Мі́нськ (МинськС. Л. Рудницький. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918; , , ) — столиця Білорусі; адміністративний центр Мінської області і Мінського району, проте не входить до їх складу. Населення — 1 996 553 осіб, площа — 348 км².
Розташований на річці Свіслоч при впаданні в неї річки Неміга, за 70 км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до Берестя, Вільнюса, Гомеля, Москви, перетин автошляхів на Оршу, Вітебськ, Ошмяни, Берестя, Слуцьк, Гомель, Могильов тощо.
Місто є політичним, економічним, соціальним, культурним і науковим центром Білорусі. Належить до числа найстарших міст ЄвропиЧирский Н. А. Чирский Е. Н. Минск: Путеводитель. Мн.: Университетское, 2002. C. 8.
Походження назв Наразі більшість науковців вважає, що назва міста пішла від невеличкої річки Мєнки (Мєнь, Мєна), на якій був початково заснований Мінськ, згодом перенесений на своє теперішнє місцеЖучкевич В. А. Краткий топонимический словарь Белоруссии. Мн., 1974. С. 232—234 // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 22Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. — 696. С. 14. Білоруський історик М. Кузнецов зробив припущення, що назва річки походить від риби миньМ. В. Кузняцоў. Таямніца далёкіх вякоў // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 34.
Деякі автори припускають, що назву місту дав обмін, торгівля, тобто «міна»Горад на Нямізе // Зямля пад белымі крыламі // Караткевіч У. Збор твораў: У 8 т. Т. 8. Кн. 1. П'есы. Нарыс. — Мн.: Маст. літ., 1990. — С. 385—570. Ця аргументація виглядає непереконливою, оскільки в ті часи торгівля не могла розвиватися так швидко, щоб бути підставою для іменування фортеці, яку було збудовано у 1063 році, й назва якої так широко розповсюдилася, що літописець згадує її вже під 1067 роком.
Існує народна легенда, де розповідається про заснування міста богатирем Мянеском, який побудував на місці сучасного Мінська свій млин і молов там борошно з камінняШпилевский П. М. Путешествие по Полесью и белорусскому краю. Мн., 1992. // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 31—32.
Одна з колишніх назв — Мі́нськ-Лито́вський ().
Варіанти У Іпатіївському літопису місто згадується 1067 роком під назвами «Мѣньск», «Мѣнескь». У пізнішому Радзивіллівському літописі назви «Меньск» і «Менеск» написані без ять, через «е». Наприкінці XV століття з'являється назва «Менск» без м'якого знаку, проте ще у XVI—XVII століттях тривало широке застосування форми «Менеск».
У листуванні мінського воєводи Федора Арсеньєва з московським царем Олексієм Михайловичем на одній стороні грамоти слова «Менеск», «Менск», «Менского» трапляються 18 разів і жодного разу «Мінск». У двох листах того ж воєводи назви типу «Менеск», «Менск», «Менского пов(іту)» зустрічаються 12 разів і тільки одного разу написано «Мінской пов.». У листі воєводи Яковлева щодо мінської шляхти також вживається лише форма «Менск». Це каже про те, що білоруська шляхта користувалася виключно цією назвою.
У Баркулабівському літописі місто згадується 6 разів, з яких 5 — у формі «Менск» і один «Мінск».
