Паризька тріумфальна арка (, досл.: «тріумфальна арка Зірки») — тріумфальна арка, розташована на площі Шарля де Голля () у столиці Франції місті Парижі. Тріумфальна арка є одним з найвідоміших паризьких монументів, одним із міських символів.
Опис
Тріумфальна арка була споруджена в період з 1806 по 1836 роки за наказом Наполеона, на основі проєкту архітектора Жана-Франсуа Шальгрена. Висота споруди становить 49,54 м, ширина — 44,82 м, а висота склепіння — 22,21 м.
Арку прикрашено чотирма великими скульптурними групами: з боку Єлісейських Полів «Виступ добровольців 1792 року» («Марсельєза») роботи Франсуа Рюда та «Тріумф 1810 року» роботи Жана-П’єра Корто; з боку авеню де ла Гранд-Арме «Опір 1814 року» і «Мир 1815 року» роботи Антуана Етекса.
Арку оточують 100 гранітних тумб (на честь «ста днів» правління Наполеона), сполучених між собою чавунними ланцюгами.
Коротка історія
З часів правління Людовіка XIV пряма дорога сполучувала дві королівські резиденції: паризький палац Лувр і Версаль. Назва цієї дороги «Тріумфальна дорога» не застаріло й сьогодні: на одній осі розташовані тут три арки Каррузель біля Лувру, Велика арка, побудована вже в нашу епоху в ультрасучасному кварталі Дефанс.
У грудні 1806, відразу після Аустерліцької битви, Наполеон розпорядився спорудити тріумфальну арку на честь військових перемог, здобутих Францією під час Революційних війн та Наполеонівських воєн.
Два роки пішло на спорудження фундаменту. У 1810, коли новоспечена імператриця Марія-Луїза повинна була урочисто в'їхати в столицю по полях Елісейських, на кам'яному фундаменті була поспішно зроблена з дощок і суворого полотна «декорація» майбутньої арки. Наполеон не дожив до закінчення будівництва Тріумфальної арки: воно завершилося лише в 1836 р., під час правління Луї-Філіппа.
15 грудня 1840 під аркою проїхав траурний кортеж з прахом Наполеона, доставленим з острова св. Олени. Пізніше за урочисту похоронну церемонію із зупинкою під зведеннями Тріумфальної арки удостоїлися після своєї кончини Леона Гамбетти, Віктора Гюго, Лазара Карно, Патріса де Мак-Магона, генерали Фердинанда Фоша, Жозефа Жоффра, генерал Філіппа Леклерка.
Оздоблення Арку оздоблюють чотири скульптурні композиції:
Виступ добровольців 1792 року («Марсельєза»), Франсуа Рюд (південний фасад, праворуч) Тріумф 1810 року, Жан-П'єр Корто (південний фасад, ліворуч) Опір 1814 року, Антуан Етекс (північний фасад, праворуч) Мир 1815 року, Антуан Етекс (північний фасад, ліворуч)
На фасадах арки висічено шість рельєфів:
Битва біля Абукіра, Бернар Серр (південний фасад, ліворуч) Похорон генерала Марсо, Анрі Лемер (південний фасад, праворуч) Битва під Жемаппом, Карло Марокетті (східний фасад) Захоплення Александрії, Жан-Етьєн Шапоньєр (північний фасад, ліворуч) Бій під Арколе, Жан-Жак Фешер (північний фасад, праворуч) Битва під Аустерліцом, Теодор Гехтер (західний фасад)
Написи На стінах арки вигравійовані назви 158 битв, у яких воювали республіканська та імператорська армії, а також імена 660 французьких воєначальників.
Репліки У світі існує кілька копій паризької тріумфальної арки різних розмірів. Зокрема, в Києві в ЖК «Французький-квартал-2» у 2020 було встановлено арку з надрукованами на склі фотографіями елементів паризької.
Галерея
Див. також Битви, нанесені на Тріумфальну арку Імена, нанесені на Тріумфальну арку Могила невідомого солдата (Париж) Арка на площі Каррузель Велика арка Дефанс Історична вісь Парижа
Примітки
Література Thomas W. Gaehtgens: Napoleons Arc de Triomphe. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1974. Ernst Seidl: La Grande Arche in Paris — Form, Macht, Sinn. Hamburg: Kovač, 1998; ISBN 3-86064-702-4. Dominique Fernandes, Gilles Plum, Isabelle Rouge: L'arc de triomphe de l'Étoile. Paris: Éditions du patrimoine, 2000; ISBN 2-85822-202-9. Anne Muratori-Philip: L'Arc de Triomphe. Paris: Éditions du Patrimoine, Centre des Monuments Nationaux, 2007; ISBN 978-2-85822-969-7.