Барил Клавдія Федорівна ( 18 березня 1949, Великі Солонці) — українська артистка, заслужена артистка України, народна артистка України.
Біографічні відомості 18 березня 1949 року у с. Великі Солонці Полтавського району Полтавської обл., в сім'ї селянина.
В 1968 році закінчила Дніпропетровське театральне училище. Відразу по закінченню училища (1968 р.) була запрошенна у Вінницький музично-драматичний театр ім. М.Садовського на посаду артистки драми.
12 жовтня 1993 року, указом Президента України Леоніда Кравчука отримала звання Заслуженої артистки України. А 26 березня 2004 року указом Президента України Леоніда Кучми, Клавдії Федорівні було присвоєне почесне звання Народної артистки України.
Ролі у театрі Клавдія Барил є провідною артисткою Вінницького театру ім. М.Садовського. Понад 170 сценічних образів втілила Клавдія Федорівна на сцені вінницького театру. Глядачам добре відомі її ролі у спектаклях:
Мати Марусі — «Маруся Чурай» (Л. Костенко). Реж. — В. Селезньов, Дженні, дружина Ферекіса — «Потрібен брехун» (Д. Псафаса). Реж. — В. Селезнов, Ганна Андріївна, дружина городничого — «Ревізор» (М. Гоголя). Реж. — В. Селезньов, Мати Марії Хосефи — «Дім Бернарди Альби» (Ф. Г. Лорка). Реж. — Славінська Таїсія Дмитрівна, Настя — «Украдене щастя» (І. Франка). Реж. — А. Канцедайло, Марселіна — «Шалений день, або одруження Фігаро» (Бомарше). Реж. — В. Селезньов, Дружина Вадима — «Осіння мелодія» (В. Селезньова). Реж. — В. Селезньов, Леоні — «Жахливі батьки» (Ж. Кокто). Реж. — А. Суханов, Клеопатра Львівна — «Так виходять у люди» (О. Островського). Реж. — В. Селезньов, Наталя — «Незакінчена історія» (В. Селезньова). Реж. — В. Селезньов, Габі — «Вісім люблячих жінок» (Р.Тома). Реж. — Славінська Таїсія Дмитрівна та у багатьох інших.
Ролі у кіно «Батьківщина Северяна Белканія», «Повернення Мухтара», «Моцарт», «Фатальна помилка».
Примітки
Посилання ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва: Персоналії.