Су́ми () — місто у північно-східній частині України. Адміністративний центр однойменних міської громади, району та області.
Населення станом на 2025 рік — 268,409 тис. осіб. Площа міста — 95,4 км².
«Місто-герой України». Має два адміністративних райони — Ковпаківський та Зарічний.
Географічне розташування Місто розташоване в північно-східній частині України, на берегах річки Псел при впадінні до неї річки Сумки, у межах Середньоруської височини. Через місто пролягають автошляхи , , , , , , а також залізнична лінія Ворожба — Суми — Люботин.
Клімат Клімат помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом.
Температура Середня багаторічна (1991—2020 рр.) температура повітря становить 7,7 °С, найнижча вона в січні (мінус 5,1 °С), найвища — у липні (20,6 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 16,6 °С) зафіксована 1963 року, найвища (0,0 °С) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (16,6 °С) спостерігалася 1912 року, найвища (24,8 °С) — 2010 року. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано 6 січня 1935 року, абсолютний максимум (39,9 °С) — 11 серпня 1907 року.
В останнє століття температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього часу середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 2,0 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2024 рік, коли середня температура повітря сягнула 10,6 °С.
Опади й інші показники У середньому за рік у Сумах випадає 556 мм атмосферних опадів, найменше — у лютому (в середньому 33 мм), найбільше — у липні (в середньому 73 мм). Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалася 1908 року, максимальна (886 мм) — 1973 року. Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912 року. У середньому за рік у місті спостерігається 150 днів з опадами; найменше їх (8) у серпні, найбільше (17) — у грудні та січні. Щороку в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 77 %, найменша вона у квітні і травні, найбільша — у грудні та січні.
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з півдня, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру (в середньому 4,4 м/с) спостерігається в лютому, найменша (2,9 м/с) — у липні-серпні.
Ґрунти Характерні сірі ґрунти, здебільшого поширенні темно-сірі опідзолені ґрунти й чорноземи.
Екологія
На ґрунти впливають повітряні викиди ПАТ «Сумихімпром». Хімічні аналізи свідчать про те, що в зоні аеротехногенного забруднення в результаті значних випадань SO2 і HF, які розсіюються у вигляді «кислотних опадів», кислотно-лужні показники змінюються в бік підкислення. Це характерно для обох типів ґрунтів. Також викиди кислотних опадів призводять до зменшення вмісту обмінних солей.
Назва міста
Місто було засноване у 1655 році на місці давнього Суминого городища і спочатку мало назву Сумин городок, впродовж 1650—1660-х років буква «н» поступово зникла та місто отримало сучасну назву — Суми ().
Існує декілька версій етимології назви міста: найімовірніше назва Сум походить від топонімів — назв річок Сума (нині — Сумка) та Сумка (нині — Стрілка), що є частою практикою при називанні поселень; існує також легенда, що на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли три мисливські сумки з золотими монетами. Цей переказ знайшов відбиття у міській символіці (на гербі та прапорі міста), а у травні 2008 року в середмісті Сум було відкрито символічний пам'ятний знак «Сумка», деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель43. Сумщина // Автомобільна прогулянка Україною., К.: Балтія-Друк, 2008, стор. 443.
Символіка До офіційної символіки міста належать герб, прапор і гімн міста.
Герб Сум був розроблений герольдмейстером М. Щербатовим у 1776 році та затверджений 21 вересня 1781 року, відновлений 15 лютого 1991 року рішенням IV сесії міської ради Сум.
Прапор Сум — квадратне полотнище смарагдового кольору, в центрі якого розташований герб міста, затверджено прапор 2004 року.
Гімн Сум затверджено 23 червня 2004 року. Автор тексту — Миколи Гриценка, музика — Валерія Козупиці.
Архітектурним символом Сум є «Альтанка» на Покровській площі. Символами міста є: Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Воскресенська церква й Іллінська церква.
Історія
XVII—XIX століття
Історія Сум почалася в результаті наслідків битви під Берестечком, коли 1651 року українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки. Після чого Богдан Хмельницький дав указ людям переселятися зі правобережжя на Полтавщину та на прикордонні землі з Московським царством (тепер Слобожанщина). Протягом десятиліття 1651–1660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселень — тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин та чимало інших поселень.
25 липня 1655 року указом Московського царства у Сумах було дозволено поселитися 100 родинам селян і козаків-переселенців із містечка Ставища на Київщині, за однією з версій Герасим Кондратьєв прийшов у Суми разом із цією групою людей. Деякі історики вважають саме цю дату часом заснування Сум.
1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 1656–1658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Юрійович Арсеньєв, разом із ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовувати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка зі трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений у 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка).
У 1658 році Суми офіційно стали центром Слобідського козацького полку, який очолив Герасим Кондратьєв.
