Славомир Мрожек (; Дата 26 червня, наведена у всіх офіційних біографіях і енциклопедичних статтях, виникла через неправильний запис у церковній книзі, на підставі якої згодом були видані документи. , Боженчин (Borzęcin), Малопольське воєводство, Польща — , Ніцца, Франція) — польський письменник, драматург, есеїст.
Життєпис Славомир Мрожек народився 29 червня 1930 року в Боженчині, біля Кракова, в родині листоноші. Згодом сім'я переїхала до Кракова.
Після війни Славомир Мрожек закінчив краківську гімназію та поступив до інституту, але з трьох факультетів, на яких він пробував вчитися (архітектурний, вістовознавство, мистецтвознавство), він так ні одного й не закінчив.
Літературну діяльність починав у краківській газеті «Дзєннік польськи», де спершу працював кур'єром, згодом займався поточною газетною роботою, писав на різні теми.
Перші фейлетони й гуморески побачили світ у 1950 році. Твори, опубліковані в періодиці, склали збірку «Практичні напівпанцирі» (1953), через три роки вийшла друком повість «Маленьке літо» (1956). У 1956 році Мрожек вперше опинився за кордоном — у СРСР, тут він відвідав Україну, був, зокрема, у Одесі.http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/8/81/1011393.htm
Наприкінці 1950-х років письменник покинув журналістику, звернувшись до драматургії. 27 червня 1958 року в Варшаві відбулась прем'єра його першої п'єси «Поліція».
На початку 1960-х він переїхав з Кракова до Варшави. 1964 рік став переломним у кар'єрі Мрожека, оскільки у цьому році вийшла його п'єса «Танго», яка принесла авторові світову славу.
У 1968 році Славомир Мрожек відкрито виступив з критикою збройного придушення Радянським Союзом «Празької весни». Після цього комуністичною цензурою заборонені публікації його творів. Мрожек змушений емігрувати з країни, спершу живе в Парижі, потім у США, Німеччині, Італії та Мексиці.
На сторінках паризької «Культури», у серпні 1968 року, Славомир Мрожек протестував проти введення військ в Чехословаччину, після чого попросив політичного притулку в Франції.
У 1996 році Мрожек повернувся до Польщі. Жив у Кракові. Славомир Мрожек у 2002 році письменник пережив інсульт.
У 2008 році знову емігрував до Швейцарії та Франції, але цього разу не з політичних причин, а за станом здоров'я, поселився в Ніцці, у Франції.
Помер 15 серпня 2013 року в Ніцці.
Особисте життя Славомир Мрожек був двічі одружений. Його перша дружина Марія Обремба, з якою він побрався у 1959 році, була живописцем. Вона несподівано померла у 1969 році.
У 1987 році Мрожек одружився вдруге, обраницею стала мексиканка Сусана Осоріо Росас.
Твори
Драми Policja, 1958 Męczeństwo Piotra Oheya, 1959 Indyk, 1960 Na pełnym morzu, 1961 Karol, 1961 Strip-tease, 1961 Zabawa, 1962 Kynolog w rozterce, 1962 Czarowna noc, 1963 Śmierć porucznika, 1963 Tango, 1964 Der Hirsch, 1965 Racket Baby, 1965 Poczwórka, 1967 Dom na granicy, 1967 Testarium, 1967 Profesor, 1968 Drugie danie, 1968 Szczęśliwe wydarzenie, 1971 Rzeźnia, 1973 Emigranci, 1974 Garbus, 1975 Serenada, 1977 Lis filozof, 1977 Polowanie na lisa, 1977 Krawiec, 1977 Lis aspirant, 1978 Pieszo, 1980 Vatzlav, 1982 Ambasador, 1982 Letni dzień, 1983 Alfa, 1984 Kontrakt, 1986 Portret, 1987 Wdowy, 1992 Miłość na Krymie, 1993 Wielebni, 2000 Piękny widok, 2000
Збірки оповідань
Opowiadania z Trzmielowej Góry, 1953 Półpancerze praktyczne, 1953 Słoń, 1957 Wesele w Atomicach, 1959 Deszcz, 1962 Dwa listy i inne opowiadania, 1970 Opowiadania, 1981 Donosy, 1983 Śpiąca Królewna Woda Ostatni husarz Zeszyt Повісті Maleńkie lato, 1956 Ucieczka na południe, 1961
Збірки фейлетонів Małe listy, 1981 Dziennik powrotu, 2000 Małe listy, 2000
Кіносценарії Wyspa róż, 1975 Amor, 1978 Powrót, 1994
Інші твори Rysunki, Seria: Biblioteka Stańczyka, Wydawnictwo: ISKRY, WARSZAWA 1982, wydanie I, ss. 108. Baltazar, 2006 — автобіографія Człowiek według Mrożka. Rysunki 1950—2000 Tango z samym sobą. Utwory dobrane '' Wydawnictwo: Noir sur Blanc, WARSZAWA 2009.
