Каза́нська губе́рнія — адміністративна одиниця колишньої Російської імперії, що містилася на сході європейської частини. Була утворена на основі земель Казанського царства при утворенні Російської імперії у 1708 році.

Історія

Губернія була утворена з Казанського царства 1708 року, що формально існувало після захоплення Московським царством у 1552 році й керувалося Москвою Казанським приказом. Першим казанським губернатором призначено Петра Матвійовича Апраксіна.

Башкирія у складі губернії Після найтривалішого башкирського повстання 1704-1711 років у 1711 році Уфимський повіт (воєводство) передано до безпосереднього урядування Сенату. 1728 року башкири подали царю на розслідування утисків від воєвод і цілувальників та збереження спадкових прав на землі.

У 1733-1740 роках Уфимська провінція знову у складі Казанської губернії.

Виділення Нижньогородської губернії У січні 1714 року з північну західну частину губернії виділено у новоутворену Нижньогородську губернію. До складу губернії увійшли міста з їх округами; Нижній Новгород, Алатир, Арзамас, Балахна, Васильсурськ, Гороховець, Курмиш, Юр'євець та Ядрин. 22 листопада 1717 року Нижньогородська губернія була скасована й повернута до Казанської губернії.

29 травня 1719 року знову виділена Нижньогородська губернія у складі Алатирської, Арзамаської, Нижньогородської провінцій та 7 міст.

Виділення Астраханської губернії 1717 року до новоствореної Астраханської губернії відійшли міста з округами: Астрахань, Яїцький Гур'їв, Дмитріївськ, Петровськ, Самара, Саратов, Симбірськ, Сизрань, Терський город, Царицин, Красний Яр, Чорний Яр і Кизляр. 1728 року міста Саратов, Самара, Симбірськ та Сизрань з повітами були повернуті до Казанської губернії. 1739 року Саратов повернуто до складу Астраханської губернії.Полное собрание законов Российской империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. / Под ред. М. М. Сперанского. (в 45 томах) — СПб.: Тип. II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. V. 1713−1719 гг.

Губернська реформа у 1775-1781 У 1775 році почалася губернська реформа, під час якої Казанська губернія була розділена на кілька намісництв і припинила своє існування:

11 вересня 1780 року з Вятської провінції й частин Свіязької та Казанської провінцій утворено В'ятське намісництво; з південних повітів утворені Симбірське й Пензенське намісництва; 27 січня 1781 року територія Пермської провінції передана до складу утвореного Пермського намісництва; 28 вересня 1781 року решта Казанської губернії перетворена на Казанське намісництво у складі 13 повітів.

Друга Казанська губернія (1796-1920) У грудні 1796 року Казанське намісництво знову стає губернією.

Казанська губернія скасована після проголошена 27 травня 1920 року Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.

Адміністративний поділ

Воєводський поділ У 1708-1719 роках Казанська губернія поділялася на:

Астраханське воєводство Казанське воєводство, Пензенське воєводство, Свіязьке воєводство, Симбірське воєводство, Уфимське воєводство, та інші воєводства.

Провінційний поділ Після поділу на провінції 1719 року у складі губернії:

Казанська провінція, Пензенська провінція, Свіязька провінція, Уфимська провінція.

29 квітня 1727 року - за іменним указом В'ятська і Солікамська (перейменована на Пермську) провінції передані з Сибірської губернії.

1728 року Уфимську провінцію без Мензелінська безпосередньо підпорядковано СенатуМуратова В. Н. Казанская губерния // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа : ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2019. — ISBN 978-5-88185-306-8.

У 1733-1740 роках Уфимська провінція знову у складі Казанської губернії.

15 березня 1744 року Ісетську й Уфимську провінції передали до складу новоутвореної Оренбурзької губернії.

Повітовий поділ При відновленні Казанської губернії 1796 року до її складу входили:

Казанський повіт, Козьмодемьянський повіт, Лаїшевський повіт, Мамадішський повіт, Свіязький повіт, Царевококшайський, Цивільський, Чебоксарський, Чистопольський, Ядринський.

У 1802 році були відновлені Спаський і Тетюшський повіти.

В 1802 році губернія поділялась на 12 повітів:

Казанський повіт Козьмодем'янський повіт Лаїшевський повіт Мамадиський повіт Свіязький повіт Спаський повіт Тетюський повіт Царевококшайський повіт Цивільський повіт Чебоксарський повіт Чистопольський повіт Ядринський повіт

Губернатори

ближній боярин Петро Апраксін — у 1708—1713 роках ближній боярин Петро Салтиков — 1713—1719 ближній боярин Олексій Салтиков — 1719—1725 генерал-майор Іван Менгден — 1725 генерал-майор Артемій Волинський — 1725—1727 генерал-майор Василь Зотов — 1727—1728 генерал-майор Артемій Волинський — 1728—1731 князь Михайло — 1731—1732 граф Платон Мусін-Пушкін — 1732—1735 граф, генерал-аншеф Олександр Румянцев — жовтень 1735 — листопад 1736 (головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 27 листопада по 30 грудня 1736 року та з 6 березня 1738 по 2 березня 1740 року), виконувач обов'язків Київського губернатора (1737—1738 рр.), Астраханський губернатор (з 28 липня по 16 жовтня 1735 р.) князь Сергій Голіцин — 1736—1739 відсутній губернатор — 1739—1741 генерал-поручик Артемій Загрязький — 1741—1748 Степан Греков — 1748—1755 граф Федір Головін — 1755—1760 князь Василь Тєнішев — 1760—1764 Андрій Квашнін-Самарин — 1764—1770 генерал-поручик Яков Бранд — 1770—1774 князь, генерал-поручик Платон Мещерський — 1774—1781 Дмитро Казинський — 1797—1799 Олександр Муханов — 1799—1801 Олександр Аплєчеєв — 1801—1802 Микола Кацарєв — 1802—1804 Борис Мансуров — 1805—1814 Федір Гур'єв — 1814—1815 Ілля Толстой — 1815—1820 Петро Нілов — 1820—1823 Олександр Жмакін — 1823—1826 барон Отто Розен — 1826—1828 Олександр Тургєнєв — 1828 Іван Жеванов — 1829—1830 барон Альберт Пірх — 1830—1831 генерал-лейтенант, генерал-ад'ютант Степан Стрекалов — 1831—1841 генерал-лейтенант, генерал-ад'ютант Сергій Шипов — 1841—1846 генерал-лейтенант Іраклій Баратинський — 1846—1857 генерал-майор Петро Козлянінов — 1858—1863 Світа Його Величності, генерал-майор Михайло Наришкін — 1863—1866 Микола Скарятин — 1866—1880 генерал-майор Олександр Гейнс — 1880—1882 генерал-майор Леонід Черкасов — 1882—1884 Микола Андреєвський — 1884—1889 Петро Полторацький — 1889—1904 Павло Хомутов — 1904—1905 полковник Анатолій Рейнбот — 1905—1906 Михайло Стрижевський — 1906—1913 Петро Боярський — 1913—1917

Казанські губернські комісари Тимчасового уряду Росії:

полковник В. В. Молоствов — 1917 О. М. Плотников — 1917 Валеріан Андрійович Чернишев — 1917

Примітки