Станіслав Андрійович Любшин (; * 6 квітня 1933, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер. Заслужений артист РРФСР (1969). Народний артист РРФСР (1981). Кавалер орденів Пошани (1998) i «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2003). Лауреат ряду вітчизняних та міжнародних театральніх і кінопремій.

Життєпис Народився 6 квітня 1933 р. у Москві. Закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1959).

У 1959—1963 рр. — актор театру «Современник».

У 1964—1967 рр. — актор Театру на Таганці.

У 1974—1977 рр. — в Московському драматичному театрі ім. М.М. Єрмолової.

У 1977—1979 рр. — актор Московського драматичного театру на Малій Бронній.

У 1980—1987 рр. — актор Московського художнього академичного театру. З 1987 року — актор Московського художнього академичного театру ім. А.П. Чехова.

Працює у кіно з 1959 р. Знімався у фільмах: «Альпійська балада» Б. Степанова, «Мені двадцять років» («Застава Ілліча») М. Хуциєва, «Щит і меч» В. Басова, «Червона площа» В. Ординського, «Монолог» І. Авербаха, «Моє життя» Г. Нікуліна і В. Соколова, «Ксенія, кохана дружина Федора» І. Масленникова, «Слово для захисту» В. Абдрашитова, «Сентиментальний роман» І. Масленникова, «Степ» С. Бондарчука, «П'ять вечорів» М. Михалкова, «Тема» Г. Панфілова, «Не стріляйте в білих лебедів» Р. Нахапетова, «Кін-дза-дза!» Г. Данелія, «Забави молодих» Є. Герасимова, «Чорний чернець» І. Диховичного, «Вічний чоловік» Є. Марковського, «Цар Іван Грозний» Г. Васильєва, «Жінка у морі» В. Криштофовича, «Побачити Париж і померти» О. Прошкіна, «Дим» Аян Шахмаліевої та ін. (всього біля 80-ти кіноробіт).

«Радянський екран» визнаний найкращим актором 1968 року за роль Олександра Бєлова/Йоганна Вайса (радянського розвідника) у фільмі «Щит і меч» (реж. В. Басов).

За найкраще виконання чоловічої ролі у фільмі «П'ять вечорів» (реж. М. Михалков) удостоєний премії на кінофестивалі «Молоде кіно» в Єрi (Франція, 1979), а також названий «найкращим актором» 1979 року за опитуванням журналу «Радянський екран».

Знявся в російсько-українській стрічці «Зустріч» (1980, к/м, з кіноальманаху «Молодість». Випуск 3-й, реж. О. Ітигілов; картина удостоєна Головного призу МКФ короткометражних фільмів у Ліллі—80).

Як режисер-постановник зняв у співавторстві дві кінокартини: «Поклич мене в далечінь світлу» (1977, у співавт. з Г. Лавровим; у 1977 році фільм був удостоєний Гран Прі та Призу ФІПРЕССІ на Міжнародному кінофестивалі Мангейм-Гайдельберг, ФРН) і «Три роки» (1980, у співавт. з Д. Долініним).

У 1981 році удостоєний звання Народний артист РРФСР.

Лауреат премії «Кришталева Турандот» (2018) — за довголітнє і доблесне служіння театру Хпустальная Турандот: Лауреаты премии .

Лауреат російської національної театральної премії «Золота маска - 2019» — за видатний внесок у розвиток театрального мистецтва В Москве объявили первых лауреатов театральной премии «Золотая маска» (10.12.2019) .

Родина: Син: Любшин Юрій Станіславович (нар. 1955) — радянський і російський кінооператор.

