«Ю-Ес-Ей Тудей» (, ) — перша загальнонаціональна щоденна газета в США. Заснована y Вашингтоні підприємцем Алленом Ньюгартом. Головним редактором першого випуску, що з’явився 15 вересня 1982 року, був призначений Джон Сайгенталер.
Видання поширюється у всіх 50 штатах, Вашингтоні, округ Колумбія, і Пуерто-Рико, а міжнародне видання поширюється в Азії, Канаді, Європі та на островах Тихого океану. В онлайні газета представлена на 37 ресурсах для користувачів зі США і на п’яти додаткових сайтах для читачів з усього світу.
Контент вирізняється стислими репортажами, використанням кольорових зображень, інфографіки та включенням в оповідь сюжетів популярної культури.
Історія Коли видання вперше з’явилося на ринку преси США 1982 р., навіть американський президент Рональд Рейган жартував над нею. Та й сама газета була гідна відпущених на її адресу дотепів. Проте вже через п’ять років після заснування видання урочисті заходи з нагоди ювілею «Ю-Ес-Ей Тудей» президент США відвідав особисто.
Головний директор Gannett Аллен Ньюгарт виношував ідею створення національної газети, незважаючи на критику експертів щодо такого задуму. У продовж років він аналізував видавничий ринок та працював над мрією. 1952 р. він організував друк штатної спортивної газети, а 1966 р. допоміг розпочати випуск Today в Маямі. Досвід організації проєкту з нуля в нього був, і 1979 р. він дозрів для створення загальнонаціональної газети.
На той рік компанія Gannett видавала 81 газету по всій країні, мала у штабі 4000-ий персонал, випускала щодня приблизно 3,6 млн примірників газет та мала дохід у розмірі більше мільярда доларів. Тоді Ньюгарт вирішив, що прибутки компанії можна поєднати з довготривалою ідеєю. В Gannett ніхто не знав про плани Ньюгарта (він боявся, що його ідею можуть вкрасти та вся слава піде не йому), але в листопаді 1979 р. він мимохіть порушив проблему щодо фінансування в 1 млн доларів. Воно було схвалено, а на питання навіщо директор відповідав невиразно: «Я розберуся з тим, як їх витратити».
Ньюгарт знав, як витратити гроші. 29 лютого 1980 р. робоча група компанії, відома як «Проєкт NN», зустрілася з головою Gannett у Какао-Біч, Флорида, з метою створення національної газети. Це були молоді (найстаршому — 31 рік) амбіційні «генії», що вже мали досвід праці в газетній справі. Ларрі Сакетт займався технологією та супутниковим зв’язком. Його запросили з паризької «Інтернешнл Херальд Трібюн» (International Herald Tribune), яка вже використовувала в той час супутниковий зв'язок для випуску чотирьох видань на двох континентах. Френк Вега взяв на себе поширення в національних масштабах. Пол Кессінджер вивчав питання маркетингу, а Том Керлі — досліджував запити читацької аудиторії.
Від фахівців вимагалося відповісти на чотири питання: «Чи може Gannett друкувати та видавати національну газету?», «Чи можна її розповсюджувати та продавати?», «Чи можуть вони придумати щось унікальне?» та «Чи буде така газета цікава рекламодавцям?» Ньюгарт зауважував, що вони мають бути реалістами: якщо ідея дурна, то вони одразу зупиняться.
«Проєкт NN» почав працювати. В їх руках не було жодної статистики, жодного попереднього досвіду — ідея загальнонаціональної газети виявилася першою. Виникали інші питання щодо кількості газет, які можна продати на день та реально надрукувати, де і як поширювати, чи взагалі буде попит. Кожен з квартету мав своє бачення розв’язання проблеми. Почали виникати суперечки. Але в одному вони були згодні: вони нічого не зможуть урадити, не маючи концепції.
«Ю-Ес-Ей Тудей» була заснована на гребені так званої медіа хвилі 1980-х рр. Разом з CNN (Сі-Ен-Ен), C-Span (Сі-Спен), MTV (Ем-Ті-Ві), ESPN (І-Ес-Пі-Ен) і Entertainment Tonight (Ентертеймент Тунайт), загальнонаціональна USA Today почала використовувати супутниковий зв’язок для розповсюдження інформації всією країною, поступово стаючи серйозним конкурентом для традиційної преси. На той час то було революційне рішення. У грудні 1980 р. Gannett запустив супутникову інформаційну систему, яка дозволила видавництвам на східному та західному узбережжях одночасно публікувати одну і ту саму інформацію з одного супутника.