Перша фіксація назви Мінськ (Mynsko, Минське) знайдена дослідниками у латиномовній канцелярській книзі під 1502 роком. У польськомовних документах XVI—XVII ст. все частіше вживається транскрипція Minsk. Є. КарськийКарский Е. Ф. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. — М., 1962. — С. 483 і О. В. Марков зазначали, що форма з -і- виникла внаслідок українського впливу XVI—XVII ст.Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М., 1986. — Т. 2. — С. 625. Професор катедри білоруської філології Варшавського університету А. Обрембська-Яблонська доводила, що назва «Мінськ» з'явилася під впливом польського Мінська-Мазовецького на ґрунті польської адміністративної і мовної експансії.Obrębska-Jabłońska A. Czy ukraiński wpływ na toponimię białoruską? // Slavia Orientalis. XXII, 1973, № 2, 261—265.; Крамко І. І., Штыхаў Г. В. Калі Менск стаў Мінскам // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 34—35
Остаточно форма «Мінск» заміняє «Менск» у офіційних документах тільки у XVIII століття разом із витісненням старобілоруської мови з державного вжитку. З тих самих польських документів і мап після поділів Речі Посполитої назву було механічно перенесено в російські документи й мапиШыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада / Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 10Крамко І. І., Штыхаў Г. В. Калі Менск стаў Мінскам // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 36.
Наприкінці XVIII століття написання «Минск» використовувалося в офіційних російськомовних документах, у той самий час форма «Менск» залишилася в народному вжитку (ці факти занотовані білоруським етнографом Павлом Шпілевським та Географічним словником Королівства ПольськогоMińsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom VI. — Warszawa, 1885. S. 453 , виданому у 1885 році).
З 1916 року в середовищі білоруської інтелігенції з'являється назва Мєнськ-Білоруський. Вона вживалася в часи німецької та польської окупації, використовувалася в документах еміграційних білоруських урядів.
Форма «Менск» стала нормою в часи БРСР. Вона вживалася в усіх офіційних документах, а також на державному радіоКастусь Лашкевіч, 5 афіцыёзных міфаў пра Мінск // TUT.BY, 11 вересня 2009 року до 29 липня 1939 року, коли постановою 2-ї сесії Верховної Ради БССР місто було перейменовано в «Мінск». Це перейменування було викликане посиленням репресій проти білоруських національних кадрів і закріпило русифікацію в республіці на рівні назви містаУ. Ляхоўскі. Дык няўжо ж нам ніколі ня склеіць, ня сшыць // Радыё Палёнія, 30 липня 2008.
5 вересня 1991 року Мінська міська рада народних депутатів передала Верховній Раді прохання про повернення місту історичної назви «Менск», проте в його задоволенні було відмовлено69 гадоў таму Менск стаў Мінскам // Наша Ніва, 29 липня 2008 За повернення назви «Менск» проголосували 142 депутати при необхідних 173..
Історія
Литовський період Достеменно дата заснування Мінська невідома. Існує традиція вважати першу літописну згадку в 1067 році днем заснування міста. На думку істориків Мінськ був заснований значно раніше, імовірно, навіть на початку XI століття. 1067: вперше згадується у Повісті врем'яних літ у зв'язку з битвою на Немізі. Місто у складі Полоцького князівства. 1101: столиця удільного Мінського князівства, перший князь — Гліб Всеславич. Перша половина XIV століття: увійшов до складу Великого князівства Литовського. 1390: у Мінську, на Троїцькій горі, побудований перший католицький костьол. 15 липня 1410: Мінська корогва брала участь у Грюнвальдській битві. 1413: у Віленському воєводстві. 1444: у королівській грамоті зазначений в переліку п'ятнадцяти найбільш розвинених міст держави. 2-я половина XV століття: адміністративний центр Мінського повіту Віленського воєводства. 14 березня 1499: отримав Магдебурзьке правоПривилей месту Менскому, на право майдеборское и иные вольности. 14.03.1499 г. // АЗР Т. 1: 1340—1506. Спб., 1846. № 165. С. 187—189 1513: у Мінському замку відкрився перший шпиталь — притулок при Вознесенському монастирі для хворих та калік. 1564: у Мінську виникає кальвіністська громада. 1565—1566: столиця Мінського воєводства, найбільшого у Великому князівстві Литовському. 