Півні́чна Ірла́ндія (, , ольст-шотл. Norlin Airlann) — установча країна в Західній Європі, що входить до Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Межує з Республікою Ірландія в межах острова Ірландія. Столиця і найбільше місто — Белфаст. Адміністративно поділена (з 1975) на 6 графств ().
Географія
У центральній частині Північної Ірландії розташоване озеро Лох-Ней, найбільше в Сполученому Королівстві (388 км²). Друга за величиною система озер — Верхній та Нижній Лох-Ерн на південному заході Північної Ірландії. Між цими озерами знаходиться рівнинна частина Північної Ірландії, а північний схід, південний схід і захід її території займають гори. Найвища точка Північної Ірландії — Слів-Донард в горах Морн (висота 848 м).
Історія
Утворення Північної Ірландії датується 3 травня 1921 року, на підставі Government of Ireland Act 1920Statutory Rules & Orders published by authority, 1921 (No. 533); Additional source for 3 May 1921 date: Alvin Jackson, Home Rule — An Irish History, Oxford University Press, 2004, p198..
Північна Ірландія багато років була ареною гострого етнополітичного конфлікту () між «націоналістами»-католиками та «юніоністами»-протестантами.Northern Ireland LIFE & TIMES survey. Question: Generally speaking, do you think of yourself as a unionist, nationalist or neither? , ARK Research, 2005 Націоналісти виступали за політичне приєднання Північної Ірландії до решти ІрландіїStrategy Framework Document: Reunification through Planned Integration: Sinn Féin's All Ireland Agenda www.sinnfein.ie, accessed 2 August 2008Policy Summaries: Constitutional Issues www.sdlp.ie, accessed, 2 August 2008, а юніоністи, яких у Північній Ірландії більшість, хотіли залишитися у складі Сполученого КоролівстваStanding up for Northern Ireland www.uup.org, accessed 2 August 2008. Загалом, юніоністи вважають себе британцями (або «ольстерцями»), а націоналісти — ірландцями, хоча ці відмінності не є однозначними. З моменту підписання Белфастської угоди (так звана «Страсноп'ятнична угода») у 1998 році, більшість напіввійськових формувань, що брали участь у боротьбі, припинили військові дії.
Найбільші внутрішні конфлікти краю відображено у настінних розписах.
Адміністративний поділ
Адміністративно Північна Ірландія розділена на 6 графств та 26 районів. Всі шість графств Північної Ірландії: Антрім, Арма, Даун, Лондондеррі, Тайрон і Фермана, входять до північної провінції Ольстер.
Північна Ірландія
1. Антрім 3. Даун 2. Арма 4. Фермана 5. Лондондеррі 6. Тайрон
Економіка Економіка Північної Ірландії є найменшою з чотирьох економік, що складають з себе загальну економіку Об'єднаного Королівства. Промисловість представлена традиційними суднобудуванням, текстильним і канатним виробництвом. Велика кількість населення зайнята у сфері обслуговування. Туризм також відіграє важливу роль в економіці країни. Останнім часом досить прибутковою є сфера високих технологій, в яку здійснюється інвестиційне вливання коштів.
Азартні ігри
Азартні ігри у Північній Ірландії є легальною сферою, що контролюється державою, та входить до економіки Британії й регулюється Законом про азартні ігри Великої Британії 2005 року. При цьому, робота наземних казино в регіоні заборонена і розглядається питання щодо створення окремого законодавства для регіону та створення незалежної комісії з азартних ігор Північної Ірландії.
Політика
У Британському парламенті Північну Ірландію представляє 12 делегатів. Законодавчий орган — Асамблея Північної Ірландії (Tionól Thuaisceart Éireann), що складається зі 108 членів Законодавчих Зборів, що обираються населенням Північної Ірландії, обирають зі свого складу Спікера Зборів Північної Ірландії, Першого заступника спікера Зборів Північної Ірландії та Другого заступника спікера Зборів Північної Ірландії.
