Єлизавета Сергіївна Кругликова ( 31 січня, 1865, Санкт Петербург — 21 липня, 1941, Ленінград) російська художниця, майстер офорту, силуету, монотипії.
Біографія коротко Походить з родини російського офіцера. Дід майбутньої художниці сам був малювальником і аматором, що робив силуети. Пізніше Круглікова буде теж прихильницею цієї техніки гравюри, значно розширивши її художні можливості.
у 1890—1895 рр. навчалась в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури.
У 1895—1914 рр. продовжила навчання в Парижі, де жила і займалася в студії Ф. Колароссі.
У 1909—1914 рр. — викладач в академії «La Pallette» в Парижі, де вела курс «офорт».
З 1914 р. в Петербурзі, який не покинула з початком 1-ї світової війни.
У 1922—1929 рр. професор, викладач класу графіки в Академії мистецтв(тоді перейменовану на Вищій художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН). Займалась театрально-декораційним мистецтвом, була художником в Державному театрі маріонеток.
Захоплювалась рідкісними і призабутими техніками гравюри — м'який лак, меццо-тінто, акватінта. Стала визнаним майстром призабутої графічної техніки монотипія, що на межі між графікою і живописом. Автор портретів силуетів.
Марини Цветаєвої, 1920 Миколи Гумільова Олександра Бенуа Д. Бурлюка, 1921 В. Іванова, 1924 та ін. Всеволода Мейерхольда
Мандрувала по країнам Європи, подорожувала по Греції, Італії, Франції, Іспанії. Серед знайомих художниці — Максиміліан Волошин, Сергій Дягілєв, художник Михайло Нестеров, що створив два портрети Єлизавети Круглікової (зберігає Третьяковська галерея.
Круглікова і Україна У 1880-х роках разом з батьком жила в місті Полтава. Зустрічалась там з художниками -передвижниками (Г. Мясоєдовим, Л.Позеном), бо обирала свій майбутній фах.
У 1914 р. в місті Київ у тодішній газеті «Искуссто в Южной России» була надрукована її стаття «Художественная гравюра и техника офорта и монотипии», бо художниця виступала пропагандистом графічних технік.
Друковані книги « Париж накануне войны в монотипиях Е. С. Кругликовой», 1916 «Силуєті современников», 1922 «Призвание поета», 1925 «Сураханы», 1931 «Азнефть», 1934
Твори в музейних збірках Будинок-музей Максиміліана Волошина, Крим, Коктебель. Музей образотворчих мистецтв, Ростов-на-Дону. Музей образотворчих мистецтв, м. Калуга. Російський музей, Петербург.
Фестиваль монотіпії Техніку монотіпії не забули завдяки Кругліковій. У 2009 р. був проведний фестиваль монотіпії, присвячений пам'яті художниці.
Сайт фестивалю монотіпії
Посилання Елизавета Кругликова в энциклопедии «Кругосвет» Елизавета Кругликова на сайте «График» Елизавета Сергеевна Кругликова на сайте «artonline.ru» С. П. Фортинский. Елизавета Сергеевна Кругликова: Биографический очерк // В сб.: Елизавета Сергеевна Кругликова. Жизнь и творчество. Сборник. Ленинград, 1969.
Джерела Елизавета Сергеевна Кругликова. Жизнь и творчество. — Л.: Художник РСФСР, 1969. — 132 с. Исаев В. Ю. Сокровища Дома Волошина. Альбом. — Симферополь: СОНАТ, 2004. — 400 с. — ISBN 966-8111-40-0. Каталог «Е. С. Кругликова и её ученики», Л. 1985 Альбом «Е. С. Кругликова», Л. 1989