1920

УНРРадяська Росія Громадянська війна в Росії Промислова революція Колоніальні імперії Національно-визвольні рухиРобітничий рух Суфражизм

Події В Україні 3 лютого в ході українсько-радянської війни війська РСЧА захопили Миколаїв і Херсон. 25 квітня почалася Київська операція Війська Польского. 9 травня проведено польсько-український парад на Хрещатику з нагоди звільнення Києва від більшовиків. 9 травня в Ужгороді засновано українське товариство «Просвіта». За Тріанонським договором Закарпаття відійшло до Чехословаччини. 12 червня Червона армія повернула Київ більшовикам. 28 грудня підписано Союзний робітничо-селянський договір між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою і Українською Соціалістичною Радянською Республікою.

У світі Січень — березень 17 січня набула чинності Вісімнадцята поправка до Конституції США — в країні запанував сухий закон. 21 січня відбулася остання сесія Паризької мирної конференції, що зафіксувала мирні угоди між учасниками війни та нову геополітичну ситуацію в Європі. 2 лютого підписано Тартуський мирний договір між РСФРР та Естонією; Франція окупувала Клайпедський край; заарештований ЧК правитель Хіви Саїд Абдулла-хан зрікся влади. 24 лютого Адольф Гітлер проголосив програму NSDAP «25 пунктів». 1 березня Міклош Горті став регентом Угорщини. 7 березня Сирія оголосила незалежність на чолі з королем Фейсалом I. 10 березня у Швеції до влади прийшли соціал-демократи. 13-18 березня консервативні сили Веймарської республіки здійснили невдалу спробу заколоту. 15-16 березня британці взяли під контроль важливі установи Константинополя. 20-21 березня ліквідовано Область війська Донського; утворено Донську область РРФСР.

Квітень — червень 6 квітня проголошено Далекосхідну республіку. 19—26 квітня тривала конференція в Сан-Ремо, на якій країни-переможці обговорювали питання розчленування Османської імперії. 23 квітня засновано Великі національні збори Туреччини. 26 квітня утворено Хорезмську Народну Радянську Республіку. 28 квітня утворено Азербайджанську Радянську Соціалістичну Республіку. 3 травня зазнала невдачі більшовицька спроба державного перевороту в Грузії. 7 травня Московським договором Росія де-юре визнала незалежність Грузії. 19 травня загони Альваро Обрегона увійшли в Мехіко. 20 травня Венустіано Каррансу застрелили. 26 травня спалахнуло антибільшовицьке Гянджинське повстання. 27 травня Томаша Масарика обрано президентом Чехословаччини. 4 червня підписано Тріанонський договір, що визначив кордони Угорщини. 13 червня номінального правителя Албанії Есада-пашу Топтані убив у Парижі журналіст Авні Рустемі. 15 червня Естонські Конституційні Збори прийняли першу Конституцію Естонії.

Липень — вересень 12 липня підписано Литовсько-радянський мирний договір. Радянська Росія визнала незалежність Литви в обмін на право проводити війська через литовську територію у війні з Польщею. 21 липня захіні країни послали до Польщі міжсоюзницьку місію, намагаючись якось запобігти краху країни під російським наступом. 24 липня французи захопили Дамаск та повалили короля Фейсала I. 10 серпня підписано Севрський мирний договір. 11 серпня більшовицька Росія визнала незалежність Латвії. З 13 по 25 серпня тривала Варшавська битва, в якій поляки відбили наступ росіян. 19 серпня почалося антибільшовистське Тамбовське повстання в Росії. 26-27 серпня ліквідовано Акмолінську, Семипалатинську області РРФСР; утворено Киргизьку АРСР. 2 вересня ліквідовано Бухарський емірат, на місці якого встановлено Бухарську Народну Радянську Республіку. 5 вересня Магатма Ганді закликав до Руху неспівпраці з британськими властями. 22 вересня ліквідовано Тургайську й Уральську області Киргизької АРСР.

Жовтень — грудень 9 жовтня поляки захопили Вільнюс. 10 жовтня плебісцит в Каринтії вирішив залишити край у складі Австрії. 26 жовтня оголошено, що Альваро Обрегон переміг на виборах президента Мексики. 28 жовтня країни Антанти підписали з Румунським королівством «Бессарабський протокол», який віддавав Бессарабію Румунії. 2 листопада президентом США на перших виборах, в яких жінки мали право голосу, обрано Воррена Гардінга. 12 листопада підписано Рапалльський договір, який визначив границю між Італією та Королівством сербів, хорватів та словенців. 17 листопада Ліга Націй визнала конституцію Вільного міста Данциг. 21 листопада став у Дубліні Кривавою неділею. 7 грудня ліквідована Кубанська область; утворена Кубано-Чорноморська область РРФСР. 22 грудня в Росії прийняли план електрофікації країни.

У суспільному житті У США в продажу поступили перші побутові радіоприймачі. Лев Термен винайшов терменвокс. Засновано Американську спілку захисту громадянських свобод; кондитерську фірму Haribo. Утворено Іспанський іноземний легіон. Греція перейшла на григоріанський календар. Нідерландська авіакомпанія KLM почала здійснювати польоти в Лондон. На другому з'їзді Комінтерну прийнято Двадцять одну Умову вступу до організації. Утворено Комуністичну партію Великої Британії, Комуністичну партію Уругваю, Комуністичну партію Австралії. Дев'ятнадцята поправка до Конституції США надала жінкам право голосу. Предстоятель Сербської православної церкви знову став називатися патріархом. Почалася аграрна реформа в Латвії. В Японії відкрилося Святилище Мейдзі. Ліга Націй перебралася до Женеви.