Завдяки вигідному торговельному шляху, що йшов через Путивль на Москву, Суми швидко зростали.
У 1678 році місто разом із посадом займало ділянку оточену стіною завдовжки 3426 саженей (7 кілометрів 400 метрів), а навкруги неї був рів завдовжки 3500 саженей (7560 метрів). Сумська фортеця мала 27 башт (4 башти зі проїзними воротами та 23 глухі башти), також у стіні фортеці було ще 8 воріт.
У 1702 році завершується будівництво Воскресенської церкви — у теперішній час найстарішої споруди Сум, що збереглася.
Під час Північної війни, перед Полтавською битвою, зі 26 грудня 1708 року до 3 лютого 1709 року у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів та указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І «урочисто та пишно» зустрічали Новий — 1709 — рік.
За переписом населення 1732 року у Сумському полку мешкало людей чоловічої статі. З них 3695 козаків, підпомічників і підданих. За етнічним складом населення було практично на 100 % українське, росіян було лише 14 осіб. У самих Сумах мешкало 3818 людей чоловічої статі: полкової старшини з дітьми та робітниками 115, козаків 610, сусідів у них 190, підпомічників 2704, попів зі причетниками 37, вчителів 12, старців 13, шинкарів 26, робітників на подвір'ях 98, росіян 14. Із жінками та дітьми населення міста становило приблизно 7 700 осіб.
Після скасування Слобідської автономії, у 1765–1780 роках Суми були центром Сумської провінції Слобідсько-Української губернії; у 1780 році Суми стали повітовим містом (до 1923 року) з 1835 року увійшло до складу Харківської губернії.
Розвиток Сум припадає на другу половину XIX — початок XX ст. — завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним із її осередків в Україні), а також машинобудування, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки — 3 рази на рік).
У 1877 році в Сумах налічувалося 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (із них 74 католики). У Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії та школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 десятин землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. У Сумах було 876 ремісників (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), із них 171 чобітяр, 136 кравців і 80 ковалів.
У 1878 в Сумах було 14 фабрик.
Радянсько-українська війна Під час подій Української революції, у 1917 році Українська Центральна Рада, маючи на меті встановити автономію України у складі Росії, почала претендувати на майже всі території, в межах яких були розселені етнічні українці, включно з Сумами. Щоправда, Тимчасовий уряд не визнавав за УЦР право на керування окресленими землями у повному обсязі, зокрема в Сумах.
З проголошенням Української Народньої Республіки, 06 березня 1918 року місто стає земським центром Слобожанщини за тодішнім адміністративно-територіальним поділом. Під час Першої радянсько-української війни більшовики захоплюють Суми. Отримавши підтримку Німеччини, 01 квітня 1918 року українські війська зайняли Суми і Охтирку, вийшовши до умовного українсько-російського кордону.
Після приходу до влади Павла Скоропадського і утворення Української Держави, Суми, за новим адміністративним поділом увійшли до Харківської губернії.
У січні 1919 року з інтервенцією військ Антанти на північних і північно-східних кордонах УНР з'явилися більшовицькі війська. Під приводом надання допомоги робітникам і селянам, які повстали проти гетьмана, вони розгорнули наступ у двох напрямках: Ворожба — Суми — Харків і Гомель —Чернігів — Київ.
Під час другого вторгнення радянських військ в Україну місто знов опиняється під окупацією.
Радянська окупація України В рамках зміни адміністративно-територіального поділу, радянська влада скасовує Сумський повіт. 1923–1930 роки — Суми були округовим містом. із 1939 року — обласним. У 1930-х роках в місті розвивається промисловість, з'являється педагогічний інститут, краєзнавчий музей і театр.
Місто постраждало під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років, померло щонайменше 5222 жителі Сум.
В ході Другої світової війни радянські війська відійшли з Сум 10 жовтня 1941 року, до міста увійшли німецькі війська. У вересні 1943 року Суми знову були зайняті радянськими військами.
Після Другої світової війни Значний розвиток Сум почався з 1950-х років — завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої. Було відновлено та побудовано 85 586 м² житла. Почали діяльність насосний, ремонтно-механічний, суперфосфатний, цукровий, мельничний заводи, меблева та ткацька фабрики, а також кілька комбінатів.
Діяли педагогічний інститут, три технікуми, медичне та ремеслове училища, музична школа, 11 середніх, 6 семирічних та одна початкова школа, обласний драматичний театр, філармонія, два музеї, 7 кінотеатрів, 8 клубів та 60 бібліотек.
У 1961 році створено Сумський комбінат хлібопродуктів.
В 1966—1971 роках був збудований стадіон «Авангард».
1987 року введена до експлуатації Сумська камвольно-прядильна фабрика.
У незалежній Україні