Геобота́ніка — наука, що ви­вчає рослин­ний покрив Землі та окремих регіонів як сукупність рослин­них угруповань (фітоценозів).Геоботаніка / Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29099

Це вчення про рослинність Землі, сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), їх склад, структуру, динаміку в просторі та часі на усій території та акваторії Землі. Це розділ біологічної науки на межі ботаніки, географії та екології.Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Устименко П. М. Геоботаніка: Підручник. — К. : Ліра-К, 2019. — 348 с. — ISBN 978-617-7605-85-9

Повної єдності у розумінні геоботаніки як науки немає. Серед радянських ботаніків одні розуміли її як синонім фітоценології (В. В. Альохін, В. М. Сукачов, А. П. Шенніков), інші (В. Б.Сочава) включають у це поняття також ботанічну географію. Ще ширше розуміння геоботаніки із включенням до неї екології рослин поширене серед закордонних вчених.

Розділи науки

Фітоценологія — вчення про фітоценози, або рослинні угруповання. Фітоценологію слід розглядати як частину геоботаніки, тобто вчення про рослинний покрив Земної кулі, що крім фітоценології включає ботанічну географію (географію рослин і географію рослинності), запроваджене Гельмутом Ґамсом у 1918 році. Фітоіндика́ція — один із напрямків екології, геоботаніки, що ставить за мету оцінити стан довкілля за реакцією рослинного світу, зміною флористичних ознак.

Примітки

Див. також Геоботанічна індикація Геоботанічна ординація Геоботанічне картографування Фітоценоз Фітоценологія

Література

Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Національна академія наук України, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного. – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с. + 48 кольор. с. – Тираж 1000 прим. – ISBN 978-966-542-2. Кучерявий В. П. Екологія. — Львів: Світ, 2001. — 500 с. Работнов Т. А. Фитоценология. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. — 384 с. Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Устименко П. М. Геоботаніка: Підручник. — К. : Ліра-К, 2019. — 348 с. — ISBN 978-617-7605-85-9 Ярошенко П. Д. Геоботаника: Учебник. — М. : Просвещение, 1969. — 200 с.

Посилання Геоботаніка / Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29099