Мец () — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Лотарингія та департаменту Мозель. Населення — .
Муніципалітет розташований на відстаніФізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів близько 290 км на схід від Парижу.
Історія Римський період Поселення стародавніх людей біля Меца існували, за наявними даними, вже тисячі років до н. е. Незадовго до римської навали тут було головне поселення кельтського племені медіоматриків, які дали назву місту. У часи римського панування на цьому місці стояло місто Диводур (Divodurum). У 451 році місто захопив Аттіла.
Середньовіччя Мец був столицею королівства Австразія протягом двох століть у франкський період, з 511 по 751 рік. При розпаді Франкської імперії Мец став столицею володінь Лотаря.
Тамплієри оселилися в цьому вільному місті Священної Римської імперії в останні десятиліття XII століття. Окрім тамплієрів, у Меці також діяли госпітальєри Малого Святого Іоанна та Тевтонські лицарі Святої Єлизавети, засновані поблизу Порт-де-Аллеман (Брами Німців). Перше пожертвування Ордену Тамплієрів датується 1147 роком; саме наприкінці XIII століття тамплієри перенесли свою штаб-квартиру на південний захід від міста, поблизу церкви Сен-П'єр-о-Ноннен. Між 1180 і 1210 роками Мец процвітав як вільне імперське місто, потім став одним з трьох єпископств, що розділяли Францію та Німеччину. Автор міської хроніки XV століття Жан Обріон особисто брав участь у багатьох описаних ним подіях, зокрема війнах французів із бургундцями.
З 1234 року Мец перетворився на самостійний суб'єкт імперії, який мав усі атрибути суверенної держави: уряд, верховний суд, фінанси, незалежну зовнішню політику. Це була Мецька комуна на чолі із олігархією, що також відома як Мессенська республікаLarchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857. P. 27Roemer F. Les institutions de la république messine. Metz : Serpenoise, 2007, p. 7. Найважливіші справи життя міста вирішувала Велика Рада, до якої, крім міського патриціату, входили 25 представників від міських ремісників, так звані Comtes jurés (присяжні)Larchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857. P. 33. Проте реальна влада у місті належала «парагіям» – кланам мессенської міської аристократіїLarchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857. P. 30. Існувало 6 парагій, що представляли великі квартали міста. Усі значні місця під управлінням міста займали представники парагійRoemer F. Les institutions de la république messine. Metz : Serpenoise, 2007, p. 31. Кожна парагія мала своє військо, резиденцію, герб, печаткуLarchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857. P. 30. Республіку представляв глава міста – метр-ешевен, якому допомагали 12 ешевенівLarchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857. P. 31. Судову владу здійснювали «Тринадцять». У їхньому підпорядкуванні були сержанти, які виконували функції міської поліціїLarchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857. P. 33. Метр-ешевен та «Тринадцять» призначали «Сім військових», які забезпечували безпеку міста та командували солдатамиLarchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857. P. 32. Опосередковано місто представляли так звані пенсіонери, які отримували від міста щорічні виплати за послуги. До них належали сеньйори, що оточували Мец, служили місту в дні небезпеки, а також доктора права і теології, що представляли інтереси міста при папському дворі та в імперських справахLarchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857, р. 35.
Перебуваючи у вигідному географічному положенні, Мец рано перетворився на важливий торговельний та ремісничий центр франко-імперського прикордоння. На додаток до ярмарків у святкові дні та трьох щотижневих ринкових днів проводилося п'ять великих ярмарків: Сен-Клеман (5-8 травня), Сент-Етьєн (3 серпня), ярмарок Сент-Марі (15 серпня), Сен-Арну (16 серпня та 11 жовтня) та Великий жовтневий ярмарок. Майже постійний потік товарів приносив із собою певну частку податків, що поповнювали скарбницю. Воно надсилало до Лотарингії, Голландії, Льєжзького єпископства, німецьким князівств свої вина, залізо, папір, аркебузи, зацукровані сливи мірабель, зацукрований мигдаль та анісові цукерки, а натомість отримувало дублену шкіру, сири, спеції, вовняні тканини, тріску, оселедець, солоного лосося тощо. Ці товари потім відправлялися до Франції, отримуючи при цьому значні прибутки. Це був склад для книгарень з Льєжа та Амстердама, солі з Дьєза, худоби з Вогезів, розкішних коней з Німеччини та бренді, секрет виробництва яких було розкрито в регіоні Пон-а-Муссон з виноградних вичавок. Мец також був великим банківським центром. Середовищем лихварства були площа та вулиця Менял, де розташовувалися міняльні контори, які контролювали обмін грошейSchneider J. La ville de Metz au XIIIe au XIVe siécles. Nancy : Georges Thomas, 1950, p. 45, 47. Корпорація змінював, скасована 1406 р., впливала на муніципальні закони, що регулювали діяльність інших ремеселGirardot A. La République messine // Histoire de Metz, sous la dir. F.-Y. Le Moigne. Toulouse : Privat, 1986, p.139-140.