Література Halina Stephan: Transcending the absurd. Drama and prose of Slawomir Mrozek. Amsterdam u.a.: Rodopi. 1997. (= Studies in Slavic literature and poetics; 28) ISBN 90-420-0113-5
Переклади українською Мрожек С. «Лебідь», «З пітьми» // Література плюс. — 2002. — Ч. 5. — С. 29-31. Переклад Ігоря Пізнюка Мрожек С. «Хроніка міста в облозі» // Література плюс. — 2002. — Ч. 6. — С. 12-17. Переклад Ігоря Пізнюка Мрожек С. "Весна в Польщі, «Процес» (Пер. з пол. Леся Пізнюк), «Іменини», «Слон», «Провина і покарання», «Доля графа N», «Воля і дія», «Дірка в містку» (Пер. з пол. Ігор Пізнюк) // Четвер. — 2003. — № 18. — С. 150—165. Мрожек С. «Характери» (Пер. з пол. Ігор Пізнюк) // Критика. — 2003. — Ч. 7-8. — С. 46-47. Мрожек С. «На вежі», «Мій незнайомий друг», «Той, що падає» (Пер. з пол. Ігор Пізнюк) // Березіль. — 2005. — № 6. — С. 85-97. Мрожек С. «Моніза Клав'є» (Пер. з пол. Ігор Пізнюк) // «Потяг 76. Потяг до Польщі». — Чернівці: Книги — XXI, 2006. — С. 60-99 Мрожек С. «У млині, у млині, мій пане-добродію», «Весілля в Атоміцах», «Надія», «Маленький друг», «Пташка угупу» (Пер. з пол. Ігоря Пізнюка) // Всесвіт. — 2014. — № 1-2. — С. 76-101. Мрожек С. «Валтасар. Автобіографія» [Фрагменти] (Пер. з пол. Ігоря Пізнюка)// Всесвіт. — 2014. — № 1-2. — С. 102—112. Мрожек С. Дядько Мрожек не припиняє чесати язиком. Львів: ВСЛ, 2017. 288 с. Переклад Андрія Бондаря.
Нагороди, премії та визнання Премія Фундації ім. Косцєльських (1962) Премія Франца Кафки (1987) Почесний громадянин Кракова (1990) Командор із зіркою Ордену Відродження Польщі (1997) Орден Почесного легіону (2003) Золота медаль за заслуги в культурі «Gloria Artis» (2010) Премія Польського ПЕН-клубу ім. Яна Парандовського (2010) Почесний доктор Сілезького університету (2012) Орден «Ecce Homo» (2012). Великий хрест Ордену Відродження Польщі (2013)
Примітки
Посилання Славомир Мрожек на сторінках «Потяга 76» Творчість Славомира Мрожека в Енциклопедії наукової фантастики під редакцією Пітера Нікколса, Джона Клюта та Дейва Ленгфорда Творчість Славомира Мрожека у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database» Творчість Славомира Мрожека в «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова, 1995»