Миха́йло Юліа́нович Брайче́вський ( 6 вересня 1924, Київ — 23 жовтня 2001, Київ) — український історик та археолог.
Лауреат премії ім. М. Грушевського, лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, член Української вільної академії наук (США), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова Київського осередку Українського історичного товариства ім. М. Грушевського, заслужений діяч науки і техніки, почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Життєпис Народився Михайло Брайчевський у сім'ї корінних киян — Юліана Карловича і Віри Архипівни Брайчевських. За його спогадами, пращури по батьківській лінії належали до полонізованої української шляхти католицького віросповідання, родичі по матері (до шлюбу Виноградова) були етнічними росіянами.
Середню освіту Михайло здобув у 83-й школі, закінчив 1949 року історичний факультет Київського університету, де заснував Наукове студентське товариство і став першим його головою.Дійсна еліта / Ганна Черкаська, м. Запоріжжя. День, Україна Incognita, 2013-09-11 11:07Михайло Брайчевський / Український Центр. Освітньо-Інформаційний Портал Для Українців Був організатором першої студентської наукової конференції в університеті, виступив на її пленарному засіданні з доповіддю «До питання про походження українського народу». Університет закінчив з відзнакою, ще за два роки до його закінчення був зарахований у штат Інституту археології АН УРСР. Працюючи в цьому інституті, вів археологічні дослідження на Переяславщині, Волині, Поділлі, досліджував слов'янські пам'ятки Пастирське, Леськи, Дахнівка, Черепин-Корсунський, Переяслав, Іванківці.
1955 року Брайчевський захистив кандидатську дисертацію «Римська монета на території України» (1959 року вийшла книгою). Активно друкувався, написав великі розділи до колективних монографій «Нариси стародавньої історії Української РСР» (1957) та «Історія Києва» (1959). Але подану 1960 року до захисту докторську дисертацію «Анти (нариси з історії Східної Європи в епоху великого переселення народів)», у якій підкріплювалася археологічними даними теза Михайла Грушевського про виникнення державності у східних слов'ян вже в «антський» період, було «завалено».
У цей період кілька разів побував за кордоном із науковою метою, зокрема наприкінці 1950-х рр. відвідав Швецію, Фінляндію, Китай, у 1960 р. — в НДР.
Працюючи у 1959—1968 роках в Інституті історії, Михайло Брайчевський брав участь у створенні низки фундаментальних колективних досліджень — «Історія українського мистецтва» (1962), «Історія вітчизняної математики» (1966), «Історія селянства Української РСР» (1967), «Історія Української РСР» (1969), написав десятки статей до енциклопедій. Його монографії цих років «Коли і як виник Київ» (1963), «Біля джерел слов'янської державності» (1964), «Походження Русі» (1968) стали справжніми віхами в історичній науці і принесли Брайчевському світове визнання.
Михайло Брайчевський міг зробити блискучу академічну кар'єру, досягти найвищих звань на ниві науки і культури. Своєю ерудицією у різних галузях знань він нагадував мислителів середньовіччя: історик і археолог поєднувалися в ньому з мистецтвознавцем і філософом, поетом і художником. Написаний ним ще в молоді роки підручник з історії філософії вийшов у фінал всесоюзного конкурсу на найкращий навчальний посібник у цій галузі. Брайчевський першим з українських археологів збагнув перспективи, які відкриває перед археологічною наукою використання в ній комп'ютерних технологій, був представником від України у складі всесоюзної комісії АН СРСР «Кібернетика і питання методології та методики історичного дослідження», брав активну участь в організації першої наукової конференції з питань використання досягнень кібернетики в суспільних науках.
Входив до складу комісії для обстеження стану роботи й охорони пам‟ятників Лаврського заповідника УТОПіК.
1970—1972 — працював у Інституті археології АН УРСР. Після звільнення працював кочергаром. У 1978 році М. Ю. Брайчевського поновили на роботі в інституті.
Наприкінці 1980-х рр. повертається до активного наукового життя. 1988 підготував монографію «Утвердження християнства на Русі» (1988), за яку 1993 р. удостоєний Премії фонду Антоновичів (США). 1989 захистив докторську дисертацію («Східні слов'яни у I тис. н. е.»).
Автор понад 600 праць, низки монографій, з яких частину надруковано уже після його смерті.