Виконавчий орган — Виконавчий Комітет Північної Ірландії (Feidhmeannas Thuaisceart Éireann), що складається з Першого міністра Північної Ірландії (Céad-Aire Thuaisceart Éireann), Заступника Першого міністра Північної Ірландії (leas-Chéad-Aire Thuaisceart Éireann) і 11 міністрів Північної Ірландії
Населення
Населення Північної Ірландії щорічно зростає починаючи з 1978 року. За останніми даними воно становить 1 775 000 осіб.
Етнічний склад населення Північної Ірландії неоднорідний: тут живе близько 500 тис. корінних жителів острова Ірландія — ірландців-католиків і приблизно 1 млн англо-ірландців і шотландо-ірландців. Більшість — протестанти, які є британцями за культурою і традиціями. Вони віддані ідеї збереження конституційних зв'язків з британською короною. Решта населення Північної Ірландії є католицькою та ірландською за культурою та історією. Ця частина населення виступає за союз з Ірландською Республікою. Таким чином, в Північній Ірландії історично склалися три групи населення, що розрізнялися між собою за релігією та культурою, дані групи населення досить насторожено ставляться одна до одної. Східні області Північної Ірландії були зайняті переселенцями з Шотландії — пресвітеріани, центральні і північні провінції заселили англійці, які належали до Англіканської церкви, в крайніх західних і прикордонних з Ірландією районах жили залишки корінного населення — ірландці, католики за своїм віросповіданнямBreen, R., Devine, P. and Dowds, L. (editors), 1996: ISBN 0-86281-593-2. Chapter 2 'Who Wants a United Ireland? Constitutional Preferences among Catholics and Protestants' by Richard Breen (1996), in, Social Attitudes in Northern Ireland: The Fifth Report Retrieved 24 August 2006; Summary: In 1989—1994, 79 % Protestants replied «British» or «Ulster», 60 % of Catholics replied «Irish.»Northern Ireland Life and Times Survey, 1999; Module: Community Relations, Variable: NINATID Summary:72% of Protestants replied «British». 68 % of Catholics replied «Irish».Northern Ireland Life and Times Survey. Module: Community Relations. Variable: BRITISH. Summary: 78 % of Protestants replied «Strongly British.»Northern Ireland Life and Times Survey, 1999; Module: Community Relations, Variable: IRISH Summary: 77 % of Catholics replied «Strongly Irish.»Northern Ireland: Constitutional Proposals and the Problem of Identity, by J. R. Archer The Review of Politics, 1978 A changed Irish nationalism? The significance of the Belfast Agreement of 1998, by Joseph Ruane and Jennifer Todd.
Середня тривалість життя у чоловіків — 76 років, у жінок — 80.8 років.
Міста Північної Ірландії за населеннямБелфаст Деррі #Місто Населення Населення агломераціїЛісберн Ньюрі 1 Белфаст 276,705 579,726 2 Деррі 83,652 90,663 3 ЛісбернЧастина Белфастського регіону 71,403 4 Ньютаунаббі 62,022 5 Бангор 58,368 6 Крейгевон 57,651 7 Каслрі 54,636 8 Балліміна 28,704 9 Ньютаунардс 27,795 10 Ньюрі 27,300
Релігія
Релігійне протистояння почалося ще з XII століття, коли вперше нормани з'явилися в Ірландії та згодом заснували колонію Пейл. Поступово, до кінця XVI століття, англійське панування було встановлено на всій території Ірландії. Реформація і конфіскація монастирських земель наприкінці 30-х років XVI століття супроводжувалися також конфіскацією земель ірландців і передачею їх англійським колоністам. В цей час релігійні гоніння викликали нові й нові повстання по всій Ірландії. У XVII столітті вже офіційно було закріплено релігійне панування: Вільгельм Оранський проголосив протестантизм державною релігією. В результаті всіх нововведень католики були позбавлені права на покупку та оренду земель, права на освіту дітей і були змушені платити величезні податки на утримання англіканської церкви. У такій гострій релігійній ситуації католики стали об'єднуватися для відстоювання своїх прав. Наприклад, в 1775 році була заснована «католицька ліга», пізніше, вже в 1823 році, була створена «католицька асоціація», метою якої також була емансипація католиків. «Асоціація» домоглася підписання в 1829 році Акту про емансипацію католиків, що дозволив католикам займати державні посади. Наприкінці XX століття у зв'язку із загостренням ситуації та введенням в 1972 році прямого правління в регіоні уряд спробував вжити низку заходів для поліпшення міжрелігійних відносин. Зокрема, в 1973 році був виданий Акт уряду, в якому обговорювалися заходи щодо боротьби з расовою і релігійною дискримінацією в різних сферах життя населення: в освіті, при прийомі на роботу, при виконанні представницьких функцій. Акт передбачав утворення Постійної Консультативної Комісії з прав людини, Трибуналу для вирішення цивільних скарг, який би розглядав можливі випадки дискримінації, а також установи низку окремих посад для забезпечення рівного положення протестантів і католиків в регіоні.
