Мі́нська о́бласть (, ) — адміністративно-територіальна одиниця в центрі Білорусі. Адміністративний центр — місто Мінськ, що адміністративно не входить до області і є столицею республіки. Станом на 2019 рік населення області становило .
Географія
Мінська область межує з усіма іншими областями Білорусі і не має кордонів із сусідніми державами. Площа області становить (близько 20 % території країни). Максимальна протяжність з заходу на схід — 240 км, з півночі на південь — 315 км. Найвища точка — Дзержинська гора (345 м над рівнем моря).
В області 22 міста.
Найбільші річки: Березина Німан Вілія (Няріс).
Історія
З початку X століття територія сучасної Мінської області входила до складу Київської Русі. Згодом вона входила до складу Полоцького князівства, а після утворення Великого князівства Литовського увійшла в його склад. Після об'єднання Великого князівства Литовського і Королівства Польського, була частиною Речі Посполитої.
1793 року, у результаті другого розділу Речі Посполитої, територія області приєднана до Російської імперії і ввійшла до складу Мінської губернії. У ході розвалу Російської імперії й громадянської війни західна частина ввійшла до складу Польщі в 1921 році, а східна — до радянської Білорусі. Після пакту Молотова — Ріббентропа в 1939 році західна частина зайнята радянськими військами й входить до складу БРСР. Приєднана територія поділена між Мінською й Вілейською областями. 1944 року Вілейська область перейменована на Молодеченську. 1960 року Молодечненська область розформована і її південна частина стала північною частиною Мінської області.
Керівництво області Голови Організаційного комітету Кулагін Михайло Васильович (квітень 1938 — липень 1938) Ковальов Панас Федорович (липень 1938 — січень 1939) Тьомкін Андрій Іванович (січень 1939 — січень 1940)
Голови облвиконкому Тьомкін Андрій Іванович (січень 1940 — січень 1941) Сіляєв Федір Пахомович (січень 1941 — 20 липня 1944) Мачульський Роман Наумович (20 липня 1944 — 1948) Паращенко Микита Іванович (1948 — вересень 1952) Абраменко Микола Порфирович (вересень 1952 — липень 1954) Сурганов Федір Онисимович (липень 1954 — жовтень 1955) Міцкевич Володимир Федорович (жовтень 1955 — квітень 1962) Тябут Дмитро Васильович (квітень 1962 — січень 1963) Раханов Андрій Єгорович (січень 1963 — грудень 1964) (сільський) Денисевич Анатолій Юліанович (січень 1963 — грудень 1964) (промисловий) Тябут Дмитро Васильович (грудень 1964 — 18 червня 1975) Сухий Микола Андрійович (18 червня 1975 — 1983) Лінг Сергій Степанович (1983 — 1986) Тишкевич Альфонс Ілліч (1986 — грудень 1994) Пєтух Петро Петрович (грудень 1994 — 2 грудня 1998) Домашкевич Микола Федорович (2 грудня 1998 — 7 червня 2007) Крупець Леонід Федорович (7 червня 2007 — 20 травня 2010) Батура Борис Васильович (20 травня 2010 — 8 листопада 2013) Шапіро Семен Борисович (14 листопада 2013 — 24 травня 2017) Ісаченко Анатолій Михайлович (4 липня 2017 — 3 грудня 2019) Турчин Олександр Генріхович (3 грудня 2019 — 10 березня 2025) Кушнаренко Олексій Іванович (з 31 березня 2025)
Голови обласної ради народних депутатів Малофеєв Анатолій Олександрович (квітень 1990 — грудень 1990)
1-ші секретарі обкому КП Білорусі Матвеєв Олександр Павлович (березень 1938 — березень 1941) Колишкін Олександр Іванович (березень 1941 — 1941) Козлов Василь Іванович (16 листопада 1942 — січень 1948) Бугаєв Євген Йосипович (січень 1948 — грудень 1948) Чернишов Василь Юхимович (грудень 1948 — червень 1950) Мазуров Кирило Трохимович (червень 1950 — серпень 1953) Лубенников Леонід Гнатович (серпень 1953 — жовтень 1955) Сурганов Федір Онисимович (жовтень 1955 — серпень 1956) Шауро Василь Филимонович (серпень 1956 — лютий 1960) Притицький Сергій Осипович (лютий 1960 — січень 1963) Тябут Дмитро Васильович (січень 1963 — грудень 1964) (сільський) Носиловський Антон Броніславович (січень 1963 — грудень 1964) (промисловий) Поляков Іван Євтійович (грудень 1964 — 1 березня 1977) Мікулич Володимир Андрійович (1 березня 1977 — 29 березня 1985) Малофеєв Анатолій Олександрович (29 березня 1985 — 5 грудня 1990) Бичек Анатолій Миколайович (5 грудня 1990 — 25 серпня 1991)
Населення Населення Мінської області становить 1,426 млн осіб (2018), густота населення — 36,5 осіб/км².