Громадсько-політична діяльність Але як справжній громадянин і патріот, Брайчевський не стояв осторонь і суспільно-політичних процесів в Україні. У період хрущовської «відлиги» він став відомим у колах освіченої інтелігенції лекціями з історії України, які читав у Клубі творчої молоді «Сучасник»; під час першого відзначення на державному рівні 150-річчя Тараса Шевченка провів автобусну екскурсію шевченківськими місцями (за що був нагороджений «шевченківською» грамотою за підписом Миколи Бажана). 1966 року Брайчевський написав трактат «Приєднання чи возз'єднання?»Брайчевський М. Приєднання чи возз'єднання? (критичні зауваги з приводу однієї концепції) . — Торонто: Видавництво «Нові Дні», 1972. — 66 с., де блискуче викрив фальш «Тез до 300-річчя возз'єднання України з Росією». Робота спочатку поширювалася «самвидавом», а 1972 року вийшла брошурою в Канаді. За це й за підпис під протестним зверненням інтелігенції до керівництва СРСР («Лист 139-ти») 1968 року вченого звільнили з роботи. Компартійна влада вимагала від Брайчевського визнання у пресі помилковості власних висновків, публічного «каяття», а не домігшись свого, зробила все, щоб науковий світ забув ім'я вченого: понад десятиліття його не друкували, забороняли посилатися на його праці, не допускали на наукові конференції, не давали працювати за фахом. Михайло Брайчевський і далі писав «у шухляду», створивши в ці роки низку монографічних досліджень і десятки статей, частину з яких не опубліковано й досі.
У роки національного відродження України Брайчевський знову був у вирі суспільно-політичного життя: виступив на Установчому з'їзді Руху зі співдоповіддю «Про перспективи української державності» (1989), після здобуття Україною незалежності намагався спрямувати діяльність цієї організації в економічну сферу («Відкритий лист до керівників Руху» (1992)), одним із перших виступив на захист державної мови в Україні («Відкритий лист до Президента України Леоніда Кучми» (2000)). У цей час він активно друкувався, читав курси лекцій в університеті «Києво-Могилянська академія», написавши для цього два підручники — «Конспект історії України» (1993) та «Вступ до історичної науки» (1995).
Киянин у третьому поколінні, Брайчевський належав до найкращих представників київської культурної еліти, був духовним хранителем і ревним захисником тієї міської культури, яка дійшла до нас із минулих століть. Він був одним із засновників Товариства охорони пам'яток історії та культури України; його енергією було врятовано в епоху «соціалістичних реконструкцій» архітектурний комплекс Києво-Могилянської академії, низку культових споруд та інших пам'яток історії і архітектури України. Брайчевський був співавтором проекту Рішення про заповідні історико-архітектурні зони в Києві, написавши ґрунтовну історичну довідку про Поділ (коли виникла загроза його знесення й зведення на цьому місці «мікрорайону»). Саме він першим порушив і питання про відбудову Михайлівського та Успенського соборів.
Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Вшанування пам'яті Наукові читання пам'яті Михайла Брайчевського (1924—2001) «Михайло Брайчевський — учений, громадянин, особистість» (м. Київ, 5—6.12.2001 р., Національний університет «Києво-Могилянська академія»). Вечір пам'яті та відкриття виставки, присвяченої річниці від дня смерті М. Ю. Брайчевського «Михайло Брайчевський — історик, археолог, романтик» (м. Київ, Музей історії Києва, відкриття 24.10.2002 р.). На радіо «Свобода» (телефонне включення к.і.н. І. Гирича і к.і.н. Ю. Кухарчука в передачу Сергія Грабовського і Максима Стріхи «Країна інкоґніта», присвячену 80-річчю від дня народження М. Ю. Брайчевського. (Передача виходила в ефір 3.09.2004, з 21 год. 45 хв. до 22 год., і 6.09.2004 р. о 8 год. ранку). На радіо «Свобода» (включення студійної розмови Тараса Марусика з к.