Червонопрапорний Прикарпа́тський військо́вий о́круг (ПрикВО) — один з військових округів у складі Збройних сил СРСР на території Західної України та військовий округ Збройних сил України у 1991—1998 роках.

У 1998 році округ було переформовано на Західне оперативне командування (в/ч А3347), яке було остаточно розформоване в 2015 роціРозформовані військові частини.

Історія

Створений 9 липня 1945 року на базі військ 4-го Українського фронту. Штаб (м. Чернівці) сформований на основі штабу 4-го Українського фронту.

1946 року Управління округу перенесли з Чернівців до Львова.

Територіально до складу Прикарпатського військового округу входили: Станіславська (з 1962 Івано-Франківська), Тернопільська, Чернівецька, Вінницька області, Закарпатська Україна (з 1946 Закарпатська область), частина Кам'янець-Подільської області (з 1954 Хмельницька) без районів Берездовського, Полонського, Шепетівського, Ізяславського і Славутського.

Перший командувач військами округа — генерал армії Єрьоменко Андрій Іванович

3 травня 1946 року округ об'єднаний з Львівським військовим округом.

До 1991 року територія округу охоплювала Волинську, Рівненську, Житомирську, Вінницьку, Хмельницьку, Тернопільську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Закарпатську області.

Після розпаду СРСР у 1992 році округ перейшов під юрисдикцію України і був включений до складу Збройних сил України.

У 1998 році округ було переформовано на Західне оперативне командування (в/ч А3347).

Структура ПрикВО до осені 1990 р. мав у своєму розпорядженні 30-ту гвардійську танкову дивізію й навчальну танкову дивізію (окружний навчальний центр). 23-тя танкова дивізія ПрикВО в 1987-88 рр., яка також була навчальною, в 1989 році була перетворена в 6065-ту базу зберігання військової техніки.

Мотострілецькими з'єднаннями ПрикВО були: 17-та гв., 24-та, 51-ша гв., 66-та гв. (окружний навчальний центр), 70-та гв., 97-ма гв., 128-ма гв., 161-ша мотострілецькі дивізії. Крім танкових і мотострілецьких дивізій ПрикВО у своєму розпорядженні мав дві артилерійські дивізії (26-та ад й 81-ша ад). Авіаційну підтримку здійснювала 14-та повітряна армія, а повітряне прикриття — 28-й корпус ППО 2-ї армії ППО.

Всього в 1990 р. в окрузі значилося приблизно 280 тис. військовослужбовців, 2400 танків, 2700 бойових броньованих машин, 1200 гармат, мінометів і РСЗВ, 370 бойових і транспортних гелікоптерівФеськов В. И., Калашников К. А., Голиков В. И. Советская Армия в годы «холодной войны» (1945—1991). — Томск: Изд-во Том. ун-та, 2004. С.9..

Станом на кінець 1990-го року військовий округ включав:

З'єднання й частини окружного підпорядкування Управління (штаб) округу — м. Львів 239-й окремий батальйон охорони та забезпечення штабу (Львів) 24-та мотострілецька Самаро-Ульяновська, Бердичівська, Залізна ордена Жовтневої Революції, тричі Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія 207-ма мотострілецька Померанська Червонопрапорна ордена Суворова дивізія 420-та артилерійська бригада (кадрована) великої потужності, м. Нестерів (24 2С7 «Піон», 36 2С4 «Тюльпан») 35-та ракетна бригада, Нестерів (12 ОТР 9К72 «Ельбрус») (до складу входили 3 ракетні дивізіони і технічна батарея) 25-та зенітна ракетна бригада, Стрий (ЗРК С-300В1) (до складу входили 3 зенітно-ракетні дивізіони і технічний батальон) 146-й командно-розвідувальний центр, Брюховичі редакційно-видавнича група (іноземними мовами), Львів 8-ма окрема бригада спеціального призначення, Ізяслав 147-ма окрема радіотехнічна ордена Червоної Зірки бригада особливого призначення, Броди 1046-й окремий зенітний ракетний полк, Коростень, 6 ПУ-12 2286-й запасний зенітний ракетно-артилерійський полк 160-й реактивний артилерійський полк, Свалява (36 БМ-27 «Ураган», 9 1В18, 3 1В19) 340-й окремий транспортно-бойовий гелікоптерний полк, Калинів 379-й окремий полк безпілотних засобів розвідки, Старокостянтинів (Ту-141) 383-й полк БПЛА 111-та змішана авіаційна ескадрилья, Броди (8 Мі-8, 2 Мі-24К, 1 Мі-24Р, 2 Мі-9) ?? кадрована дорожньо-комендантська бригада 114-та інженерна бригада, Гайсин (3 ІРМ «Жук») 50-й інженерно-саперний полк, Самбір 54-й понтонно-мостовий полк, Кам'янець-Подільський (5 ІРМ «Жук») 137-й інженерний полк 219-та понтонно-мостова бригада, Кам’янець-Подільський 636-й окремий понтонно-мостовий батальйон 98-ма бригада зв'язку, Старичі (10 Р-145БМ) 99-та бригада зв'язку, Воля-Висоцька 100-та бригада зв'язку, Воля Висоцька 186-й окремий полк зв'язку, Нестеров 63-й вузол зв'язку (Львів) 68-ма радіотехнічна бригада, Стрий 224-й окремий полк радіоелектронної боротьби, Борислав 245-й окремий полк радіоелектронної боротьби, Борислав 644-й окремий батальйон РЕБ, Самбір 22-га бригада хімічного захисту, Самбір (49 РХМ-4) 300-й окремий батальйон розвідки зараження, Долина (12 К-611, 6 РХМ-4) 24-й полк розвідки зараження, Самбір 64-та бригада матеріального забезпечення (штаб) 84-та бригада матеріального забезпечення (штаб), Львів 85-та бригада матеріального забезпечення (штаб), Нестерів 90-та бригада матеріального забезпечення (штаб), Самбір 8-ма автомобільна бригада (штаб) 3-й окремий автомобільний полк 777-й окремий автомобільний батальйон 63-тя трубопровідна бригада 19-та медична бригада (штаб) 232-га дивізія охорони тилу, Славута 233-тя дивізія охорони тилу, Хмельницький Ремонтні підприємства окружного підпорядкування: 390-та артилерійська ремонтна майстерня 1453-тя авіаційна база гелікоптерна 3169-й аеродром сухопутний гелікоптерного базування 175-й рухомий танкоремонтний завод 1500-та база ремонту та зберігання спеціальних засобів, Бережани (50 Р-145БМ, 1 Р-156БТР) Склади окружного підпорядкування: 1586-та база зберігання спорядження, Жмеринка (1 Р-145БМ) 1529-й інженерний склад, Рівне 5909-й окружний інженерний склад 1529-й інженерний склад, Рівне (2 ІРМ «Жук», 6 МТ-55А) ??? (24 2С4), Нестеров 4600-та база зберігання озброєння та спорядження, Дзигівка (72 МТ-ЛБТ, 2К11 «Круг», КС-19, С-60) 4606-та база зберігання озброєння та спорядження, Житомир (72 МТ-ЛБТ та 1 Р-145БМ) Навчальні центри окружного підпорядкування: 110-й гвардійський окружний навчальний центр

119-й гвардійський окружний навчальний центр, Бердичів

66-й артилерійський корпус

8-ма танкова ордена Червоної Зірки армія

На 19 листопада 1990 р. 8-ма танкова армія мала в своєму розпорядженні 539 танків, 151 БМП і БТР, 67 гармат, мінометів і РСЗВ. 13-та загальновійськова Червонопрапорна армія

На 19 листопада 1990 р. 13-та загальновійськова армія мала у своєму розпорядженні 621 танк, 490 БМП і БТР, 372 гармати, міномети й РСЗВ.

38-ма загальновійськова Червонопрапорна армія

Склад армії за післявоєнні десятиліття змінювався. Сформовані для об'єднання незабаром після Другої світової війни 13-та гвардійська Полтавська й 27-ма Черкаська механізовані дивізії в 1956 році були переформовані в танкову й мотострілецьку дивізії та вибули до складу Південної групи військ, а в управлінні військами армії було скасовано корпусну ланку.

У 1960-ті — 1980-ті роки до складу 38-ї армії входило кілька мотострілецьких дивізій, підпорядкування й кількість яких змінювалися.

На 1991 рік після перетворення в 1989 році однієї з мотострілецьких дивізій у базу зберігання озброєння та техніки (див. 5194 БЗВТ 38 А), у складі 38-ї армії залишились 70-та гвардійська Глухівська (в Івано-Франківську) й 128-ма гвардійська (в Мукачевому) мотострілецькі дивізії.

