Олександр Георгійович Філіппенко (; , Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії Росії (1998). Народний артист Росії (2000).
Життєпис Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1970). Художній керівник театру «Моно-Дует Тріо».
У березні 2014 року, після російської інтервенції в Україну, разом з рядом інших відомих діячів науки і культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі.
У червні 2018 року підтримав українського режисера Олега Сенцова, засудженого і ув'язненого у Росії.Александр Филиппенко в поддержку Олега Сенцова // Радіо Свобода, 01.06.2018
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в День вишиванки опублікував у Фейсбуці свою фотографію у вишиванці. З організацією сольних концертів Філіппенка почали виникати складнощі, а у листопаді 2022 року Театр імені Мосради не продовжив з ним контракт. 10 лютого 2023 року у ЗМІ повідомили, що Філіппенко залишив Росію й оселився у Литві.Народный артист Александр Филиппенко уехал из России, РБК, 10 февраля 2023
Фільмографія «Сині зайці або Музична подорож» (1972, клоун Саша) «Зупиніть Потапова!» (1974, Єрмоленко) «Хто заплатить за удачу» (1980) «Кидок» (1981, Семен Семенович Каліткін, прапорщик прикордонвійськ) «Про повернення забути» (1985, Ісаєв) «Я зробив все, що міг» (1986, Леонід Жилін) «Візит до Мінотавра» (1987, Григорій Білаш) «Наш бронепоїзд» (1988) «Важко бути богом» (1989, Реба), «Серпень на спливі»/ (1989, Борис Краснов (головна роль) «Кроки імператора» (1991, Павло Ι) «Два прокурори» (2025, Степняк) та інші.
Знявся в українських фільмах: «Бумбараш» (1971, т/ф) «Народжена революцією» (1974—1977, т/ф, 10 а), : «Останній засіб королів» (т/ф, 4 с) — полковник «Джіґс» : «Чорна стріла» — Річард Глостер «Міст через життя» (1986, т/ф, 2 с), «Яма» (1990, актор), «Жінка для всіх» (1991), «Я сама» (1993, Вахрамєєв; Росія—Україна) та інші.
Примітки
Література Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 793—794. Кинословарь. — Т. З: Р-Я. — Санкт-Петербург: (б. и.), 2001. — С. 284—285.
Посилання Олександр Філіппенко Олександр Філіппенко: «під час собачого шоу мій пес розгубився, і мені все довелося робити за нього. Рачки. Головний приз — телевізор — дістався мені»