Петро Єфремович Ле́мський ( 12 вересня 1936, Фронтівка) — український скульптор, графік, реставратор і педагог; член Спілки радянських художників України з 1971 року.

Біографія Народився 12 вересня 1936 року в селі Фронтівці (нині Вінницький район Вінницької області, Україна). Протягом 1959—1964 років навчався на скульптурному відділенні в Одеському художньому училищі.

З 1964 року викладав у художній школі у місті Сороках; у 1966—1974 роках — у Вижницькому училищі прикладного мистецтва. Серед учнів: Гамаль Володимир Ілліч, Ільченко Ярослав Ілліч, Карвасарний Володимир Іванович, Ковалюк Василь Григорович. Одночасно з 1972 по 1977 рік навчався на художньо-графічному факультеті в Одеському педагогічному інституті, де був учнем Федора Чувакіна, Петра Злочевського.

З 1974 року обіймав посаду головного художника Чернівецького художньо-виробничого комбінату, одночасно протягом 1975—1986 років був відповідальним секретарем Чернівецької організації Спілки художників України. Мешкає у Чернівцях в будинку на вулиці Руській, № 221.

Творчість Працює у галузях графіки, станкової і монументальної скульптури. Серед робіт: графіка

серія ліноритів «Буковинська сюїта» (1966—1986); серія ліноритів «Квітуча Буковина» (1969—1980); «Весна» (1970); «В'яжуть плоти» (1971); серія ліноритів «Буковинська вес­на» (1971—1973); «Хатки під смереками» (1972); серія офортів «Трудові ритми» (1976—1982); «Вишивальниця» (1980); «Буковинська сюїта» (1987); «Осінні яблука» (2001); «Ольга Кобилянська» (2008); «Дід Марко з Виженки» (2008); «Наш пророк Тарас Шевченко» (2009); «Свято» (2012); «Сонце йде і за собою день веде» (2014). </div> станкова скульптура

«Сонечко» (1970); «Сопілкарі» (1976); «Гуцу­лята» (1984); «Родина» (1984); «Тара­сове дитинство» (1998); серія «Музи мистецтва» (1982). </div>

монументальні роботи у Чернівцях та Чернівецькій області пам'ятник Тарасові Шевченку у Чернівцях (1999, разом з Миколою Лисаківським); меморіальні дошки діячам науки, культури Буковини: професору Василю Лесину, Народній артистці УРСР Ганні Янушевич, Народному артисту УРСР Юрію ВеличкуЧернівецька обласна організація Національної спілки художників України на Facebook.; декоративні пласти в інтер'єрах громадських при­міщень. Брав участь у реставрації скульптурних монументальних творів в історичній забудові Чернівців, зокрема спільно з Миколою Лисаківським та Іваном Вихренком — скульп­турної композиції центрального порталу залізничного вокзалу, фасаду художнього музею, скульптур основи фасаду Одеського оперного театру.

Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних, закордонних мистецьких виставок з 1965 року. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1970, 1995, 2014 роках.

Роботи зберігаються у Чернівецькому і ХмельницькомуЛемський Петро Єфремович / Хмельницький обласний художній музей. художніх музеях, Російському етнографічному музеї у Санкт-Петербурзі.

Відзнаки Заслужений художник УРСР (1982); Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (2011); Чернівецька обласна премія імені Одарки Киселиці; Почесна відзнака Чернівецької обласної державної адміністрації — медаль «Вдячна Буковина» (2021; за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток образотворчого мистецтва та з нагоди 85-річчя від Дня народження)Розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації № 989-р від 26 серпня 2021 року.; Відзнака Чернівецької обласної ради — медаль «За заслуги перед Буковиною».

Примітки

Література