За́мок князі́в Остро́зьких — резиденція князів Острозьких, збудована на мисоподібній ділянці при злитті річок Случі та Ікопоті, як органічна частина міської інфраструктури Старокостянтинова в останній чверті XVI століття.

Був занесений до Державного реєстру національного культурного надбання під охоронним номером 765/0Пам'ятки України — Енциклопедія пам'яток, Замок князів Острозьких .

Історія

Унікальність замку в Старокостянтинові полягає передусім у тому, що закладено і побудовано його було разом з усім містом в доволі стислі терміни.

Формальною причиною побудови міста Костянтинова і замку стала прогалина, що існувала в оборонній системі волинських земель на шляху татарських вторгнень. Поряд з будівництвом укріплених міст Базалії та Острополя, включаючи Красилів та Любар, в долині південної Случі створювалася лінія укріплень, розташованих одне від одного на відстані у кілька десятків кілометрівАтаманенко В., Рибачок І. Обороноздатність міст південно-східної Волині в кінці XVI — першій половині XVII століття // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки воєнної історії краю. — Наук. зб. — Вип. 30. — Луцьк, 2009. — С. 142—143..

XVI століття

4 січня 1561 року князь Василь Костянтин Острозький придбав у Василя Лабунського третю частину села Колищенці (Коліщинці), отримавши королівські привілеї на заснування міста і Маґдебурзьке право для нього. Назване на честь батька Костянтина Івановича Острозького Костянтиновом, місто і замок активно розбудовувалися до початку 1570-их років. Після повернення у власність Василя Костянтина Острозького столичного Острога, увага до розбудови Костянтинова зменшилася, проте будівельні роботи тривали до початку 1580-их років.

Костянтинівська резиденція князів Острозьких вперше згадується у джерелах в середині 1570-их років у зв'язку з відвідинами замку замовником будівельних робіт. У наступні двадцять років Київський воєвода відвідував резиденцію ще щонайменше п'ятнадцять разівІгор Тесленко. Костянтинів // Князі Острозькі. Київ: «Балтія-Друк», 2014. — С. 214—217..

Надалі замок набув статусу адміністративного центру Костянтинівської волості.

В 1591 році сотником надвірної козацької сотні Костянтинівського замку служив Северин Наливайко.

XVII—XVIII століття

Станом на 1610 рік замок складався з дванадцяти будівель.

Як свідчить інвентар, з 1621 року замок було суттєво озброєно. Татари жодного разу не змогли його взяти.

За інвентарем 1635 року, складеним А. Вільгою:

Замок від міста окопано валом земляним; до замку камінна стіна з обох боків камінної брами двоповерхової; перед замком — міст, а на кінці його від міста — два ґанки на камінних стовпах… Брама камінна, при ній кімната з грубкою кахельною та лавками. Серед замку — дім великий дерев'яний. За цим будинком, у кутку камінної стіни, був міст на вал: міст попсовано… Там же земляний вал від річки Ікопоті. Будинок камінний (палац); під ним цойґгавз для зброї під сходами, що ведуть на другий поверх; до цойґгавзу ворота подвійні пофарбовані, чотири вікна з залізними ґратами над цойґгавзом… Будинок цей двоповерховий — наверх ведуть двоє камінних сходів; під ними дві лавочки. На другому поверсі заля, вікна в ній від Случі з залізними ґратами в цині; в залі лавки, грубка кахельна; далі кімната, за нею світлиця кругла, в бастіоні знов світлиця, вікна в цині… За палацом церква хатня, камінна, крита дахівкою. За церквою частина камінної стіни тягнеться до середини замку; під стіною вихідня для води… До замку веде дерев'яний міст на камінних биках… Замок побудовано з дерева дубового в зруб, — у три стіни, обмазані глиною. У брамі до замку ворота подвійні. В середині замку порожні кухні… В замку сторожок 63, під ними комор порожніх, що місцями обвалились, 72. На одному з бастіонів від камінного палацу є годинник пошкоджений… За замком — стайня-маштарня і біля них — світлиця й комора. Біля замку — від валу міського — шматок камінної стіни з вихіднею для води; друга вихідня камінна міститься в валі від річки Ікопоті; в ній ґрати дерев'яні.

