Лук'я́нов Олексі́й Вла́сович (, Орловська область — , Черкаси) — учасник вигнання нацистських окупантів з міста Черкаси у 1943 році, командир бригади 1-го Білоруського фронту. Герой Радянського Союзу (1945).
Життєпис Народився року в с. Глєбово, нині Орловська область (Росія), у родині робітника.
У 1920-х працював на Донбасі.
Член КПРС з 1928 року.
Закінчив робітничий факультет при Дніпропетровському гірничому інституті (1931), Орловське бронетанкове училище (1932), Військову академію імені М. В. Фрунзе (1941).
З 1941 року — на фронті. Відзначився як командир 65-ї танкової бригади у січні 1945 року під час Вісло-Одерської операції. Бригада під його командуванням пройшла 800 км по Білорусі, Польщі та Німеччині.
Після закінчення війни продовжив службу в Радянській Армії. У 1950 році закінчив Військову академію Генерального штабу.
З 1958 року — полковник запасу.
Мешкав у Черкасах, де і помер року. Похований на Алеї Слави міського кладовища.
Нагороди та відзнаки
медалі — «За оборону Сталінграда» (1942), «За оборону Москви» (1944), «За бойові заслуги» (1945), «За визволення Варшави» (1945), «За взяття Берліна» (1945), «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945); 4 ордени Червоного Прапора (1943 (двічі), 1944, 1951); орден Олександра Невського (1944); орден Суворова II ступеня (1945); Герой Радянського Союзу (1945); орден Леніна (1945); орден Червоної Зірки (1947); Почесний громадянин Черкас.
Вшанування пам'яті На честь Лук'янова названа одна з вулиць Черкас.
На будинку №221 по вул. Хрещатик у м. Черкаси, де він мешкав, встановлено пам'ятну дошку.
Джерела — 138 с.