і.н. Ю.Кухарчуком та телефонної — з д.і.н., проф. Л.Залізняком і к.і.н. І.Гиричем — у передачу, присвячену 80-річчю від дня народження М. Брайчевського, ведуча Ірина Халупа). (Передача пройшла в ефірі 6.09.2004 р. з 21 год. до 21 год. 30 хв). Прямий ефір на радіоканалі «Культура». Розмова ведучого передачі «Діалоги про культуру» Василя Марусика з к.і.н. Ю. Кухарчуком і к.і.н. І. Гиричем з нагоди 80-річчя від дня народження Михайла Брайчевського. (Пройшла в ефірі 5.09.2004 р. з 12 до 13 год.) «Пам'ять історії». З нагоди 80-річчя Михайла Брайчевського зі спогадами про вченого та оцінкою його наукового доробку перед студентами НаУКМА виступили доктори історичних наук, професори Л. Залізняк, В. Щербак, Ю. Мицик, Н. Яковенко, к.і.н. Ю. Кухарчук, нар. артистка України Л. Кадирова. (Київ, Національний університет «Києво-Могилянська академія», 6.09.2004 р.). Виступ к.і.н. Ю. Кухарчука як упорядника зібрання «Творів» М. Брайчевського з інформацією про автора та його твори, які увійшли до 1-го тому, — на презентації видавничих проєктів Вид-ва імені Олени Теліги — у «Книжковому саду» (Київ, «Український дім» 20. 05. 2004 р.). Прямий ефір на радіоканалі «Культура». Розмова ведучої передачі «Історія в історії» Марини Фіалко з к.і.н. Ю. Кухарчуком і к.і.н. І. Гиричем, присвячена постаті Михайла Брайчевського у просторі української науки і культури. (Пройшла в ефірі 9.09.2006 р., з 15 до 16 год.). І Читання пам'яті Михайла Брайчевського (м. Київ, Центр археології Києва, 21 грудня 2007 р., організатор директор Центру М. Сагайдак). У межах Читань пройшла презентація книги О. П. Бодак «Каталог архіву Михайла Брайчевського у фондах Інституту рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського». — К., 2007. ІІ Читання пам'яті Михайла Брайчевського (м. Київ, Центр археології Києва, 25 грудня 2008 р., організатор директор Центру М. Сагайдак). Презентація 1-го і 2-го томів творів Михайла Брайчевського «Вибране». Відкрив засідання і виступив з вітальним словом декан гуманітарного відділення НаУКМА д.і.н., проф. В. Щербак, ознайомив присутніх зі змістом творів і вів засідання упорядник видання к.і.н. Ю. Кухарчук, виступили перед присутніми М. Плав'юк, Є. Сверстюк, І. Драч, В. Овсієнко, Л. Семикіна, Л. Кадирова, М. Сагайдак, І. Білолипецька, Л. Колотилова, Т. Балабушевич, І. Гирич, О. Бодак. (Київ, Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу Національного університету «Києво-Могилянська академія», 15.09.2009 р.). Прямий ефір на радіоканалі «Культура». Розмова ведучого Василя Марусика з к.і.н. М. Сагайдаком, к.і.н. В. Зоценком і к.і.н. О. Бодак з нагоди 85-річчя від дня народження Михайла Брайчевського. (Пройшла в ефірі 16.09.2009 р. з 17 до 18 год.). Прямий ефір на радіоканалі «Культура». Розмова ведучої передачі «Київ і кияни» Оксани Бойко з к.і.н. Ю. Кухарчуком і В. Павловою (2010 р.). Прямий ефір на радіоканалі «Культура». Розмова ведучого передачі «На вірність Україні» Василя Марусика з к.і.н. Ю. Кухарчуком і к.і.н. І. Гиричем (21.10.2011 р. з 17:15 до 17:50 год.) Прямий ефір на радіо «Ера-ФМ». Розмова ведучої передачі «Історії з історії» Марини Фіалко з к.і.н. Ю. Кухарчуком — упорядником збірки поетичних творів та низки монографічних досліджень Михайла Брайчевського, не опублікованих за життя їх автора.(05.09.2015 р.) Прямий ефір на радіоканалі «Культура». Розмова ведучої передачі «Літопис» Людмили Лук'янченко з к.і.н. Ю. Кухарчуком з нагоди річниці від дня народження Михайла Брайчевського на тему «Михайло Брайчевський — історик, захисник пам'яток історії та культури України» (06.09.2020 р.) Прямий ефір на радіоканалі «Культура». Розмова ведучої передачі «Літопис» Людмили Лук'янченко з к.і.н. Ю. Кухарчуком з нагоди Міжнародного дня європейських мов на тему «Михайло Брайчевський — державник, оборонець державної мови України» (26.09.2020 р.)