За даними перепису 2019 року, білоруси становили 88,55 % населення Мінської області, росіяни — 5,87 %, українці — 1,45 %, поляки — 1,07 %.
Мова
Рідна мова населення Мінської області за даними переписів населенняВЫНІКІ ПЕРАПІСУ НАСЕЛЬНІЦТВА РЭСПУБЛІКІ БЕЛАРУСЬ 2019 ГОДА (ТОМ 2) , старонкі 263—325Перапіс 2009 Мінская вобласць, старонкі 32—34Вынікі перапісу насельніцтва Рэспублікі Беларусь 2019 года па Мінскай вобласці , старонкі 125—132.: Ріднамова199920092019осібчасткаосібчасткаосібчасткаБілоруська83,58 %69,39 %59,55 %Російська15,24 %27,45 %37,27 %
Українська мова є третьою за поширеністю рідною мовою в регіоні: за даними перепису 2009 року, її такою назвали 5 444 особи або 0,38 % населення Мінської області, за даними перепису 2019 року — 6 987 осіб або 0,47 % населення Мінської області.
Між переписами 2009 та 2019 років частка сільського населення Мінської область, що вважає білоруську мову рідною, скоротилася на 12,7 % (з 81,0 % до 68,3 %), тоді як частка тих, хто вважає такою російську — зросла на 12,7 % (з 16,1 % до 28,8 %). Частка міського населення Мінської області, що вважає білоруську мову рідною, скоротилася на 7,6 % (з 60,0 % до 52,4 %), тоді як частка тих, хто вважає такою російську — зросла на 7,6 % (з 36,6 % до 44,2 %)СОВРЕМЕННАЯ ЯЗЫКОВАЯ СИТУАЦИЯ В БЕЛОРУССИИ И ЕЁ ДИНАМИКА В ПОСТСОВЕТСКИЙ ПЕРИОД.
Мови домашнього спілкування населення Мінської області за даними переписів населення: Мовадомашньогоспілкування199920092019осібчасткаосібчасткаосібчасткаБілоруська58,51 %38,87 %37,36 %Російська41,28 %56,00 %60,13 %
Українська мова є третьою за поширеністю мовою домашнього спілкування в регіоні: за даними перепису 2019 року, її такою назвали 543 особи або 0,04 % населення Мінської області.
Між переписами 2009 та 2019 років частка сільського населення Мінської область, що вказало білоруську мовою домашнього спілкування, скоротилася на 11,0 % (з 59,9 % до 48,9 %), тоді як частка тих, хто вказав такою російську — зросла на 13,8 % (з 35,1 % до 48,9 %). Частка міського населення Мінської області, що вказало білоруську мовою домашнього спілкування, зросла на 6,0 % (з 21,9 % до 27,9 %), тоді як частка тих, хто вказав такою російську — скоротилася на 3,5 % (з 72,8 % до 69,3 %).