У пізньому Середньовіччі він став одним із шедеврів міської фортифікаціїLarchey L. Coup d’oeil sur la république messine pendant la seconde moité du quinziиme siиcle // Journal de Jehan de Aubrion bourgeois de Metz avec sa continuation par Pierre Aubrion (1465–1512). Publié en entire pour la premier fois par L. Larchey. Metz : F. Blanc, 1857. P. 28. З цієї причини Мец, майже перший у Європі (1324 року), став використовувати гарматиLarchey L. Les maitres bombardiers canonniers et couleuvriniers de la cité de Metz au Moyen Age // Memoires de la Société d’archéologie et d’histoire de la Moselle. Année 1860. Metz : Rouseau-Pallez, 1861. P. 111–112.
Юридично Мец був частиною Священної Римської імперії. Представники Меца приносили німецьким імператорам клятву вірності, одержуючи натомість підтвердження своїх вольностей, правий і привілеїв. Але влада імператорів над Мецем була номінальною, вони мали сил і коштів змусити Мец підкоритися своєї волі. Ближче до кінця 1356 року імператор Карл IV скликав рейхстаг у Меці, де було оприлюднено Золоту буллу, яка встановила важливі конституційні аспекти Священної Римської імперії. У 1399 р. Венцеслав Люксембург не зміг відібрати в Меца дане йому раніше право вищої юстиції – бана (24 травня 1399)Histoire de Metz, par des religieux bénédictins : en 2 t. Metz : J.-B. Collignon, 1775. T. 2. , p. 605. Зміцнення королівської влади у Франції у XIV ст. дозволило їй втручатися у справи Лотарингії та Меца. Франкомовний Мец був пов'язаний із Францією культурними та економічними узами, а завдяки контролю над папами королі Франції мали у Меце лояльних стосовно них єпископів. Деякі сеньйори Меца були пенсіонерами Франції та брали участь у її війнах. Після конфлікту 1373-1376 років. єпископи більше не наважувалися йти на протистояння з міською комуноюParisot R. Histoire de Lorraine : en 2 t. Paris : Auguste Picard, 1925. T. 1, р. 329.
В умовах великої схизми, коли було два папи, два римські королі (Венцеслав Люксембург і Рупрехт Віттельсбах) і два ворогуючі угруповання у Франції (бургійони і арманьяки), Мецу важко було залишатися нейтральним: він прийняв бік Рупрехта і бургійонів. У відповідь 1405 року герцог Людовик I Орлеанський, союзник Люксембургів, спільно з Робертом, герцогом Бара, графствами Нассау, Саарбрюк, Саарверден, Зальм і сеньорією де Булэй10, p. 609 почав війну з МецомViville Cl. Ph. de. Dictionnaire du departement de la Moselle : en 2 t. Metz : Antoine, 1817. T. 1, р. 122. Внутрішній розгардіяж, так звана «жакерія» 1405 р., призвела до поразки мессенців у битві при Женетру 24 листопада 1405 р., яка, на щастя для міста, не стала катастрофоюHistoire de Metz, par des religieux bénédictins : en 2 t. Metz : J.-B. Collignon, 1775. T. 2, p. 610–611. У 1407 р. герцог Карл Лотаринзький, найнятий комуною капітан за 10 тис. франків 1 тис. франків щорічної пенсії, спочатку здобув перемогу у битві біля Корні-сюр-Мозель, а потім рішучу — біля Шампіньєлі. За захоплених графів баронів та сеньйорів Мец отримав викуп від 30 (за барона) до 60 тис. екю (за графа). Наприкінці того ж року в Парижі було вбито Людовика ОрлеанськогоHistoire de Metz, par des religieux bénédictins : en 2 t. Metz : J.-B. Collignon, 1775. T. 2, p. 613-614. 1408 року було укладено мир з ворожиними сеньйорамиWorms J. Histoire de la ville de Metz, depuis l’йtablissment de la république jusqu’a la révolution francaise. Mets-Nancy-Paris : Alcan, Grimblo et Raybois, Dérache, 1849, р. 54–55.
Відновлення Сторічної війни 1415 року призвело до припинення тиску на комуну з боку Франції. Втім того ж року комуна вступила у конфлікт з Анрі де Ла Туром, сеньйором Сольсі, 1423 року почалася війна з Карлом Лотаринзьким. У вересні 1427 р. почалася війна між Мецем та герцогом Карлом Лотаринзьким, відома в історії як «війна за кошик яблук»Worms J. Histoire de la ville de Metz, depuis l’йtablissment de la république jusqu’a la révolution francaise. Mets-Nancy-Paris : Alcan, Grimblo et Raybois, Dérache, 1849, p. 56. Мир було укладено 1431 року, а 1433 року на 10 років було укладено союз з новим герцогом Лотарингії Рене, і люксембурзькою герцогинею Єлизаветою фон ГерліцHistoire de Metz, par des religieux bénédictins : en 2 t. Metz : J.-B. Collignon, 1775. T. 2., p. 631.
У 1430-х роках французький король Карл VII став готуватися до захоплення Меца. Але до початку 1440-х років такі плани обмежували нападами французьких капітанів, зокрема Жана Потона де Сентрайля, із загонами мародерів (екоршерів) на мецькі володіння. Найбільшою спробою поставити Мец у залежність від Франції був похід Карла VII в союзі з Лотарингією у вересні 1444 р. та облога міста до 25 лютого 1445 року. Мец зрештою сплатив королю викуп у 84 тис. золотих флоринів, списав борги за 30 років герцогству Лотаринзькому, але зберіг свою свободуChronique de Mathieu d’Escouchy : en 3 t. Paris : J. Renouard, 1863. T. 1, р. 38-39.