Степа́н Е́рьзя (; справжнє Степан Дмитрович Нефьодов, ; * (8 листопада) 1876, село Баєво Алатирського повіту Симбірської губернії, тепер Ардатовський район Республіки Мордовія,— † 24 листопада 1959, Москва) — ерзянський скульптор, представник стилю модерн; один із найвідоміших митців у світі, що працював із деревом. Працював у Ерзянії, Татарстані, Франції, Азербайджані та Аргентині. Псевдонім декларує належність митця до фіно-волзького народу ерзя.
Біографія
Степан Нефьодов народився 27 жовтня (8 жовтня) 1876 року в ерзянському селі Баєво в сім'ї селянина. Перші уроки образотворчого мистецтва отримав в іконописних майстернях Алатира (Мордовія) і Казані (Татарстан).
З 1902 по 1906 рік вчився в Московському училищі живопису, творення і зодчества у Сергія Волнухіна і Павла Трубецького.
З 1906 по 1914 рік скульптор жив в Італії та Франції.
З 1918 по 1920 рік жив на Уралі, в селі Мраморське і Єкатеринбурзі.
З 1920 по 1926 рік переважно жив на Кавказі, Азербайджані, де познайомився з Володимиром Маяковським. 1926 виїхав із виставкою у Францію, після чого вирішив остаточно емігрувати з Європи.
З 1927 по 1950 рік скульптор працює в Аргентині. Тут, між іншим, стає наставником молодого українського скульптора Михайла Грицюка, емігранта з Закарпаття.
1950 році посольство СРСР умовило його емігрувати до Москви. 1951 він прибув до України, міста Одеса, а звідти поїхав до Росії — у Москву. Привіз величезну колекцію своїх робіт (180 скульптур з дерева, гіпсу, бронзи, мармуру — загальною вагою 175 тонн).
Художник помер у Москві 24 листопада 1959 року. Похований у рідній країні, місті Саранськ.
Пам'ять У Мордовії діє Мордовський республіканський музей образотворчих мистецтв ім. С. Д. Ерьзя, який є великим власником його робіт, та Дім-музей С. Д. Ерьзі. Його творчість була гідно оцінена на світовому рівні. Художник є одним із найвідоміших людей Ерзянської землі.
Твори «Норвезька жінка» (1910)Портрет балерини Федорової (1915)«Ерзянка» (1915)«Каліпсо» (1917)«Іоанн Хреститель» (1919)«Мрія» (1919)«Спокій» (1919)«Єва» (1919, мармур)«Спокій» (1919, мармур)«Голова Карла Маркса» (1919, мармур)«Пам'ятник уральським комунарам» (1920; гіпс, залізо)«Пам'ятник великому ковалю світу» (1920, гіпс)«Пам'ятник звільненій праці» (1920, мармур)«Мордовка» (1917)«Народний трибун» (1920)«Актриса» (1922)«Шепіт» (1922)Людвиг ван Бетховен (1929)Мати з дитиною (1929)«Оголена» (1930)«Ассирійка» (1931)Жінка з Індокитаю (1931)Портрет секретаря Рабіндраната Тагора (1931)«Олена» (1934)«Болівієць» (1933)Аргентинець (1934)Полум'яний (1934)Аргентинка (1935)Спляча мати (1937)Портрет мордовки (1938)Француженка (1938)Портрет матері (1940)Чорниця (1941)Козак (1942)Парагвайка (1941)Іспанка (1942)Чилійка (1943)Старий-мордвин (1943)Тоска (1944)Болівієць (1945)Портрет російської жінки (1948)Жіночий портрет (1949)Москвичка (1953)Любов (1955)«Портрет студентки» (1954)
Галерея
Примітки
Бібліографія Сутеев Г. О. Биографические заметки и воспоминания. Саранск, 1968; Баранова М. Н. Степан Дмитриевич Эрьзя (Нефедов). Саранск: Мордовское издательство, 1981; С. Д. Эрьзя. Альбом. Автор-составитель М. Н. Баранова. Изд. 2-е. Саранск, 1989; Блинов В. А. Недорисованный портрет. Саранск, 1991. Скульптор Эрьзя. Биографические заметки и воспоминания. Саранск, 1995
Посилання Біографія, ілюстрації Міжнародний фонд мистецтв імені Степана Дмитровича Ерзі