Ї́жа, на́їдок, пожи́ва або харчі́ (заст. їство́, розм. їсти́во, діал. їдло́) — будь-яка речовина, яку організм використовує для живлення. Їжа зазвичай має рослинне, тваринне або грибкове походження і містить базові поживні речовини, такі як вуглеводи, жири, білки, вітаміни або мінерали. Нутрієнт потрапляє в організм і засвоюється його клітинами, щоб забезпечити енергією, підтримати життя або стимулювати ріст. Різні види тварин мають різну харчову поведінку, яка задовольняє потреби їхнього метаболізму і еволюціонувала для того, щоб зайняти певну екологічну нішу в конкретному географічному середовищі.
Всі тварини, певні види грибів і нефотосинтезуючі рослини є гетеротрофами, тобто не здатні синтезувати власну їжу. Живих істот можна класифікувати за харчовою поведінкою, зокрема на м'ясоїдних, травоїдних та всеїдних. Їжа тварин і домашньої худоби називається кормом.
Люди вживають ряд різних нутрієнтів для отримання енергії чи задоволення — вони є адаптованими всеїдними тваринами і пристосувалися добувати їжу в різних екосистемах. Історично люди добували їжу двома основними способами: полюванням і збиральництвом та сільським господарством. У міру вдосконалення сільськогосподарських технологій люди перейшли до раціону, сформованого відповідно до аграрних можливостей в їхньому регіоні світу. Географічні та культурні розходження призвели до створення численних кухонь та кулінарних мистецтв, включаючи широкий спектр інгредієнтів, трав, спецій, технік та страв.
Терміни та етимологія
Харч «те, що споживають, їдять і п'ють; їстівні припаси, їда»; — , , , «витрати», — запозичено з арабської мови через посередництво ; «витрати, пайок, раціон» пов'язане з haraga «виходити, виділяти», harag «податок»Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. — К.: Наук.думка, 1983 —.— (Словники України). ISBN 978-966-00-0816-8 Т.6 : У — Я / Уклад. Г. П. Півторак [та ін.]. — 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.(с.:160). Синоніми: пожи́ва, на́їдок.
Словники не рекомендують замість слова «їжа» у значенні «те, що їдять люди», вживати слово «їда» (яке зазвичай означає «процес споживання їжі»), позначаючи останнє як розмовне та рідковживане.
Законодавство України надає наступне визначення: «харчовий продукт — речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною». До харчових продуктів належать напої (в тому числі питна вода), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.
Термін «харчовий продукт» не включає: корми; живих тварин, якщо вони не призначені для розміщення на ринку для споживання людиною; рослини (до збору врожаю); лікарські засоби; косметичні продукти; тютюн і тютюнові вироби; наркотичні і психотропні речовини залишки та забруднюючі речовини.
Продовольство — нещодавнє запозичення з російської мови; є похідним від застарілого — «постачати продовольство, готувати (в організованому порядку)», утвореного за допомогою префікса від , похідного від «довольний», «воля»Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 —. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-4. (с.:593).
Джерела їжі людини Люди є всеїдними тваринами, які живляться овочами, фруктами, приготованим м'ясом, молоком, яйцями, грибами та морськими водоростями. Зернові культури є основним харчовим продуктом, який забезпечує більше харчової енергії у світі, ніж будь-який інший вид сільськогосподарських культур. На кукурудзу, пшеницю та рис припадає 87 % всього виробництва зерна у світі. Трохи більше половини світового врожаю використовується для людського споживання (55 %), 36 % вирощується як корм для тварин і 9 % для біопалива. Гриби та бактерії також використовуються для приготування ферментованих продуктів, таких як хліб, вино, сир та йогурт.
Люди їдять тисячі видів рослин; з близько 75 000 видів їстівних покритонасінних, приблизно 7000 часто вживаються в їжу. Більшість калорій рослинного походження людина отримує з кукурудзи, рису та пшениці. Рослини можна переробляти на хліб, макарони, крупи, соки та джеми, або видобувати з них сирі інгредієнти, такі як цукор, спеції та олії. Олійні культури часто пресують для отримання олій, таких як соняшникова, лляна, ріпакова та кунжутова.
Тварини можуть використовуватися в їжу як безпосередньо, так і опосередковано. Це м'ясо, яйця, морепродукти та молочні продукти, такі як молоко і сир. Вони є важливим джерелом білка і вважаються повноцінними білками для споживання людиною, оскільки (на відміну від рослинних білків) містять всі амінокислоти, необхідні для людського організму. Деякі культури та народи не вживають м'ясо або продукти тваринного походження з культурних, дієтичних, медичних, етичних чи ідеологічних причин. Вегетаріанці вибирають відмову від їжі тваринного походження тою чи іншою мірою. Вегани не вживають жодних продуктів, що містять інгредієнти тваринного походження.
Травлення
Травлення — процес обміну речовин, хімічна і механічна обробка певних речовин з метою їхнього засвоєння організмом. Правильне травлення складається з механічних (жування, перистальтика) і хімічних процесів (травні ферменти і мікробіота кишки). Їжа розщеплюється на поживні компоненти, відбувається перетворення макромолекул їжі на дрібніші молекули, зокрема, розщеплення біополімерів їжі на мономери. Отримані відносно прості речовини піддаються всмоктуванню, а з них в органах і тканинах знову синтезуються складні органічні сполуки.
