Шпейза () — проміжний або побічний продукт у кольоровій металургії, що являє собою сплав арсенідів і антимонідів заліза, кобальту, нікелю, міді та інших металів.
Шпейза утворюється при плавці сировини з високим вмістом арсену. При плавці арсено-кобальтової сировини виходить кобальтова шпейза. З метою отримання кобальту шпейзу обпалюють (для видалення арсену та сірки), а отримані оксиди піддають подальшій металургійній переробці або сульфатизують, спікаючи з концентрованою сірчаною кислотою, і переробляють гідрометалургійний шляхом. У свинцевому виробництві шпейза утворюється при шахтній плавці шихт з підвищеним вмістом арсену і при плавці мідних шлікерів. Завдяки малій розчинності та відносно великий щільності (8-8,5 г/см³) шпейза розташовується окремим шаром між розплавленими свинцем і штейном. Шпейза — добрий колектор свинцю, срібла, золота, і з нею виводиться з виробництва значна кількість цих металів, тому отримання її при виробництві свинцю небажано.
Зазвичай шпейзу переробляють спільно зі штейном у конвертерах з частковою відгонкою арсену і стибію в газову фазу і отриманням низькосортної чорнової міді.
Джерела
Лоскутов Ф. М., Металлургия свинца, Москва, 1965; Основы металлургии, ч. 4, Москва, 1967.
Посилання
"Шпейза" в ВРЕ