Вя́тська губе́рнія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, що була розташована на північному сході європейської частини Росії.
Історія У 1708—1710 роках Петро I провів губернську реформу, яка розділила країну на 7 великих губерній. Вятська земля, поділена на повіти, була розділена між Сибірською, Казанською і Архангелогородською губерніями. До Сибірської губернії увійшли основні вятські території — Хлинівський, Слобідский, Котельницький, Орловський, Шестаковський і Кайгородський повіти. Південні території — Яранський, Уржумський, Царевосанчурський і Малмижський повіти — потрапили до Казанської губернії.
Губернія була утворена з Вятського намісництва, утвореного 1775 року. Проіснувала до 1929 року, коли ввійшла до складу новоствореної Нижньогородської області.
Адміністративний поділ Вятський повіт — 22 волості; Глазовський повіт — 45 волостей; Єлабузький повіт — 23 волості; Котельницький повіт — 27 волостей; Малмизький повіт — 32 волості; Нолінський повіт — 25 волостей; Орловський повіт — 31 волость; Сарапульський повіт — 43 волості; Слободський повіт — 27 волостей; Уржумський повіт — 23 волості; Яранський повіт — 33 волості.
Відомі уродженці Васнецов Віктор Михайлович — російський художник. Кожевников Олексій Венедиктович — радянський письменник. Зеленін Дмитро Костянтинович — російський етнограф. Чайковський Петро Ілліч — російський композитор.
Див. також Вятська вічова республіка
Примітки