Ірина Іванівна Чернова (Люко Дашвар — біографія на офіційній сторінці авторки у видавництві КСД, Херсон), відома як Лю́ко Дашва́р — українська письменниця, редакторка, сценаристка та журналістка. На додачу до письменницької діяльності, до 2006 року займалася журналістикою, а після 2006 року — почала займатися написанням сценаріїв для телебачення.Люко Дашвар: До життя у мене більше запитань, ніж відповідей // Glavred, 12 жовтня 2011«Писала і пишу про те, що для мене є важливим» // Офіційний сайт Вікторії Гранецької, 04.05.2012
Лавреатка літературної премії Коронація слова: у 2007 році роман «Село не люди» здобув ІІ премію та премію «Дебюту року» від книжкового порталу «Друг Читача», у 2008 році за «Молоко з кров'ю» стала дипломанткою конкурсу, а 2009 року її роман «Рай. Центр» отримав диплом «Вибір видавців».
Життєпис
Ранні роки та освіта Народилася у Херсоні 3 жовтня 1957 року.Люко Дашвар біографія на сайті Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки Здобула дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (бакалавр за спеціальністю «інженер-механік») та Академія державного управління при Президентові України (магістр за спеціальністю «державне управління»).
Після отримання першої вищої освіти (технічної), працювала за інженерною спеціальністю, одружилася, народила дітей. Потім звільнилася та пішла працювати обліковицею листів у газету. Так у 1986 році розпочала журналістську кар'єру. Через півроку роботи в газеті стала заступницею головного редактора.
З 1991 року — головна редакторка херсонської молодіжної газети. Після розпаду СРСР займала посаду голови комітету у справах преси й інформації Херсонської облдержадміністрації. Звільнившись, заснувала власні дві газети у Херсоні, редакцію яких розграбували. Після цього переїздить разом з родиною до Києва.
З 2001 року — головна редакторка газети «Селянська зоря». Саме період роботи у «Селянській зорі» письменниця визначає як незабутній життєвий досвід, саме у цьому виданні письменниця вигадала там рубрику «Пам'ятаю все життя», у якій люди, надсилаючи до редакції листи, розповідали в них про єдиний незабутній факт свого життя. Деякий час працювала журналісткою і редакторкою жіночих журналів.
Згодом закінчила курси сценарної майстерності голлівудського професора Річарда Креволіна.Люко Дашвар: «Я боялася поповнити лави жінок-письменниць, бо маю до них дуже насторожене ставлення» — Друг читача, 22.02.2009 Відомо, що письменниця також навчалася у школі практичної журналістики та на курсах з нейролінгвістичного програмування.Вважаю себе українкою, але не збираюся відмовлятися від російської // УП Життя, 16 серпня 2010
З 2006 року займається виключно літературною та сценаристською діяльністю, українською (романи)Люко ДАШВАР: Коли пишу українською, я ніби відкриваю для себе Україну // День, 15 червня 2012 та російською (кіносценарії).
Письменницька діяльність
Кіносценарії Пише сценарії для телесеріалів та телефільмів російською. Однією з перших її кіносценарних робіт у 2007 році стало написання сценарію для телефільму «Луна-Одесса», знятого «Українською Медійною Групою» для телеканала «1+1».
Люко Дашвар написала сценарії до наступних фільмів (під своїм справжнім ім'ям Ірина Чернова):
Російською:
За три дня до любви (серіал, 2018) Хороший парень (серіал, 2017) Подкидыши (серіал, 2016 — донині) Хозяйка (серіал, 2016) Сашка (серіал, 2013—2014) Нахалка (серіал, 2013) Возвращение Ляли (серіал, 2014) Красотка Ляля (серіал, 2014) Дворняжка Ляля (серіал, 2014) Голубая кровь. Гибель империи (док. телефільм, 2013) також виступила режисером Женский доктор (серіал, 2012—2013)
Любовник для Люси (телефільм, 2012) Петр Вельяминов. Тени исчезают… (док. телефільм, 2010) Адъютант его превосходительства. Личное дело (док. телефільм, 2010) Соседи (серіал, 2010) Акула (серіал, 2009) Русский «Титаник». Дожить до рассвета (док. телефільм, 2009) Луна-Одесса (телефільм, 2007) Падение всесильного министра. Щелоков (док. телефільм, 2005) Одиночное катание. Смерть фигуристки (док. телефільм, 2003)
Українською Сквот32 (повнометражний худ. фільм, 2019) Сага (телесеріал, 2020)
Література Перший роман Люко Дашвар «Село не люди» вийшов у 2007 році й став лауреатом премії конкурсу «Коронація слова 2007». Наступний роман «Молоко з кров'ю» став дипломантом «Коронації слова 2008» та переможцем конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі — 2008». Третій роман авторки «РАЙ.Центр» став дипломантом конкурсу «Коронація слова 2009» у категорії «Вибір видавців».