1566: введена посада Каштеляна мінського — місцевого упорядника, який ще й засідав-представляв громаду в Сенаті Речі Посполитої (посідаючи 67 місце перед каштеляном-очільником Гданська) 16 липня 1569: мінчани отримали дозвіл збудувати гостиний двір — великий торговий комплекс. Той самий привілей вважається пунктом відліку існування у Мінську цехів, заснованих на класичних європейських принципах. 1588—1755: раз на два роки, по черзі з Новогрудком, у Мінську проходили сесії Литовського трибуналу. 12 січня 1591: король і великий князь Сигізмунд III Ваза надав місту герб — «фігуру вознесіння діви Марії».А. К. Цітоў. Пячаткі і герб / Сімвалы горада і Менскага ваяводства // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 215 1592: при соборній церкві Мінська відкрилася перша братська школа. 1620: налагоджене регулярне поштове сполучення з великими містами Речі Посполитої Обох Народів. 3 липня 1655: російські війська захопили і спустошили Мінськ.Ганна Соўсь. 3 ліпеня 1655 году расейскае войска захапіла Менск // Радыё Свабода, 3 липня 2008 1667: частина першого в Білорусі міждержавного поштового маршруту Вільнюс — Мінськ — Могильов — Смоленськ — Москва. 1713: резиденція єзуїтів у Мінську отримала статус колегіуму — навчального закладу, який давав освіту на рівні гуманітарного університету.Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 168 1749: поряд з мінським єзуїтським костьолом була побудована аптека з лабораторією (перша міська аптека відкрилася ще у 1659). 1773: Мінський єзуїтський колегіум перетворений на світський навчальний заклад — Мінську гімназію. 1783: складений перший план забудови Мінська. 1786: згідно з постановою Магістрату було встановлено номери на всіх будинках Мінська. 1791: у Мінську відкрився військовий шпиталь великолитовського війська. кінець XVIII ст.: у Мінську почали виступати професійні театральні колективи, а у 1825 р. під міський театр було спеціально відреставровано один з будинків.
Російський період 1793: в результаті Другого поділу Речі Посполитої опинився в складі Російської імперії, адміністративний центр Мінської губернії. 14 травня 1795: створено Мінське намісництво замість губернії. Російська влада скасувала Магдебурзьке право для Мінська. 28 січня 1798: засновано Мінську єпархію римо-католицької церкви, духовну семінарію (діяла до 1869).Хроніка важнейшых падзей // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 564 1799: у Мінську відкрилася перша лікарня. 1803: утворений мінський міський оркестр. 26 червня — 17 листопада 1812: центр департаменту відновленого Наполеоном Великого князівства Литовського. Адміністраційна рада Мінського департаменту налагодила випуск першої міської газети «Тимчасова газета Мінська» (). 1836: у Мінську відкрилася перша громадська бібліотека. 1839: представники мінських греко-католиків відмовилися долучатися до Російської православної церкви. Європейську славу мучениці за віру здобуло ім'я мінської василіанської черниці Мокрини Мечиславської, якій вдалося залишитися живою і дістатися до Папи Римського.Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 187 1859: введено в експлуатацію першу в Білорусі телеграфну лінію Мінськ — Бобруйськ. 1864: створено місцеву пожежну команду. 1871: через Мінськ проходить залізниця Варшава — Москва. 1873: у Мінську з'явився водопровід.Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 124 1890: у Мінську налагоджено телефонний зв'язок, а з 1896 року почала діяти перша в Білорусі телефонна станція загального користування. 10 травня 1892: відбулося урочисте відкриття мінської «конки», або кінного трамваю — першого міського громадського транспорту. 1895: у Мінську відкрилася міська метеостанція. 12 січня 1895: у Мінську почала діяти електростанція.Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 128 21 серпня 1911: засновано Мінську болотну дослідну станцію — першу державну наукову установу в Білорусі.
Білоруський період 25 березня 1918: столиця Білоруської Народної Республіки. 1 січня 1919: столиця БРСР. 8 серпня 1919: окупований польськими військами 15 вересня 1919: центр польської Мінської округи 11 липня 1920: знову зайнятий військами Червоної Армії в ході польсько-радянської війни 31 липня 1920: з відновленням Білоруської РСР знову стає її столицею