Украї́нська мо́ва (, історична назва — ру́ськаЄрмоленко С. Я. Історія української літературної мови // Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови)) — національна мова українців. Належить до східнослов'янської групи слов'янських мов, що входять до індоєвропейської мовної сім'ї, поряд із романськими, германськими, кельтськими, грецькою, албанською, вірменською та найближче спорідненими зі слов'янськими балтійськими мовамиЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Єдина державна мова України.
Число мовців — орієнтовно 45 млн, більшість із яких мешкає в Україні. Поширена також у БілорусіО. I. Скопненко. Українська мова в Білорусі // , МолдовіН. П. Прилито. Українська мова в Молдові // Убийвовк H. Українська мова в Придністров'ї: минуле і перспективи // «Мовознавство. Доповіді та повідомлення на IV Міжнар. конгресі україністів». К., 2002, ПольщіЙ. O. Дзендзелівський. Українська мова в Польщі // , РосіїН. П. Прилито. Українська мова в європейській частині Росії // Н. П. Прилито. Українська мова в Сибіру та на Далекому Сході // , РумуніїC. В. Семчинський. Українська мова в Румунії // , СловаччиніЙ. О. Дзендзелівський. Українська мова у Словаччині // , КазахстаніС. Ф. Клименко, В. В. Степаненко. Українська мова в Казахстані // , Аргентині, Бразилії, Великій БританіїP. П. Зорівчак. Українська мова у Великій Британії // , КанадіР. П. Зорівчак. Українська мова в Канаді // , СШАР. П. Зорівчак. Українська мова у США // та інших країнах, де живуть українці. Українською мовою у світі послуговуються приблизно від 40 до 45 млн осіб; вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв.
Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови є декілька гіпотезОнуфрієнко Г. С., Хваткова С. О. Проблема походження й періодизації української мови в концепціях і гіпотезах XX століття: Зб. наук. пр. VI Всеукр. наук.-практ. конф. «Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України» / Під заг. ред. М. В. Дєдкова. — Запоріжжя: Облдержадміністрація, ЗНТУ, 2005. — праслов'янськаПівторак Г. П. Українці — звідки ми і наша мова. — К., 1993.Німчук В. В. Аспекти дослідження етноглотогенезу українців // Пам'ятки писемності східнослов'янськими мовами XI—XVIII ст. — К., 1995Півторак Г. П. Хронологічні межі формування української мови як мовної системи // Пам'ятки писемності східнослов'янськими мовами XI—XVIII ст. — К., 1995., давньоруськаШахматов А. А. Очерк древнейшего периода истории русского языка;Шахматов О. О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської староукраїнщини XI—XVIII вв. // Короткий нарис історії української мови. — К., 1924., південноруська X—XI століттяЖитецький П. Г. Очерк звуковой истории малоруського наречия. — К., 1876.Потебня А. А. К истории звуков руського язика. — Воронеж, 1876. та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Але, на сьогодні, остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдністьМозер Міхаель. Українська мова // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — : В-во «Наукова думка», 2019. — С. 596—601. — 842 с. — ISBN 978-966-00-1740-5..
Згідно з нещодавно оприлюдненою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відбиває утворення українців як етносу, що сталося у VI—XVI століттях унаслідок злиття діалектів трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населенняТищенко К. М. Правда про походження української мови // Український тиждень, 2012. № 39 (256).. . У XVIII—XX століттях українська мова зазнавала утисків із боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у XX столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники створили численні міфи щодо української мовиҐетка Й., Мойсієнко В. М. Переосмислюючи російські глотогонічні міти (Про постання східнослов'янських літературних мов /на прикладі української/) // Українська лінгвістична медієвістика. — Випуск 1 / Інститут української мови НАН України. — Київ, 2024. — С. 59-91.Contemporary Anti-Ukrainian Myths about the History of the Ukrainian Language, or: Does Ukrainian Have a History? // New Contributions to the History of the Ukrainian Language / Michael Moser. — Edmonton/Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2016. — p. 3-36. — ISBN 978-1-894865-44-9..
Для запису української мови використовують пристосовану кирилицю («гражданка»).
Норми української мови встановлюються у словниках української мови й українському правописіЧастина 4 статті 6 , які затверджуються Міністерством освіти та науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать такі: Інститут української мови НАН України (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАН України (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (українська мова у зв'язках з іншими мовами).
Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує розробку та впроваджує державну мовну політику — Міністерство культури України.
Щороку 27 жовтня в Україні святкують День української писемності та мови. Цього дня відбувається щорічний флешмоб — Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — акція Українського радіо, що об'єднує українців по всьому світу навколо української мови.
