Ро́за Исаковна Отунба́єва (; 23 серпня 1950, Фрунзе (за ін. даними Ош) — киргизький політик, лідер Соціал-демократичної партії Киргизстану, перехідний президент Киргизстану (2010–2011).

Внаслідок квітневої революції у Киргизстані очолила «уряд народної довіри». 19 травня 2010 року спеціальним декретом Тимчасового уряду Киргизстану Отунбаєву проголосили Президентом Киргизстану перехідного періоду, що підтвердив референдум 27 червня 2010 року.

Освіта У 1972 закінчила філософський факультет Московського державного університету, після чого вступила в аспірантуру того ж університету. У 1975 захистила в Москві дисертацію «Критика фальсифікації марксистсько-ленінської діалектики філософами Франкфуртської школи», після чого здобула ступінь кандидата філософських наук.

У 1975–1981 працювала в Киргизькому державному університеті у Фрунзе викладачем, старшим викладачем, завідувачем кафедри діалектичного матеріалізму.

Політична кар'єра У 1981 перейшла на партійну роботу в КПРС.

1981–1983 — другий секретар Ленінського районного комітету партії

1983–1986 — другого секретаря Фрунзенського міського комітету партії КПРС.

1986–1989 — займала посади заступника голови Ради міністрів Киргизької РСР, також міністра закордонних справ.

1989–1991 — голова Комісії МЗС СРСР зі справ ЮНЕСКО.

Після розпаду СРСР працювала на високих посадах у незалежному Киргизстані:

1992 — віце-прем'єр в уряді Турсунбека Чингишева, міністр закордонних справ.

1992–1994 — посол Киргизстану у США та Канаді.

1994–1997 — міністр закордонних справ Киргизстану.

У 1997 вирішила піти з уряду. Того ж року зайняла посаду посла Киргизстану у Великій Британії та Ірландії.

Робота послом принесла Отунбаєвій популярність за кордоном. З травня 2002 вона зайняла посаду заступника спеціального представника Генерального секретаря ООН в Грузії. В цей період була спеціальним представником Генерального секретаря ООН з урегулювання грузинсько-абхазького конфлікту.

13 грудня 2004 разом із Дооронбеком Садирбаєвим очолила організаційний комітет новоствореного опозиційного руху Ата-Журт.

Після Тюльпанової революції у березні 2005, що призвела до повалення президента Аскара Акаєва та приходу на його посаду Курманбека Бакієва, Отунбаєву було знову призначено на посаду міністра закордонних справ країни.

Після президентських виборів 10 липня 2005 кандидатуру Рози Отунбаевої на пост глави МЗС не було затверджено киргизьким парламентом.

З грудня 2007 — депутат парламенту і член парламентської фракції опозиційної Соціал-демократичної партії Киргизстану, з жовтня 2009 року — керівник цієї парламентської фракції.

Знає киргизьку, російську, англійську та французьку мови.

7 квітня 2010 очолила «уряд народної довіри», що прийшов на зміну уряду Даніяра Усенова внаслідок революції у Киргизстані.

21 травня 2010 після надання їй повноважень Президента Киргизстану перехідного періоду покинула партію.Отунбаева покидает Социал-демократическую партию Киргизии

Роль і провина в етнічних зіткненнях 2010 року У червні 2010 року на півдні Киргизстану спалахнув кривавий конфлікт між етнічними узбеками та киргизами, під час якого загинуло понад 400 осіб і тисячі людей втратили дах над головою.

Міжнародна комісія ОБСЄ під керівництвом Кіммо Кільюнена засудила уряд Рози Отунбаєвої за бездіяльність і нездатність запобігти кровопролиттю на півдні Киргизстану:«Тимчасовий уряд, який прийшов до влади за два місяці до подій, або не визнавав або недооцінював погіршення міжетнічних відносин на півдні Киргизстану з ситуацією громадянської непокори. Аргументи президента Отунбаєвої про те, що сплеск насильства мав такі масштаби, що тимчасовому уряду було важко його стримувати, не звільняє влади від їхньої основної відповідальності щодо захисту населення». Зі звіту комісії ОБСЄ.Реакцію влади під керівництвом Рози Отунбаєвої також жорстко засудила Amnesty International, яка звинуватила Тимчасовий уряд під її керівництвом у злочинах проти людяності, катуваннях, несправедливих судових процесах, залученні владних структур, зґвалтуваннях і масовому насильстві:«Слідчим і прокурорам досі не вдалося розслідувати і притягнути до відповідальності величезну кількість злочинів, скоєних під час і одразу після червневих заворушень 2010 року, а також за минулі відтоді 24 місяці, насамперед вбивства й інші насильницькі злочини проти етнічних узбеків. Крім того, звинувачення у змові та співучасті сил безпеки у скоєнні порушень прав людини під час червневих подій також залишилися поза увагою. Десятки повідомлень про зґвалтування та інше сексуальне насильство також не були розглянуті». Зі звіту Amnesty International.У травні 2011 року уряд Отунбаєвої відкинув висновок Міжнародної комісії з розслідування червневих заворушень 2010 року (Киргизька комісія з розслідування) про те, що під час заворушень проти узбецького населення міста Ош було скоєно злочини проти людяності. ОБСЄ також зазначила, що насильство щодо узбецьких махаллей здійснювалося систематично і за потурання або пособництва правоохоронних органів та армії, яка перебуває під контролем Рози Отунбаєвої.

Роза Отунбаєва шокувала багатьох своїх прихильників, відкинувши доповідь міжнародної комісії, яка поклала на її адміністрацію відповідальність за більшу частину хаосу під час подій в Оші. Проте пізніше Роза Отунбаєва під міжнародним тиском була змушена відкрито визнати, що підконтрольні їй силовики республіки порушили права етнічних узбеків під час міжетнічних зіткнень у середині червня.

Реакція у Киргизстані Ексгенпрокурор Киргизстану Байболов повідомив про кримінальні справи проти правозахисників, які почалися за прямою вказівкою Рози Отунбаєвої. Низка політиків назвали Отунбаєву «Чорною Трояндою» за її роль в етнічних зіткненнях. У Киргизстані досі триває судовий процес з червневих подій 2010 року, а ім'я Рози Отунбаєвої звучить неодноразово. Киргизькі політики, і особливо колишній лідер опозиційної партії «Ата-Журт» у парламенті Жилдизкан Жолдошева, повідомили, що попереджали главу Тимчасового уряду про підготовку міжнаціонального конфлікту і про повне ігнорування Отунбаєвої до них. Примітки

Джерела Отунбаева Роза на korrespondent.net

Особистий Twitter Рози Отунбаєвої