Рідна мова населення адміністративно-територіальних одиниць Мінської області за даними переписів 2009 та 2019 років: Адміністративнаодиниця ПереписЗміна часткинаселення, що вважаєбілоруську мовурідною 2009 2019 Білоруська Російська Білоруська РосійськаосібчасткаосібчасткаосібчасткаосібчасткаМінська область69,39 %27,45 %59,55 %37,27 %- 9,84 %місто Жодино51,28 %44,05 %44,60 %52,04 %- 6,68 %Березинський район88,22 %10,74 %67,57 %31,18 %- 20,65 %Борисовський район51,57 %45,49 %43,58 %53,08 %- 7,99 %Вілейський район84,23 %14,98 %72,53 %25,86 %- 11,70 %Воложинський район90,66 %8,10 %78,12 %19,00 %- 12,54 %Дзержинський район66,93 %30,17 %56,95 %40,88 %- 9,98 %Клецький район92,40 %6,86 %85,66 %13,52 %- 6,74 %Копильський район92,74 %6,23 %83,21 %15,81 %- 9,53 %Крупський район81,29 %16,85 %70,39 %28,45 %- 10,90 %Логойський район80,83 %17,00 %69,25 %28,63 %- 11,58 %Любанський район90,59 %7,89 %78,77 %18,40 %- 11,82 %Мінський район56,14 %36,88 %53,43 %42,80 %- 2,71 %Молодечненський район73,81 %23,83 %61,17 %35,20 %- 12,64 %Мядельський район89,19 %9,78 %77,37 %21,12 %- 11,82 %Несвізький район82,63 %15,35 %71,18 %27,22 %- 11,45 %Пуховицький район60,20 %36,40 %54,74 %41,09 %- 5,46 %Слуцький район68,52 %28,06 %60,95 %36,29 %- 7,57 %Смолевицький район73,24 %23,78 %56,75 %39,34 %- 16,49 %Солігорський район62,54 %32,39 %55,76 %38,44 %- 6,78 %Стародорозький район80,53 %17,61 %70,51 %25,55 %- 10,02 %Стовбцівський район80,75 %18,36 %68,38 %29,77 %- 12,37 %Узденський район88,12 %10,64 %74,47 %24,19 %- 13,65 %Червенський район77,95 %19,73 %65,47 %32,47 %- 12,48 %
Мова домашнього спілкування населення адміністративно-територіальних одиниць Мінської області за даними переписів 2009 та 2019 років: Адміністративнаодиниця ПереписЗміна часткинаселення, що вказалобілоруську мовумовою домашньогоспілкування 2009 2019 Білоруська Російська Білоруська РосійськаосібчасткаосібчасткаосібчасткаосібчасткаМінська область38,87 %56,00 %37,36 %60,13 %- 1,51 %місто Жодино7,53 %86,42 %23,82 %73,53 %+ 16,29 %Березинський район54,95 %44,21 %39,47 %59,89 %- 15,48 %Борисовський район16,26 %80,07 %22,23 %75,07 %+ 5,97 %Вілейський район61,38 %37,24 %50,59 %48,31 %- 10,79 %Воложинський район80,51 %16,39 %65,28 %32,39 %- 15,23 %Дзержинський район34,05 %62,19 %32,18 %66,43 %- 1,87 %Клецький район85,49 %13,69 %68,89 %30,74 %- 16,60 %Копильський район81,46 %15,96 %64,54 %35,00 %- 16,92 %Крупський район57,77 %37,70 %46,96 %52,49 %- 10,81 %Логойський район55,48 %40,26 %47,64 %50,95 %- 7,84 %Любанський район71,14 %22,37 %57,20 %40,45 %- 13,94 %Мінський район16,62 %73,27 %32,77 %64,20 %+ 16,15 %Молодечненський район41,06 %54,61 %36,98 %60,13 %- 4,08 %Мядельський район75,68 %22,58 %63,07 %35,90 %- 12,61 %Несвізький район68,33 %26,64 %53,00 %45,92 %- 15,33 %Пуховицький район30,92 %64,47 %27,24 %69,76 %- 3,68 %Слуцький район35,01 %59,84 %36,02 %61,83 %+ 1,01 %Смолевицький район34,58 %58,11 %31,22 %65,59 %- 3,36 %Солігорський район27,64 %64,08 %34,80 %59,92 %+ 7,16 %Стародорозький район50,54 %45,13 %39,62 %57,21 %- 10,92 %Стовбцівський район55,53 %42,59 %47,94 %50,87 %- 7,59 %Узденський район61,38 %35,93 %44,67 %54,61 %- 16,71 %Червенський район47,13 %46,36 %40,54 %58,00 %- 6,59 %
Згідно з офіційними даними, 69,7 % жителів Мінської області, які мали право голосу, взяли участь у голосуванні на референдумі 1995 року, з них 80,7 % підтримали надання російській мові рівного з білоруською статусу державної мови.
За даними Національного статистичного комітету Білорусі, у період з 2012/13 по 2018/19 навчальний рік у Мінській області частка учнів, які здобувають загальну середню освіту білоруською мовою, скоротилася з 28,9 % до 20,1 %, тоді як частка учнів, які здобувають загальну середню освіту російською мовою — зросла з 71,1 % до 79,9 %. Мінська область мала найвищий серед регіонів Білорусі відсоток школярів, що навчалися в школах і класах з білоруською мовою викладання.
Найбільші міста
Міста з населенням понад 20 тисяч осіб: +МістоНаселення,осіб (2009) Борисов 150000 Солігорськ 101400 Молодечно 97600 Жодино 62200 Слуцьк 60900 Вілейка 28300 Дзержинськ 24900 Мар'їна Горка 22500+
Примітки
Посилання