Протестанти 54 %, католики 31 %. Національна ідентичністьРазомРелігійна приналежність Британці 48.4 % 12.9 % 81.6 % 50.1 % 55.9 % Ірландці 28.4 % 57.2 % 3.9 % 12.4 % 14.0 % Північні ірландці 29.4 % 30.7 % 26.9 % 18.0 % 35.2 % Англійці, шотландці або валлійці 1.6 % 0.8 % 1.5 % 2.9 % 5.2 % Інші 3.4 % 4.4 % 1.0 % 29.1 % 7.1 %
Мови Белфастськими угодами 1998 року, крім англійської, офіційними мовами регіону були визнані ірландська та ольстерсько-шотландська мовиNorthern Ireland Act 1998. У 1999 році було створено два агентства з підтримки ірландської та ольстерсько-шотландської мов, в рамках яких проводилася допомога у вивченні даних мов в школах і факультативних мовних центрах. У 2003 році Британський та Ірландський уряди спільно висловили свою прихильність принципам, встановленим Актом про Північну Ірландію 1998 року, і заявили про створення урядових установ, спрямованих на здійснення даної програми. Був створений інтегрований додатковий фонд фінансування, пов'язаних з програмою проєктів. В рамках цього фонду було виділено 12 мільйонів фунтів стерлінгів на п'ять років з метою забезпечити доступне навчання ірландської мови. Також було створено орган з управління такими проєктами, до складу якого входили представники урядів двох держав, місцеві органи влади та муніципалітети, що полегшувало здійснення передбачених програм. Окремим пунктом заяви урядів 2004 року стало визнання британської та ірландської жестових мов, що також було передбачено ще белфастськими угодами. Ці мови належать до різних родин (британської та французької, відповідно). У регіоні Північної Ірландії на 2004 рік проживало 3500 глухих, що користуються британською жестовою мовою і 1500 осіб — ірландською.
Щодо ольстерсько-шотландської мови у 2006 році угодою в Сент-Ендрюсі були зроблені аналогічні заходи, як і щодо ірландської мови. Зокрема, у 2006 році була створена Ольстерська Академія Шотландців, функцією якої мало стати збереження культурного колориту та мови ольстерських шотландців. Для забезпечення масового використання ольстерсько-ірландської та ольстерсько-шотландської мов були задіяні також такі сфери як телебачення і радіомовлення, за допомогою гарантування програм на мовах меншин.
Ірландська мова є офіційною мовою Північної Ірландії з 6 грудня 2022 року, коли набув чинності Закон про ірландську мову ( Закон про ідентичність та мову (Північна Ірландія) 2022 року). Закон про ірландську мову офіційно скасував законодавство від 1737 року, яке забороняло використання ірландської мови в судах. Англійська мова є фактично офіційною мовою. Англійською як рідною мовою розмовляють 95,4% населення Північної Ірландії.
Англійська мова Згідно з переписом населення 2021 року, у 94,74% домогосподарств усі люди віком від 16 років розмовляли англійською як основною мовою. Діалект англійської мови, яким розмовляють у Північній Ірландії, демонструє вплив шотландської мови низинних районів. Наприклад, нібито існують деякі незначні відмінності у вимові між протестантами та католиками; назва літери h, яку протестанти схильні вимовляти як «aitch», як у британській англійській, а католики схильні вимовляти як «haitch», як у гіберно-англійській. Однак географія є набагато важливішим визначальним фактором діалекту, ніж релігійне походження.
Ірландська мова