Інший інвентар з 1636 року засвідчує, що досить розвинена замкова інфраструктура вже потребувала ремонту. На той час на замковому терені розташовувалися: потужна в'їзна брама, великий дерев'яний будинок із залою на партері на п'ятнадцять вікон і мурований арсеналRaczyński J. Zamek w Starym Konstantinowie // Ziemia. Tygodnik Krajoznawczy Ilustrowany.1911 R.2 nr15 .

1648 року замок взяли приступом повстанці Хмельницького. Від міста після штурму лишилося заледве два домиЗа даними Олексія Барановича.. Тут же формується Старокостянтинівська сотня Волинського полку. 26 червня 1649 в замку перебував сам повстанський провідник Богдан ХмельницькийДив. з цього приводу: Коваленко С. Старокостянтинів // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Том 2. 2008.. У 1673 році в замку розміщалася козацька залога Петра Дорошенка. Під час походу 1675 року Ібрагима Сатани на Львів турецьке військо безуспішно намагалося здобути твердиню.

Наприкінці XVII століття замок реконструйовано. Після смерті онуки Костянтина Острозького Анни Ходкевич (†1654) замок як спадщина по жіночій лінії перейшов до князів Санґушків. З того часу ніхто з власників на стало у ньому не мешкав. Серед вдосконалень, здійснених під ту пору, слід згадати добудування нартексу до домової церкви. Замок орендували різні люди й використовували переважно для господарських потреб.

XIX—XX століття

Після загарбання південно-східної Волині Російською імперією замок в Старокостянтинові використовувався вже під урядові установи. Зокрема, з 1905 року у замку розміщено поліційну залогу.

15 січня 1929 року РНК УСРР ухвалила створити на основі «замку колишніх князів Острозьких» Державний історико-культурний заповідник республіканського значенняКультурне будівництво в Українській РСР 1917—1959 рр. Збірник документів. Т. 1. Київ 1959. С. 422..

У 1930 році замок обстежила наукова експедиція ВУАН під керівництвом Олексія Новицького, яка розробила реставраційні плани, що набули втілення протягом кількох наступних років. В замковому палаці закладено музей. Власне експозиція, у складі історичного і природничого відділів, займала другий поверх центральної замкової спорудиНовицький О. П. Звідомлення за досліди замка-фортеці колишнього князів Острозьких у Старокостянтинові року 1930. // Хроніка археології та мистецтва. 1931. Т. 3.Хто розтоптав свободу слова і зруйнував пам'ятки історії .

В 1944 році під час наступу Червоної Армії замок було суттєво пошкоджено. Зокрема повністю знищено дах домової церкви.

1954 року історико-культурний заповідник ліквідовано. Понад чотири тисячі музеалій фонду передано до музеїв Могилів-Подільського, Острога, Чернівців та інЗамок Острозьких у Старокостянтинові . Замок віддано під господарські структури.

1974 року на території замку комуністичною владою, на чолі з першим секретарем Старокостянтинівського районного комітету КПРС Володимиром Фурманом, знищено могилу загиблих в часи німецько-радянської війни радянських вояків, біля муру викопано рів під стрільбище, розкрадені конструктивні елементи покрівлі пам'ятки.

У 1990-х роках на замку фахівцями інституту «Укрпроектреставрація» проводилися наукові вишукування. Згодом розпочалися реставраційні роботи, внаслідок яких замок лише постраждав. Палац перекрито бетонними плитами, що спричинило навантаження, не розраховане на старі стіни. Покрівля була відтворена лише частково. Будівельне сміття і закам'янілий цемент перетворилися на завали. Незаконсервовані фрески домової церкви почали обсипатися. Зекономлені кошти були розкрадені, порушено кримінальні справиНарешті знайшлися люди, що вирішили упорядкувати територію замку Лариса Виногродська Історико-археологічні дослідження на території замку Острозьких в м. Старокостянтинів Хмельницької області . Подібні реставраційні роботи, коли фактично відсутнє бачення подальшого використання будівлі з економічної точки зору є цілковитою безглуздістю, призводять до повторного занепаду і потреби поновної реставрації пам'яткиВолодимир Шалаєв Українські замки — погляд у майбутнє .