Восени 2010 року вийшов четвертий роман письменниці «Мати все».Письменниця, твори якої видаються в Україні найбільшими тирадами, розповіла Корреспондент.net про нову книгу // Корреспондент, 28 липня 2010Хабаров Андрій. Люко Дашвар: мати всіх // Дзеркало тижня. — 2010. — № 49. 2012 року конкурс «Коронація слова» надав письменниці відзнаку «Золотий письменник України», що надається письменникам, чиї твори продалися накладом понад 100 тис. примірників.
У період з 2011 по 2012 роки авторка презентує трилогію «Биті є» — серія, що складається з трьох романів, кожен з яких описує подальше життя одного з трьох хлопців — героїв роману «РАЙ.Центр» — Макара, Макса та Гоцика. Перший роман трилогії «Биті є. Макар» вийшов у 2011 році накладом 15 тис. прим. Друга частина трилогії «Биті є. Макс» побачила світ на початку 2012 року накладом у розмірі 25 тис. прим. Останній роман серії «Биті є. Гоцик» було видано влітку 2012 року накладом 30 тис. прим.Люко Дашвар видала останню книгу з трилогії «Биті Є» // Gazeta.ua, 14 червня 2012
У 2013 році вийшов восьмий роман письменниці «На запах м'яса».Репортаж з 20-го Форуму книговидавців у Львові // ICTV Факти, 16 вересня 2013 У жовтні 2015 року видавництво КСД анонсовало вихід нового, вже дев'ятого, роману письменниці під назвою «Покрова». 2 лютого 2016 року відбулася офіційна презентація книги ПоКров та зустріч із авторкою у Києві. У липні 2018 видавництво КСД оголосило про вихід нової книги письменниці 16 серпня 2018 році — роману Ініціація.Люко Дашвар — Ініціація // КСД, 2018
Усі книги авторки друкувались у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Загальний наклад книжок письменниці складає вже понад 500 тисяч примірників. У зв'язку з цим багато українських ЗМІ називає авторку «найтиражованішою письменницею країни». Прототипи літературних героїв та сюжетів Люко Дашвар, здебільшого, почуті або побачені письменницею явища реального життяДля успіху потрібні ідея й характер. Люко Дашвар про прототипів героїв своїх романів — Gazeta.ua, 14 липня 2011.
Псевдонім Першу книжку «Село не люди» 2007 року письменниця подала на конкурс «Коронація слова», а оскільки конкурс анонімний, надісланий рукопис треба було підписати псевдо, так виникла «Люко Дашвар».«А чому ви вважаєте, що сучасній українській літературі чогось бракує?» // День, 4 червня 2010 Псевдонім Люко Дашвар письменниця створила, зібравши склади і літери імен дорогих для неї людей.Псевдо утворене з імен найдорожчих мені людей — Україна молода, 15.01.2010
Твори Серед романів авторки: «Село не люди» (2007) «Молоко з кров'ю» або «Примха» (2008) «Рай.Центр» (2009) «Мати все» (2010) Трилогія «Биті Є»: «Биті є. Макар» (2011) «Биті є. Макс» (2012) «Биті є. Гоцик» (2012) «На запах м'яса» (2013) «ПоКров» (2015) «Ініціація» (2018) «#галябезголови» (2020) «Село не люди 2. Добити свідка» (2021) «СпАДок» (2023) «Харизмат. Книга 1. Pro domo sua» (2025)
Примітки
Посилання
Люко Дашвар на сайті видавництва КСД Люко Дашвар у соцмережі «Instagram»