Лі́дія Лукі́вна Семеню́к — український архітектор, член Спілки архітекторів України з 1951 року, лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1971, за розробку проєкту та забудову експериментально-показового села Кодаки).
Біографія Лідія Семенюк народилася в Чернігові, де закінчила школу-десятирічку.
У 1935 році поступила на архітектурний факультет у Київський будівельний інститут. У 1941—1944 роках працювала в будівельних організаціях в евакуації, у м. Бійську, Алтайський край. Після визволення Києва повернулася в 1944 році до Києва та продовжила навчання в Київському інженерно-будівельному інституті, який закінчила в 1946 році.
З 1947 року працювала в проєктному інституті «Київський облпроект» (з 1955 року — Облміськсільбудпроект, з 1967 року — Укрміськбудпроект, з 1971 року — УкрНДІПцивільсільбуд) на посадах архітектора, головного архітектора проєкту, керівника архітектурної майстерні.
Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1961), медалями. Померла 20 грудня 2001 року у Києві. Похована в колумбарії Байкового кладовища.
Творчість Лідія Семенюк є автором проєктів (у складі творчих колективів): будинок культури у Звенигородці (1948), кінотеатри в Чернігові та Ніжині (1949—1950), внутрішнє оформлення бібліотеки ЦК КПУ (1953), забудова нового ансамблю центральної площі в Переяславі (1954), житлові будинки у Києві на Волоській вулиці, 18, 20 (1956) та Повітрофлотському проспекту, 34/1 (1960); реконструкція головного корпусу Української сільськогосподарської академії у Києві (1959), станція Київського метрополітену «Університет» (1960)Пам'ятка архітектури місцевого значення., Київська обласна клінічна лікарня: поліклініка на 1200 відвідувань, терапевтичний та хірургічний корпуси (1974—1975, спільно з Т. Д. Єлігулашвілі), експериментально-показове село Кодаки (1960–70-ті), забудова центральної площі м. Вишгорода (1979), реставрація дендропарку «Олександрія» у Білій Церкві (1980) та ін.
Публікації Мельников М. М., Семенюк Л. Л. Лучшие сёла Украины: экспериментально-показательное село Кодаки. — : Стройиздат, 1975.
Зображення
Примітки
Джерела
Семенюк Лидия Лукинична [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — : [б. и.], 1956. — 7 л. // . Семенюк Лідія Луківна: особова справа чл. НСА України (1974 — 20 грудня 2001) // Національна спілка архітекторів України. Головко Г. В., Коломиец Н. С. Киевский метрополитен. — : Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1963. — 42 с. Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. Касьянов О. М. Третій метрополітен // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — , іл.
Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. (Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві.)