Ізольо́вана мо́ва, або мо́вний ізоля́т — природна мова, не пов'язана з іншими мовами генеалогічними (генетичними) зв'язками, тобто така, що не має відомого спільного предка з жодною іншою мовою. Мовний ізолят є, власне, мовною сім'єю, що складається з єдиної мови. Зазвичай наводять приклади баскської мови, шумерської, мов айну і бурушаскі, хоча у кожному випадку існує меншість дослідників, які стверджують, що вони зуміли відшукати спільні корені цих мов з іншими.
У відносному значенні, мовні ізоляти виділяють також у складі мовних сімей. Албанська, вірменська і грецька мови належать до індоєвропейських, але водночас не входять до жодних груп у складі індоєвропейських мов.
До ізольованих мов належить мова керіс, якою розмовляють сім пуебло у штаті Нью-Мексико, США.
Приклади ізольованих мов
баскська мова яґанська мова нівхська мова мова хадза † шумерська мова † етруська мова
Псевдоізольовані мови Існують мови, що часто помилково належать до ізолятів, але з різних причин такими не є, наприклад, японська мова, що належить до японо-рюкюської групи мов.
Література Dixon, R. M. W.: Australian Languages: their Nature and Development. Cambridge University Press 2002, ISBN 0-521-47378-0. Campbell, Lyle: American Indian Languages: the Historical Linguistics of Native America. Oxford University Press 1997, ISBN 0-19-514050-8. Mithun, Marianne: The Languages of Native North America. Cambridge University Press 1999, ISBN 0-521-23228-7. Adelaar, Willem F. H.: The Languages of the Andes. Mitarbeit von Pieter C. Muysken. Cambridge University Press 2004, ISBN 0-521-36275-X. (areal, nicht genetisch gegliedert) Dixon, R. M. W. und Alexandra Y. Aikhenvald: The Amazonian Languages. Cambridge University Press 1999, ISBN 0-521-57021-2.