На 19 листопада 1990 р. 38-ма загальновійськова армія мала в своєму розпорядженні 413 танків, 758 БМП і БТР, 197 гармат, мінометів і РСЗВ, 40 бойових і 36 транспортних гелікоптерів армійської авіації. 39-та окрема десантно-штурмова ордена Червоної Зірки бригада Хирів

38-й окремий дисциплінарний батальйон, в/ч № 75139, Яворів

Командування

Командувачі військ округу генерал армії Єрьоменко Андрій Іванович (липень 1945 — жовтень 1946), генерал-полковник Галицький Кузьма Микитович (жовтень 1946 — листопад 1951), Маршал Радянського Союзу Конєв Іван Степанович (листопад 1951 — березень 1955) генерал армії Батов Павло Іванович (березень 1955 — квітень 1958) генерал армії Гетьман Андрій Лаврентійович (квітень 1958 — червень 1964), генерал-полковник Лащенко Петро Миколайович (червень 1964 — серпень 1967), генерал-полковник Бісярін Василь Зіновійович (вересень 1967 — листопад 1969) генерал-полковник Обатуров Геннадій Іванович (січень 1970 — липень 1973) генерал армії Варенников Валентин Іванович (липень 1973 — серпень 1979), генерал армії Беліков Валерій Олександрович (серпень 1979 — вересень 1986), генерал-полковник Скоков Віктор Васильович (вересень 1986 — січень 1992) генерал-лейтенант Степанов Валерій Миколайович (січень 1992 — вересень 1992) генерал-полковник Собков Василь Тимофійович (вересень 1992 — червень 1994) генерал-полковник Шуляк Петро Іванович (червень 1994 — лютий 1998)

Начальники штабу округу генерал-полковник Сандалов Леонід Михайлович (липень 1945 — червень 1946) генерал-лейтенант Городецький Микола Васильович (червень 1946 — жовтень 1946) генерал-лейтенант Пеньковський Валентин Антонович (січень 1947 — березень 1950) генерал-лейтенант Пулко-Дмитрієв Олександр Дмитрович (березень 1950 — червень 1952) генерал армії Маландін Герман Капітонович (червень 1952 — вересень 1953) генерал-полковник Костилєв Володимир Іванович (жовтень 1953 — вересень 1960) генерал-лейтенант Володін Микола Костянтинович (вересень 1960 — грудень 1964) генерал-лейтенант танкових військ Бісярін Василь Зіновійович (грудень 1964 — вересень 1967) генерал-лейтенант Якушин Володимир Захарович (вересень 1967 — липень 1970) генерал-лейтенант Малашенко Євген Іванович (липень 1970 — серпень 1973) генерал-майор, з квітня 1975 генерал-лейтенант Аболінс Віктор Якович (серпень 1973 — травень 1975) генерал-лейтенант Тягунов Михайло Олександрович (травень 1975 — травень 1980) генерал-лейтенант танкових військ Грачов Микола Федорович (липень 1980 — березень 1984) генерал-лейтенант Гусєв Петро Іванович (березень 1984 — січень 1987) генерал-лейтенант Шевцов Володимир Тихонович (січень 1987 — березень 1989) генерал-лейтенант Гурін Геннадій Миколайович (березень 1989 — грудень 1991)

1-ші заступники командувача військ округу генерал-лейтенант Семенов Іван Йосипович (серпень 1949 — грудень 1952) генерал-лейтенант танкових військ Обухов Віктор Тимофійович (грудень 1952 — липень 1953) генерал-полковник Лелюшенко Дмитро Данилович (липень 1953 — листопад 1953) генерал-полковник Жмаченко Пилип Феодосійович (листопад 1953 — січень 1955) генерал-полковник Комаров Володимир Миколайович (січень 1955 — червень 1957) генерал-полковник Бабаджанян Амазасп Хачатурович (січень 1958 — червень 1959) генерал-полковник Провалов Костянтин Іванович (червень 1959 — вересень 1962) генерал-полковник Лащенко Петро Миколайович (вересень 1962 — червень 1964) генерал-лейтенант танкових військ Аніщик Георгій Степанович (серпень 1964 — травень 1968) генерал-лейтенант танкових військ Обатуров Геннадій Іванович (травень 1968 — січень 1970) генерал-лейтенант Мельников Павло Васильович (січень 1970 — вересень 1971) генерал-лейтенант танкових військ Герасимов Іван Олександрович (листопад 1971 — січень 1973) генерал-лейтенант, з 1978 року генерал-полковник Абашин Микола Борисович (лютий 1973 — квітень 1983) генерал-лейтенант Калінін Микола Васильович (квітень 1983 — лютий 1985) генерал-лейтенант Генералов Леонід Євстахійович (квітень 1985 — 1988) генерал-лейтенант Чечеватов Віктор Степанович (1988 — січень 1991) генерал-полковник Генералов Леонід Євстахійович (січень 1991 — серпень 1991) генерал-лейтенант Шевцов Володимир Тихонович (серпень 1991 — 1993)

Члени Військової ради округу (до 1991) генерал-полковник Мехліс Лев Захарович (липень 1945 — березень 1946) генерал-майор Новиков Степан Митрофанович (березень 1946 — травень 1947) генерал-лейтенант Крайнюков Костянтин Васильович (травень 1947 — жовтень 1948) генерал-лейтенант танкових військ Мельников Семен Іванович (грудень 1948 — червень 1949)