На жаль, стало зрозуміло, що рекламодавці не зацікавлені в національних газетах. Проте рекламу часто замовляли в національних журналах, причина — кольоровий друк. Ньюгарту запропонували цю ідею — він її узгодив. Американська газета змінювалась.
Вимальовувалася мета проєкту — кольорова газета, яка розповсюджуватиметься через супутник. Запустився процес створення, в якому виявилася ще одна проблема — Gannett не вистачало потрібних друкарських машин. Це означало великі збитки: купівля та налагодження нового обладнання та фарб, навчання персоналу. Але «Проєкт NN» витримав і це.
Через пів року досліджень проєкт було визнано технічно реальним: газету можна друкувати, розповсюджувати по всій країні, рекламодавці будуть розміщати там матеріали, читачі, ймовірно, купуватимуть її. Питання прибутку довірено фінансовим спеціалістам Gannett.
Ньюгарт утвердив план видавництва газети. Лише фінансисти були проти, однак протидіяти амбіційності директора не могли. У грудні 1980 р. було об’явлено про план випуску USA Today.
У спеціалістів із фінансів виявилася така ж проблема, як і в четвірки фундаторів газети — не було попередників, не було досвіду, на котрий можна спиратися. Не було відомо хоча б приблизні витрати, а найбільш сприятливий сценарій — це тотальні втрати. Врешті-решт бізнес-план свідчив, що при щорічному доході 250 млн доларів і тиражі 2 млн екземплярів знадобиться цілих 5 років для того, щоб USA Today змогла приносити прибуток. Такий варіант сильно вдарив би по фінансовому стану компанії, для Ньюгарта це могло стати трагічним кінцем кар’єри, а працівники ризикували втратити свою репутацію.
Ухвалено рішення діяти до кінця, створено багато груп, які впливали на долю газети. Дизайнери працювали над зовнішнім виглядом газети, спортивні редактори намагалися зрозуміти, як освітлювати результати матчів. Але всі мали одну мету — створити унікальну газету з нуля. Це наповнювало працівників ентузіазмом.
11 червня 1981 р. Gannett надрукував перші прототипи запропонованого видання. Два макети дизайну були надіслані ньюзмейкерам та видатним лідерам журналістики для огляду та зворотного зв’язку. Рада директорів Gannett схвалила запуск національної газети під назвою USA Today 5 грудня 1981 р. Після запуску Ньюгарт був призначений президентом і видавцем газети. Ці обов’язки додалися до його тодішньої посади головного виконавчого директора Gannett.
Gannett оголосив про запуск газети 20 квітня 1982 р. USA Today почала виходити 15 вересня 1982 р., спочатку в столичних районах Балтимора і Вашингтона, округ Колумбія, за ціною 25 центів. Успіх був шалений — газету одразу розкупили. Про неї говорили, її активно читали. В день виходу газети на пресконференції, що проводилася на алеї у Вашингтоні, поруч із Ньюгартом перебували лідер сенатської більшості Говард Бейкер, речник палати громад Тип О'Ніл та президент Рональд Рейган. За словами останнього, USA Today була «доказом того, що вільні громадяни Америки можуть мріяти та втілювати свої мрії у реальність».
Після розпродажу першого випуску Gannett поступово збільшив національне поширення газети, досягнувши приблизно 362 879 примірників до кінця 1982 р., що вдвічі перевищує обсяг продажів, який прогнозувала компанія.
10 липня 1984 р. USA Today запустила міжнародне видання, призначене для американських читачів за кордоном, а через чотири місяці, 8 жовтня, було запущено першу трансляцію через супутник міжнародної версії до Сінгапуру. 8 квітня 1985 р. газета опублікувала перший спеціальний розділ, 12-сторінковий бонус під назвою «Бейсбол '85», у якому був попередній перегляд сезону Вищої бейсбольної ліги 1985 р.
