і тиранозавром, на його думку, укладаються в рамках варіацій в будові черепа різних особин всередині виду Tyrannosaurus rex. Інші автори виділяють тарбозаврів в окремий вид, хоча як і раніше визнають їхню близьку спорідненість з тиранозаврами.

З дослідження 2003 року випливає, що найближчим до тарбозавра є аліорам, які мають схожі особливості черепа, які відсутні в інших видів тиранозаврин. Якщо ця думка знайде підтвердження, це буде свідчити про те, що еволюція тиранозаврин в Америці та Азії йшла різними шляхами й що тарбозавра не можна ототожнювати з тиранозаврами. При цьому єдиний відомий представник аліорамов (через ряд характеристик молода особина) очевидно не є молодим тарбозавром, оскільки він володіє великою кількістю зубів (від 76 до 78) і специфічним ланцюжком кістяних горбків уздовж верхньої частини морди . У той же час в дослідженні 2013 року найближчим родичем тарбозавра був названий ще один азійський тиранозаврид — Zhuchengtyrannus, а тиранозавр був представлений як наступний за близькістю морфологічних характеристик.

Місце тарбозавра в кладистиці щодо тиранозавра у XXI столітті перетинається з теоріями про процес поширення тиранозаврид з Північної Америки до Азії. Зокрема, в статті 2013 року, в якій розглядається древній материк Ларамідія як місце виникнення тиранозаврид, передбачається, що різні вони поширилися на території Азії однією хвилею — в період падіння рівня Світового океану в кінці кампанского ярусу. Подальша еволюція тиранозаврид проходила паралельно в Америці та Азії, і таким чином американський тиранозавр еволюційно досить далекий від більш близьких один до одного азійських таксонів Tarbosaurus і Zhuchengtyrannus. Навпаки, дослідження 2016 року, зпоміж авторів якого прихильники теорії про більшу близькість тиранозавра і тарбозавра, передбачає, що саме Tyrannosaurus rex є нащадком сформованих в Азії гігантських тиранозаврид, які проникли в Америку ближче до кінця крейдового періоду, і саме тому це єдиний гігантський вид тиранозаврид, відкритий в Північній Америці, де крім нього знаходять лише тиранозаврид середніх розмірів.

Браконьєрство зразків

Всі знайдені скам'янілості тарбозавра локалізовані лише в пустелі Гобі Монголії та Китаю. Обидві країни забороняють їхній експорт, однак деякі зразки були вивезені приватними колекціонерами. Контрабандна оборудка вартістю 1 мільйон доларів була викрита, коли виникли підозри щодо каталогу, випущеного Heritage Auctions для заходу в Нью-Йорку 20 травня 2012 року. Згідно з монгольським законодавством, будь-який екземпляр, знайдений у пустелі Гобі, має зберігатися у відповідній монгольській науковій установі, і не було жодних обґрунтованих сумнівів у тому, що зразок Tarbosaurus bataar, оголошений у каталозі, був викраденим. Президент Монголії та багато палеонтологів виступили проти продажу, що призвело до проведення розслідування в останню хвилину, яке підтвердило, що цей екземпляр по праву належить Монголії. Під час судової справи («United States v. One Tyrannosaurus Bataar Skeleton») Ерік Прокопі, контрабандист, визнав себе винним у незаконній контрабанді, і динозавр був повернутий до країни походження у 2013 році. Пізніше він був тимчасово виставлений на площі Сухе-Батору, центрі міста Улан-Батор. Ця справа призвела до репатріації десятків монгольських динозаврів, в тому числі ще кількох скелетів Tarbosaurus bataar.

Примітки