XXI століття

Протягом 2001—2008 років, під керівництвом київського археолога Лариси Виногродської, в замку і прилеглій території проведено археологічні дослідження. Виявлено давньоруський культурний шар зі слідами попелища і залишками фортифікаційних споруд кінця XII — початку XIII століть. На цій підставі Старокостянтинів локалізовано як один зі знищених Данилом Романовичем городів Болохівської земліВиногродська Л. І. Розвідувальні археологічні роботи у м. Старокостянтинів в 2001 р. // Археологічні відкриття в Україні 2000 — 2001 рр. 2002; Виногродська Л. І. Археологічні дослідження у м. Старокостянтинів Хмельницької обл. в 2006 році // Археологічні відкриття в Україні у 2005—2007 рр. 2007; Виногродська Л. І. Болохівське місто Кобудь за історико-археологічними матеріалами // Давній Іскоростень. Коростень 2008..

У 2008 році на проведення реставрації замку з держбюджету було виділено 3 мільйони гривень. За офіційною інформацією, на ці кошти здійснено гідроізоляцію фундаментів, накрито металочерепицею дах і розроблено проєкт реставрації в'їзної брамиАрхів старокостянтиновських новин Микола Мельничук: «На День міста у Старокостянтинові будуть кінний театр і водяні салюти» Громада Старокостянтинова вимагає надати замку князів Острозьких статус музею-заповідника . Проте також були проведені реставраційні роботи в'їзної брами за проєктом архітектора Вадима Лук'янченкаІрина Пустиннікова Міфологія туризму Ірина Пустиннікова Селяни проти замків. Чому палаци в Україні розбирають на туалети . Перший ярус брами потинькували цементним розчином, перекриття залили бетоном.

З 2010 року Старокостянтинів уключено до списку «Міст пріоритетного втручання» в рамках пілотного проєкту Ради Європи «Реабілітація культурної спадщини історичних міст»Pilot Project on the Rehabilitation of Cultural Heritage in Historic Towns . Передбачається створення Державного історико-культурного заповідника «Старий Костянтинів», реставрація пам'ятокІсторико-культурна спадщина National brochure .

Того ж року двоє депутатів Старокостянтинівської міської ради Георгій Висоцький і В'ячеслав Кучер, з дозволу міського голови Миколи Мельничука, вибрали частину ґрунту з прибережної смуги біля домової церкви, завезли піску й облаштували пляж«По храму голі жінки бігають» .

У вересні 2011 року громада міста зініціювала благодійну акцію «Подаруй замку майбутнє». Станом на 14 березня 2011 року вдалося зібрати 14062 гривень пожертв, частина з яких була витрачена на виготовлення облікової документації, виготовлення нових охоронних дощок на замок, закупівлю необхідних для реставрації будівельних матеріалівЗамок князів Острозьких .

Архітектура

Замок збудовано на мисоподібній ділянці при злитті річок Случі й Ікопоті, що за формою подібна до видовженого трикутника, дві сторони якого омивалися водою, а третя межувала з містом. Від міста замок мав посилений оборонний кордон, що складався з рову з водою, земляного валу з кам'яним муром товщиною 1,5 м і висотою 5,8 м. Нині, мур, що оточував замок по всьому периметру, частково зберігся лише із західної сторони. За описами, замок мав п'ять веж. До наших днів частково вціліли лише дві. На відміну від інших замків надслучанської лінії, відрізнявся кращими оборонними властивостями.

На думку окремих дослідників, дещо курйозним виглядає Старокостянтинівський замок з погляду розпланувальної композиції. Площа замку є чи не найбільшою серед волинських замків, проте вона ніколи так і не була забудована. Головні замкові споруди — князівська резиденція (палац), домова церква й оборонна вежа, притулені одна до одної так, ніби під час їхнього зведення забракло простору.

Поєднання головних споруд є нічим іншим, як загубленою у часі старокостянтинівською реплікою популярних у Європі в романські часи палаців (), в яких поєднувалися репрезентаційна зала, житлові кімнати і каплиця.