Травні системи травоїдних і м'ясоїдних тварин дуже відрізняються, оскільки рослинну їжу важче перетравлювати. Рот м'ясоїдних призначений для розривання і кусання, а не для перетирання, як у травоїдних тварин. Проте травоїдні тварини мають порівняно довший травний тракт і більший шлунок, що допомагає перетравлювати целюлозу в рослинах.
Звичайна їжа, що складається із тваринних і рослинних продуктів, добре засвоюється людьми: білки — на 84,5 %, жири — на 94 %, вуглеводи — на 95,6 %.
+Коефіцієнти засвоюваності поживних речовин окремих продуктівВид продуктівКоєфіцієнт засвоюваностібілокжирвуглеводиОвочі80—85Картопля70—95Фрукти, ягоди, горіхи859590Борошно, хліб, макарони, рис, манна крупа859396Оббивне борошно, хліб, бобові, крупи709294Цукор——99Кондитерські вироби, мед, варення859395Олія, маргарин—95—Молоко, молочні продукти, яйця969598М'ясо і м'ясопродукти, риба і рибопродукти9590—Змішана їжа84,59495,6Тваринна їжа (у середньому)979598Рослинна їжа (у середньому)80—839096,5
Вплив їжі на всмоктування ліків Кількість прийнятої їжі та її склад можуть впливати на кінетику лікарських засобів особливо тих, що надходять в організм через травний тракт. Їжа може впливати на всмоктування лікарської речовини, а особливо, важливе місце тут має сорбція речовин харчовими частками й можлива хімічна взаємодія. Якщо відбувається фармакокінетична взаємодія їжі та ліків: їжа порушує всмоктування лікарського препарату, прискорює його метаболізм чи елімінацію, через що очікуваний терапевтичний ефект може бути відсутнім. Їжа може зумовлювати тривалу затримку ліків у шлунку, що своєю чергою може повністю завадити всмоктуванню деяких препаратівБезверха І. С., Заїка М. У., Пантелеймонова Т. М., Шарабура Л. Б. Вплив їжі на всмоктування ліків та його практичне значення / Проблемы старения и долголетия. Научно-практический журнал. — 2011, т.20, № 2 .
Калорійність
Енергія людини, джерелом якої є їжа, постійно витрачається на діяльність внутрішніх органів, теплообмін, фізичну працю. Кількість енергії, яка утворюється при окиснені жирів, білків, вуглеводів, що містяться у їжі, та витрачається на фізіологічні функції організму, називається енергетичною цінністю їжі, або калорійністю.
Енергетична цінність їжі вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в кілоджоулях (кДж).
Всю їжу за калорійністю можна поділити на харчі з низькою, середньою і високою калорійністю (в таблиці наведено кількість харчів у грамах, що відповідає 100 калоріям)Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960: +100 калорій у різних продуктахПродуктГрамівПродуктГрамівХарчі низької калорійностіКартопля158Огірки1000Капуста500Гриби білі335Морква333Яблука245Помідори655Харчі середньої калорійностіЯловичина середньої жирності93Сметана40Хліб житній46Яйця72Хліб пшеничний333Яблука245Крупи різні30—25Молоко155Бобові38Харчі високої калорійностіМасло коров'яче12,7Маргарин13,1Масло топлене10Олія11,5Сало шпик16,2Цукор25,9 Харчування людини має відповідати його енергетичним втратам. Показниками енергетичної рівноваги можуть слугувати добре самопочуття і нормальна вага.
Склад
Складовими елементами їжі є поживні речовини. Речовини, що містяться у їжі, називають харчовими й поділяють на неорганічні (мінеральні речовини, вода) і органічні (вуглеводи, жири, білки тощо)Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9.
Протеїни
Після води білки, або протеїни, складають основну частину маси організму, більше ніж будь-який інший тип молекул. Білок присутній у кожній клітині і є структурним компонентом усіх тканин і органів тіла, включаючи волосся, шкіру, кров і кістки. В білках є дев'ять (вісім) незамінних амінокислот, які не виробляються в організмі, і тому повинні надходити до організму з їжею. Живильна цінність білків залежить від їхнього амінокислотного складу.
М'ясо, молочні продукти, яйця, соєві боби, риба, та крупи всі є джерелами білків. Комахи є джерелом білка в багатьох частинах світу. У деяких частинах Африки до 50 % харчового білка отримують з комах.
Існує багато дискусій щодо потреб у споживанні білка. Кількість білка, необхідного в раціоні людини, значною мірою визначається її загальним споживанням енергії, масою та конституцією тіла, темпами росту, рівнем фізичної активності, а також наявністю хвороб або травм. Фізична активність та навантаження, а також велика м'язова маса підвищують потребу в білку. Потреба в білку також є більшою в дитячому віці, під час вагітності або грудного вигодовування, або коли організм повинен відновитися після недоїдання, травми чи після операції.
може призвести до різноманітних захворювань, включаючи розумову відсталість та квашіоркор.
Жири
+Кількість жирів у 100 г продуктівПродуктЖиру (г)Яловичина жирна20,79Яловичина середньої жирності9,45Яловичина нежирна3,42Свинина салова33,30Свинина обрізна9Ковбаса «Українська» напівуджена26,64М'ясо гусяче26,10М'ясо куряче4,50Шинка31,50Горіхи волоські55,58Арахіс42,28Маргарин79,80Олія соняшникова94,81Жир яловичий топлений89,01Смалець89,37Сало81,90Яйця11,40Молоко коров'яче3,33Масло несолоне79,33Масло солоне78,85Сир19,15—27,08