Гі́лка, або галу́зка — невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини, укритий листям, квітками; пряма, що з'єднує листя та верхівку дерева на різних ієрархічних рівнях класифікації.
Гілле́ю, галу́зою чи су́ком називають великий відросток од стовбура дерева або чагарника, що розгалужується на менші відростки — гілки, віти.
«Гілка» вживається і в переносному значенні: «гілка програми», «гілка галактики» тощо, — у розумінні якогось варіанту чи відгалуження. Так само, на позначення певної ділянки виробництва, науки і т. ін., вживається термін «галузь», а в значенні «залізнична колія, відгалужена від основної колії» — слова «вітка», «гілка».
Етимологія Слова «гілка» та «галузка» пов'язані з («голий»), але з різним ступенем чергування: псл. golь, golъka — первісно «голий прут», пізніше «гілка»; споріднене з («гілка, сук»); псл. (пн.) *galǫzь, *galǫza; порівн. діал. («дерево для вимощування грузьких доріг»), («гілляка»), , , («тс.»).
Синоніми «віта», «вітка», рідше «віть», походять од псл. větь, větvь, vitь, що сходить до іє. *uei-t-, *uoi-t- («прут, лоза»), похідного від *uеі- («вити, крутити»).
Західне діал. «кона́р» (груба гілка, що росте від стовбура) походить із псл. [konarъ], очевидно, пов'язаного з *kъnъ («обрубаний стовбур дерева»).
У культурі Гілля дерев посідало значне місце в культурному житті людини. Як дерево в народному сприйманні вважалося символом роду чи родини, так галузка — символом члена роду: «Молоду галузку пригинай, бо старої не пригнеш», себто — вчи людину замолоду, бо стару вже пізно вчити.
Гілки були елементом деяких обрядів. Згідно з загальним правилом магічного світогляду, що частина заступає ціле, вітка часто виступає як символ усього дерева і вживається в обрядах у такому значенні. Так, під час традиційного українського весілля на стіл ставили гільце — гілку листяного або хвойного дерева, прикрашену квітами, ягодами, колосками.
Іноді віти, що їх дерево простягає в усі сторони, служили за символ рук:
Григорій Сковорода в одному зі своїх віршів писав так:
Це, ймовірно, перефразування відомої пісні:
У народній символіці галузка була також символом справи, пригоди: «У велике галуззя зайшов» — казали про людину, що надто ускладнювала ситуацію. «Якої собі галузі шукаєш?» — тобто якої лихої пригоди. Тут гілка фігурує еліптично в значенні приладу, на якому можна повіситисяГалузка // .
Галерея
Див. також Дерево Кора Крона Корінь Листя
Інші значення: Форк
Джерело А. О. Слюсарев, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін. «Біологія: навчальний посібник». Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. Київ: Вища школа, 1999.
Примітки