Степан Теодорович Ріпецький (1894 — 2 жовтня 1986, Риджвуд, Нью-Джерсі) — український галицький адвокат (доктор права), політичний діяч та публіцист родом з Самбора. Син отця Теодора Ріпецького, брат Всеволода, Мирослава, Олександра Ріпецьких.
Життєпис Член управи товариства «Січові Стрільці» у Самборі 1913–1914, четар Легіону УСС, голова Української Академічної Громади в Празі 1921–1922, член Закордонного Комітету УП СР 1921-1926, лектор соціології Високого Педагогічного Інституту в Празі 1923-26, член Головної Управи УСРП у Львові 1926-39; на еміграції в Німеччині (член ЦК УСП та УН Ради) і (з 1949) у США, співредактор і редактор журналу «Вільна Україна» (1960—1969). Дійсний член Української вільної академії наук (УВАН), Дійсний член НТШ у діаспорі.
Автор праць: «Українське Січове Стрілецтво» (1956), «Листопад 1918 р.» (1961), «Бібліографія джерел до історії УСС» (1965).
Редактор збірника «За Волю України» (1967) та багатьох статей, зокрема: про часи визвольних змагань «Історія ідейно-духовного життя української молоді (1864—1914)» в збірнику Бучач і Бучаччина.Там само. — С. 107—108.
Примітки
Джерела
Помер д-р С. Ріпецький // Свобода, № 190 за 4 жовтня 1986. — С. 1. Ізборник