До четвертого кварталу 1985 р. USA Today стала другою за величиною газетою у Сполучених Штатах, досягаючи щоденного тиражу 1,4 млн примірників. Загальне щоденне читання газети до 1987 р. (згідно зі статистикою Бюро досліджень ринку Сіммонса) досягало 5,5 млн, що є найбільшим результатом для всіх щоденних газет США. 6 травня 1986 р. USA Today розпочала випуск міжнародного видання у Швейцарії. За даними, опублікованими Gannett у липні 1987 р., USA Today працювала зі збитком протягом більшої частини перших чотирьох років роботи, накопичивши загальний дефіцит у розмірі 233 млн доларів США після сплати податків. Перший прибуток було отримано у травні 1987 р., на шість місяців раніше, ніж за прогнозами корпоративних доходів.
1 вересня 1991 р. USA Today запустила четвертий друкований сайт міжнародного видання в Лондоні для Великої Британії. 1 лютого 1995 р. USA Today відкрила своє перше редакційне бюро за межами Сполучених Штатів у видавництві в Гонконзі; 1996 р. в Лондоні та Москві були створені додаткові редакційні бюро.
17 квітня 1995 р. USA Today запустила веб-сайт для забезпечення висвітлення новин у режимі реального часу. У червні 2002 р. сайт розширився, включивши розділ з інформацією про подорожі та інструментами для бронювання.
28 серпня 1995 р. у Франкфурті, Німеччина, було запущено п’ятий міжнародний видавничий сайт для друку та розповсюдження видання по більшій частині Європи.
4 жовтня 1999 р. USA Today почала розміщувати рекламу на першій сторінці. 8 лютого 2000 р. Gannett започаткував USA Today Live, покликане забезпечувати висвітлення газети телевізійними станціями по всій країні для використання в місцевих випусках новин та на їхніх вебсайтах; підприємство також забезпечило інтеграцію з веб-сайтом USA Today, який перейшов від текстового формату до аудіо- та відеокліпів з новинним вмістом.
Газета запустила шостий друкарський сайт для міжнародного видання 15 травня 2000 р. в Мілані, Італія. 10 липня відбувся запуск міжнародної друкарні в Шарлеруа, Бельгія.
2001 р. було запущено два інтерактивні блоки: 19 червня газети USA Today і Gannett Newspapers запустили USA Today Careers Network (тепер Careers.com) — веб-сайт, що містить локалізовані списки вакансій. 18 липня було запущено Центр новин USA Today — сервіс інтерактивних телевізійних новин, розроблений через спільне підприємство з On Command Corporation. В листопаді USA Today перенесла свою діяльність із попередньої штаб-квартири Gannett в Арлінгтоні, штат Вірджинія, до нової штаб-квартири компанії в сусідньому Макліні.
12 грудня 2005 р. Gannett оголосив, що об’єднає окремі ньюзруми онлайн- і друкованих організацій USA Today.
У грудні 2010 р. USA Today запустила API USA Today для обміну даними з партнерами всіх типів.
2017 р. на деяких сторінках вебсайту USA Today з’явилася функція автоматичного відтворення відео- або аудіоісторій.
Структура «Ю-Ес-Ей Тудей» Макет газети складався із чотирьох секцій, які являли собою окремі зошити. Перший, «Головний блок», розповідав про події з різних куточків Сполучених Штатів. У кольоровій версії розділ оформлювався у блакитному тоні, який відповідав логотипу і загальній стилістиці газети. USA Today публікує кожну завершену статтю на першій сторінці секції.
З березня 1998 р. випуск «Життя» щоп'ятниці був розділений на дві частини. Одна — розважальної тематики, інша — про подорожі. Перша має назву Weekend, друга — Destignations&Diversions.
Міжнародне видання має дві секції: «Новини» та «Гроші» в одному, «Спорт» та «Життя» в іншому.
На відміну від багатьох щоденних газет, «Ю-Ес-Ей Тудей» не виходить по субботах та неділях, хоча раніше газета з 19 січня 1991 р. видавала спеціальні випуски щовихідних.
Кавер-сторі — головний матеріал, винесений на першу сторінку.
При цьому матеріал (в газеті він називається фіче — feature) не має прямої вказівки на те, що саме він є стрижнем випуску, а читач орієнтується здебільшого за обсягом та місцем публікації — той текст, який займає найвигіднішу позицію, і є головним. Творці редакційної формули «Ю-Ес-Ей Тудей» вирішили використати саме «кавер-сторі».