Схі́дно-Сибі́рський військо́вий о́круг — один із військових округів спочатку у складі РІА (1865-1884), а потім у складі Збройних сил СРСР на території Сибіру у 1918, 1920—1923 та 1945—1953 роках.
Штаб округу — Іркутськ.
Історія військового округу Вперше Східно-Сибірський військовий округ було створено 1865 року. Він включав у себе території Іркутської та Єнісейської губерній, Амурської, Забайкальської, Приморської та Якутської областей, а також острів Сахалін. Штаб був у м. Іркутськ Авилов Р. С., «Восточный Сибирский военный округ (1864—1884 гг.): страницы истории.» // Военно-исторический журнал. — 2013. — № 12. — С. 3–9.. 14 липня 1884 року округ було поділено на два окремих військових округи — Іркутський та Приамурський Авилов Р. С., «Создание Приамурского военного округа: внешнеполитический фактор (1882—1887 гг.)» // Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке. 2011. — № 3 (15). — 2011. — С. 48–52..
Східно-Сибірський військовий округ існував з 4 травня по 16 червня 1918 року й розташовувався на території Приморської, Камчатської, Амурської та Сахалінської областей. Війська і управління, що дислокувались на території округу, у червні 1918 року пішли на комплектування Гродековського, а потім Уссурійського фронтів. Управління округу розташовувалось у Хабаровську.
Знову утворений на основі наказу РВСР від 15 березня 1920 року. Фактично почав існування з 1 травня 1920 року на території Томської, Єнісейської, Іркутської губерній і Якутської області. Управління округу перебувало в Красноярську. Підкорявся помічникові головкому по Сибіру. За його наказом від 19 жовтня 1920 року управління Східно-Сибірським округом було покладено на командувача 5-ю армією, який став іменуватися командувачем 5-ю армією і військами Східно-Сибірського військового округу. Цим же наказом зі складу округу виключена територія Томської губернії. У жовтні 1920 року до округу входили Єнісейська, Іркутська губернії, Якутська область і частина території Забайкальської області.
У січні 1923 року у зв'язку з поліпшенням внутрішньої і міжнародної обстановки штаби військ Сибіру, Західно-Сибірського і Східно-Сибірського військових округів були розформовані. 12 червня 1924 року Фрунзе М. В. підписав наказ, згідно з яким до Сибірського округу увійшли війська, дислоковані на території як Сибіру, так і Далекого Сходу.
Втретє Східно-Сибірський військовий округ існував у післявоєнний час у період з 9 липня 1945 року по 24 квітня 1953 року. Управління округу знаходилось в Іркутську. Включав території Іркутської області, Красноярського краю, Якутській АРСР і Тувинської автономної області. Територія округу передана до складу Західно-Сибірського і Забайкальського військових округів.
Командувачі військами округу Російська імперія 1865—1871 — генерал-лейтенант М. С. Корсаков, 1871—1879 — генерал-лейтенант П. О. Фредерікс, 1879—1884 — генерал-лейтенант Д. Г. Анучин,
окрвоєнком Окулов О. І. (01.05.1920 — 19.10.1920); командувачі 5-ї армії та округу Матіясевич М. С. (19.10.1920 — 27.08.1921); Уборевич І. П. (27.08.1921 — 14.08.1922); Чайковський К. О. (24.08.1922 — 06.09.1922); командувачі військами округу Генерал-полковник Романенко П. Л. (1945—1946) Генерал армії Захаров Г. Ф. (1946–1947) Генерал-полковник Гусев Д. М. (1947—1951) Генерал-полковник Болдін І. В. (00.1951 — 04.1953)
Див. також Сибірський військовий округ Сибірська армія Далекосхідний військовий округ
Примітки
Посилання Преобразование фронтов в военные округа в 1945 году Восточно-Сибирский военный округ