Аварії й катастрофи 12 січня — французький пасажирський пароплав «Африка» (L'Afrique) затонув у Біскайській затоці, після зіткнення з плавучим маяком. Загинуло 553 людини.

Нобелівська премія з фізики: Шарль Едуар Ґійом — «У знак визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці — відкриття аномалій у нікелевих сталевих сплавах» з хімії: Вальтер Нернст — «На знак визнання його робіт із термодинаміки» з медицини та фізіології: Август Крог — «За відкриття механізму регуляції просвіту капілярів» з літератури: Кнут Гамсун — «За його монументальну працю „Соки землі“» премія миру: Леон Буржуа — «За зусилля із затвердження миру засобами арбітражу»

У науці

Алан Арнольд Ґріффіт опублікував теорію крихкого руйнування. Мегнад Саха записав своє рівняння іонізації. М. І. Вавилов сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Джон Бродес Вотсон провів експеримент «Маленький Альберт» з вивчення умовних рефлексів. Мілутін Міланкович висловив припущення про існування кліматичних циклів через зміну ексцентриситету земної орбіти (цикли Міланковича)Théorie mathématique des phénomènes thermiques produits par la radiation solaire (Paris).. Френсіс Вільям Астон показав, що атомна маса Хлору є зваженим середнім мас двох ізотопів.

У мистецтві

Карел Чапек написав п'єсу «Р.У.Р.», яка зробила міжнародно знаменитим термін робот. Френсіс Скотт Фіцджеральд видав роман «По цей бік раю». Агата Крісті опублікувала свій перший детектив «Таємнича пригода в Стайлзі». Побачила світ «Історія доктора Дуліттла» Г'ю Лофтінга. Започатковано Зальцбурзький фестиваль. Фільм «Кабінет доктора Калігарі» Роберта Віне започаткував німецький експресіонізм. Мамі Сміт зробила перший комерційний запис блюзу.

У спорті

У Антверпені відбулися VII Олімпійські ігри, до програми яких входили два зимові види спорту: фігурне катання та хокей. У США засновано Національну футбольну лігу. Відбувся перший чемпіонат Італії з баскетболу.

Народились Дивись також :Категорія:Народились 1920 2 січня — Айзек Азімов, американський біохімік, письменник-фантаст 2 січня — Джордж Гербіґ, американський астроном 9 січня — Мечислав Павликовський, польський актор театру та кіно 16 січня — Елліот Рід, американський актор 20 січня — Федеріко Фелліні, італійський режисер, сценарист 23 лютого — Борис Володимирович Некрасов, російський письменник (пом. 1978) 25 лютого — Мун Сон Мьон, корейський релігійний діяч 8 березня — Стаднюк Іван Фотійович, російський письменник 16 березня — Швейцер Михайло Абрамович, російський кінорежисер 21 березня — Георг Отс, видатний естонський оперний співак 1 квітня — Міфуне Тосіро, японський кіноактор 4 квітня — Ерік Ромер, французький кінорежисер 5 квітня — Артур Гейлі, американський письменник 7 квітня — Раві Шанкар, індійський музикант 23 квітня — Тютюнник Григорій Михайлович, письменник 1 травня — Нонна Копержинська, українська акторка 14 травня — Стецько Ярослава Йосипівна, український політик, лідер партії Конгрес Українських Націоналістів 18 травня — Іван Павло II, 264-й Папа Римський (з 1978 р.) 22 травня — Гринько Микола Григорович, український кіноактор 5 червня — Сабадаш Степан Олексійович, український композитор, хоровий диригент 15 червня — Альберто Сорді, італійський комедійний актор, режисер 19 червня — Ів Робер, французький кінорежисер 27 червня — І. А. Л. Даймонд, американський сценарист румунського походження 8 липня — Готфрід Кірк Крістіансен, данський виробник іграшок, винахідник конструктора «Лего» 12 липня — Юл Бріннер, американський актор 17 липня — Хуан Антоніо Самаранч, дипломат, президент Міжнародного Олімпійського комітету (з 1980) 3 серпня — Філліс Дороті Джеймс, англійська письменниця, автор детективів 18 серпня — Шеллі Вінтерс, американська кіноакторка 22 серпня — Рей Бредбері, американський письменник-фантаст 29 серпня — Чарлі Паркер, американський джазовий музикант 23 вересня — Міккі Руні, американський кіноактор 25 вересня — Бондарчук Сергій Федорович, радянський і російський актор і режисер українського походження 17 жовтня — Мігель Делібес, іспанський письменник 22 жовтня — Цітовський Юхим Григорович, учасник Великої Вітчизняної Війни 23 жовтня — Джанні Родарі, італійський письменник 19 листопада — Джин Тірні, американська акторка, номінантка на премію «Оскар» ( ). 6 грудня — Дейв Брубек, американський джазовий музикант, композитор Чарлз Буковскі, американський письменник (пом. 1994).

Померли Дивись також :Категорія:Померли 1920 16 серпня — Джозеф Норман Лок'єр, англійський астрофізик, який відкрив гелій на Сонці 18 грудня — Маттіас Йокумссон, національний поет Ісландії та автор ісландського державного гімну (н.1835).

Див. також 1920 в кіно Список керівників держав 1920 року

Примітки