Громадянська позиція Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку. Фільмографія Акторські роботи «Ленінградська симфонія» (1957) «Сьогодні звільнення не буде ...» (1958, Садовніков, сапер) «Кінець світу» (1962, отець Михайло) «Якщо ти маєш рацію...» (1963, Олексій; реж. Ю. Єгоров) «Третя ракета (фільм)» (1963, реж. Р. Вікторов) «Яке воно, море?» (1964, Євген (звіздар), тато Анусі) «Велика руда» (1964, Антон; реж. В. Ординський) «Застава Ілліча») (1964, Слава Костіков; реж. М. Хуциєв) «Альпійська балада» (1965, реж. Б. Степанов) «Очікування» (1966, Роберт Самсонов, геолог) «Перше кохання» (1968, доктор Лушин; реж. В. Ординський) «Щит і меч» (1968, капітан Олександр Бєлов, радянський розвідник, він же гауптштурмфюрер СС Йоганн Вайс, він же Петер Краус; реж. В. Басов) «Червона площа» (1970, комісар Дмитро Сергійович Амелін; реж. В. Ординський) «Пристань на тому березі» (1971, Олексій Климов; реж. С. Шустер) «Пічки-лавочки» (1972, син професора; реж. Василь Шукшин) «Монолог» (1972, Костянтин Котиков («Самсон»); реж. І. Авербах) «Моє життя» (1972, Мисаїл Олексійович Полознєв; реж. Григорій Нікулін, Віктор Соколов) «Ксенія, кохана дружина Федора» (1974, Федір Петров; реж. І. Масленников) «Минулого літа в Чулимську» (1974, фільм-спектакль, Шаманов) «Слово для захисту» (1976, Віталій Федяєв, співмешканець Костіної; реж. В. Абдрашитов) «Сентиментальний роман» (1976, Андрій Кушля; реж. І. Масленников) «Поклич мене в далечінь світлу» (1977, Володимир Миколайович, ревізор; реж. Герман Лавров, Станіслав Любшин) «Степ» (1977, Костянтин Звоник; реж. С. Бондарчук) «П'ять вечорів» (1978, Олександр Петрович Ільїн (вокал — Сергій Нікітін); реж. М. Михалков) «Острови в океані» (1978, фільм-спектакль, Віллі, друг Хадсона; реж. Анатолій Ефрос) «Тема» (1979, Андрій; реж. Г. Панфілов) «Дім вікнами у поле» (1979, Третьяков) «Три роки» (1980, Олексій Федорович Лаптєв) «Зустріч» (1980, к/м, Микола; реж. О. Ітигілов) «Не стріляйте в білих лебедів» (1980, Єгор Полушкін; реж. Р. Нахапетов) «Тартюф» (1981, фільм-спектакль, Тартюф) «Кін-дза-дза!» (1986, Володимир Миколайович Машков (виконроб); реж. Г. Данелія) «Ми веселі, щасливі, талановиті!» (1986, Павло Петрович Клюєв) «Забави молодих» (1987, Антон Михайлович Горшков; реж. Є. Герасимов) «Чорний чернець» (1998, Андрій Васильович Коврін; реж. І. Диховичний «Час, що канув» (1989) «Вічний чоловік» (1990, Павло Павлович Трусоцький; реж. Є. Марковський) «Нелюбов» (1991, фотограф; реж. В. Рубінчик) «Шкура» (1991, Федір Дмитрович Куропата) «Цар Іван Грозний» (1991, боярин Дружина Морозов; реж. Г. Васильєв) «Жінка у морі» (1992, Віктор; реж. В. Криштофовиа) «Побачити Париж і померти» (1992, Солодов, художник; реж. О. Прошкіа) «Дим» (1992, Созонт Іванович Потугин; реж. Аян Шахмаліева) «Мрії ідіота» (1993, Михайло Самуельович Паніковський; реж. В. Пічул) «Царевич Олексій» (1997, граф Петро Толстой; реж. В. Мельников) «Чехов і Ко» (1998, Лімфов, Гришуткін, Капітонов) «Кадриль» (1999, Коля; реж. В. Титов) «Кіно про кіно» (2002, артист Георгій Іванович; реж. В. Рубінчик) «Оголена натура» (2002, Андрій Сергійович Воротинцев) «Єрмолови» (2008, Паоло Маліверні, син Асі та Джакомо Маліверні) «Дід» (2011, Андрій Петрович Львов; Star Media) «Він — дракон» (2015, Князь) «Вічне життя Олександра Христофорова» (2018, Чарівник) «Годунов» (2018, т/с, архімандрит Іоасаф) та ін.

Режисер-постановник «Поклич мене в далечінь світлу» (1977, у співавт. з Г. Лавровим) «Три роки» (1980, у співавт. з Д. Долініним)

Примітки

Література Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.245; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.446; Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.195—197.

Посилання http://www.mxat.ru/actors/lubshin/ http://www.rusactors.ru/l/lubshin/index.shtml http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/ros/2587/works/