Походження
Праіндоєвропейська мова Прабалтослов'янська мова Праслов'янська мова Давньоруська мова Руська (староукраїнська) мова Українська мова
Класифікація Хоча класифікація української мови як східнослов'янської прийнятна й досі, сучасне мовознавство інтерпретує її інакше, ніж у рамках ранішої теорії генеалогічного дерева. Згідно з цією теорією, українська мова описувалася як відгалуження праіндоєвропейського дерева і праслов'янської (можливо, через прабалтослов'янську) та прасхіднослов'янської гілок. На сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність.
За генеалогічною класифікацією українська мова належить до східнослов'янської підгрупи слов'янської групи індоєвропейської родини мов, яку окремі вчені об'єднують з іншими родинами в ностратичну (бореальну) надродину. Ностратична гіпотеза не є загальновизнаною серед лінгвістівC. В. Семчинський. Генеалогічні класифікація мов // — С. 94.Сучасна українська мова: Підручник / Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. та ін.; за ред. Пономарева О. Д. — вид. 2-ге. — : Либідь, 2001. — 400 с. — ISBN 966-06-0173-5. — стор. 5Васенко Л. А., Дубічинський В. В., Кримець О. М. Фахова українська мова. Центр учбової літератури — , 2007. — стор. 7.
Найближчою генеалогічно до української є білоруська моваБеларуска-украінскіе ізалексы. — Мінск, 1971. — 125 с.Сцяцко П. У. Словаутваральныя регіяналізмы беларускай мовы, агульные з украінскай мовай // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови. Тези доповідей. — Ужгород, 1978. — С. 66—67.Янкова Т. С. Із спостережень над перехідними говірками між українською та білоруською мовами (за матеріалами фразеології) // Праці XII Республіканської діалектологічної наради. — К.: Наук. думка, 1971. — С. 382—388.. Починаючи з IX—XI століття, обидві мови частково утворювалися на спільній діалектній основі. Зокрема, північна діалектна група української мови брала участь у формуванні розмовної білоруської мовиБузук П. Взаємовідносини між українською та білоруською мовами // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. Кн. VII—VIII / Українська академія наук. — : Друкарня УАН, 1926. — С. 421—426.. До XVI століття обидва народи мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мовуГумецька Л. Л. Уваги до українсько-білоруських мовних зв'язків періоду XIV—XVII ст. // Дослідження з української та російської мов. — : Вид-во АН УРСР, 1964. — 164 с.Анічэнка У. В. Беларус.-укр. пісьмовамоуныя сувязі. Мінск, 1969.
За типологічною класифікацією українська є флективною мовоюС. В. Семчинський Типологічна класифікація мов // синтетичного типу.
Доктор філологічних наук Костянтин Тищенко вважає, що українська мова у фонетиці та граматиці має більше спільних рис із верхньолужицькою та білоруською мовами (29 спільних рис), нижньолужицькою мовою (27 спільних рис), чеською та словацькою мовами (23 спільні риси), польською мовою (22 спільні риси), хорватською та болгарською мовами (21 спільна риса), сербською та македонською мовами (20 спільних рис), мертвою полабською мовою (19 спільних рис) та словенською мовою (18 спільних рис), ніж із російською (лише 11 спільних рис).
Відмінності від інших слов'янських мов
Українська мова як окрема слов'янська мова, має численні риси, що зближують або віддаляють її від сусідніх слов'янських мов — польської, білоруської, російської, болгарської та словацької.
У лексичному плані найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім — польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та російська (62 % спільної лексики)Мови Європи: відстані між мовами за словниковим складом. . Для прикладу, за своїм лексичним складом англійська мова відрізняється від голландської на 37 %, а шведська — від норвезької на 16 %.
Згідно зі «списком Сводеша» для слов'янських мов, українська найбільш близька до білоруської (190 збігів із 207), на другому місці йде російська (172 збігів із 207), за нею — польська (169 збігів із 207).
Власну специфіку мова виявляє на рівні словотворчих моделей і, найвиразніше, на рівні лексики — так званих лексичних українізмівУкраїнська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри: Монографія / О. Царук. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. — 324 с..
На фонетичному рівні українську мову вирізняє: найбільша кількість фонем із усіх слов'янських мов — 38; найбільша вокальність — «прозорість», милозвучністьТимошенко П. Д. Засоби милозвучності (евфонії) української мови // Українська мова в школі, 1952, № 4; найбільша кількість кореляційних пар м'яких і твердих приголосних звуків; чітке розрізнення (на письмі — и) та (на письмі — і) на фонемному рівні.
На морфологічному рівні в українській мові: послідовно збереглися флексії кличного відмінка (на відміну від інших східнослов'янських мов)Тимченко Є. Вокатив і інструменталь в українській мові. — К.:ДУАН, 1926.; одночасно використовуються варіантні флексії давального відмінка для іменників чоловічого роду (наприклад: директор-у, директор-ові); існують суміжні способи творення майбутнього часу: синтетичний (ходитиму) та аналітичний (буду ходити).
Вплив на інші мови