Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ʃ⟩, ⟨t͜ʃ⟩ або ⟨tʃ⟩ (раніше — ⟨ʧ⟩); у широкій транскрипції — як ⟨c⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Середній за твердістю у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/.
Деякі науковці використовують символ /t͡ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного африката /ʈ͡ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного африката /t͡ɕ/. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.
Назва Глуха заясенна африката Глухий заясенний африкат Глухий заясенний зімкненно-щілинний приголосний Глуха пост-альвеолярна африката Глуха пост-альвеолярний африкат () Глуха пост-альвеолярний зімкненно-щілинний приголосний Глуха піднебінно-ясенна арифриката Глухий піднебінно-ясенний арифрикат Глухий піднебінно-ясенний зімкненно-щілинний приголосний Глуха палато-альвеолярна арифриката Глухий палато-альвеолярний арифрикат () Глухий палато-альвеолярний зімкненно-щілинний приголосний
Властивості Властивості глухого заясенного африката:
За способом творення шелесний (сибілянтний) африкативний — спершу повітряний потік повністю перекривається, відтак скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність (дрижання). Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння. Ротовий — повітря виходить лише крізь рот. Центральний — повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках. За механізмом передачі повітря егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Мова Слово МФА Значення Примітки адигейська чэмы [t͡ʃamə] корова албанська çelur [t͡ʃɛluɾ] відкрити алеутська (діал.) chamĝul [t͡ʃɑmʁul] мити англійська leach [ˈliːt͡ʃ] 'leach' Див. Англійська фонетика амхарська አንቺ [ant͡ʃi]'you' f. sg. арабська (палестинська) مكتبة [ˈmat͡ʃt̪abɐ] бібліотека Відповідає [k] у стандартній арабській. Див. Арабська фонетика. арабська (іракська) كتاب [t͡ʃiˈt̪aːb] книга Відповідає [k] у стандартній арабській. Див. Арабська фонетика. азербайджанська Əkinçi || [ækint͡ʃi]|| плугар || |- | colspan="2" | баскська || txalupa || [t͡ʃalupa]|| човен || |- | colspan="2" | бенгальська || চশমা || [t͡ʃɔʃma]|| 'spectacles' || Див. Бенгальська фонетика |- | colspan="2" | болгарська || |чучулига || [t͡ʃut͡ʃuˈliɡɐ]||'lark' || |- | colspan="2" |боснійська || Ловћен || [ɫǒ̞ʋt͡ʃe̞n] || Ловчен' || інколи /t͡ʃ/ і /t͡ɕ/ вимовляються як [t͡ʃ] або [ʈ͡ʂ]. |- | colspan="2" |вірменська (східна) || ճնճղուկ || [t͡ʃənt͡ʃʁuk] || горобець || |- | colspan="2" | галісійська || cheio || [ˈt͡ʃejo]|| повний || /t͡ʃ/ зберігся в галісійській, але злився із /ʃ/ у португальській. |- | colspan="2" | гебрейська || תשובה ||[t͡ʃuˈva] || відповідь || Див. Гебрейська фонетика |- | colspan="2" | гінді || चाय / چاۓ || [t͡ʃɑːj] || чай || Contrasts with aspirated form. Див. Гіндійська фонетика |- | colspan="2" | гельська || slàinte [ˈslaːnt͡ʃə] здоров'я Див. Гельська фонетика грецька (кіпрська) τζ̌αι [t͡ʃe̞] і Contrasts with /t͡ʃʰː/ and prenasalised [d͡ʒ]. грузинська ჩიხი [t͡ʃixi] 'impasse' коптська (діал.) ϭⲟϩ [t͡ʃoh] торкатися есперанто ĉar [t͡ʃar] тому що іспанська chocolate [t͡ʃo̞ko̞ˈlät̪e̞] шоколад Див. Іспанська фонетика італійська ciao [ˈt͡ʃaːo] чао Див. Італійська фонетика македонська чека [t͡ʃɛka] чекати Див. Македонська фонетика малайська cuci [t͡ʃut͡ʃi] мити мальтійська bliċ [blit͡ʃ] 'bleach' маратхі चहा [t͡ʃəhɑː] чай Див. Маратхійська фонетика німецька (стандартна) Tschinelle [t͡ʃʷiˈnɛlə] цимбали Див. Німецька фонетика норвезька kjøkken [t͡ʃøkːen] кухня Only in some dialects. Див. Norwegian фонетика перська چوب [t͡ʃʰuːb] ліс Див. Persian фонетика польська (діал.) ciemny || [ˈt͡ʃɛmn̪ɘ] || темний || у мазовецьких діалектах /ʈ͡ʂ/ і /t͡ɕ/ зливаються у [t͡ʃ]. У стандартній польській — /ʈ͡ʂ/. |- | colspan="2" | португальська (бразильська) || presente [pɾe̞ˈzẽ̞t͡ʃi] подарунок алофон /t/ перед /i, ĩ/, маргінальний звук. Див. Португальська фонетика португальська (діал.) tchau [ˈt͡ʃaw] бувай у стандартній мові — лише у запозиченнях. пенджабська ਚੌਲ [t͡ʃɔːl] рис румунська cer [t͡ʃe̞r] небо Див. Румунська фонетика сербська чоколада [t͡ʃo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] шоколад Може вимовлятися твердо як /ʈ͡ʂ/ для розрізнення з /t͡ɕ/. Див. Сербська фонетика суахілі jicho [ʄit͡ʃo] око турецька çim || [t͡ʃim]|| трава || Див. Турецька фонетика |- | colspan="2" | угорська || gyümölcslé || [ˈɟymølt͡ʃleː]|| сік || Див. Угорська фонетика |- | colspan="2" | українська || чотири || [t͡ʃo̞ˈtɪrɪ]|| — || Див. Українська фонетика |- | colspan="2" | французька || caoutchouc [kaut͡ʃu] гума відносно рідко, переважно у запозичених словах. Див. Французька фонетика хорватська čokoláda [t͡ʃo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] шоколад Може вимовлятися як /ʈ͡ʂ/ для розрізнення з /t͡ɕ/. Див. Хорватська фонетика. чеська morče || [ˈmo̞rt͡ʃɛ]|| кавія || Див. Чеська фонетика |- | colspan="2" | шведська (фін.) || tjugo || [t͡ʃʉːɡʉ]|| двадцять || |- | colspan="2" | шведська (діал.) || kärlek'' [t͡ʃæːɭeːk] любов
У каталанській, китайській, корейській, польській, російській, тайській і японській використовується глухий ясенно-твердопіднебінний африкат /t͡ɕ/ (м'яке ч). Деякі науковці записують його символом /t͡ʃ/.
Глухий заясенний африкат-несибілянт
Примітки
Джерела