Андрій Васильович Квасов (1720? — після 1770) — визначний російський та український архітектор середини XVIII століття. У Царському Селі будував Великий Царськосільський палац.
В Україні відомі його споруди в Козельці, Батурині, та Глухові.
Маловідома біографія Архітектор належить до діячів з маловідомою дотепер біографією. Не встановлено точно місяць і рік народження, дата смерті.
В 1755, коли архітектор Квасов жив на українських землях, його звинувачували в покритті російських солдатів, що зґвалтували сестру одного з козаків Київської сотні. В історичному архіві Києва досі зберігається «Справа про передачу на розгляд Київської полкової канцелярії скарги козака Козелецької сотні Київського полку Андрія Корсуна на капітана і архітектора Квасова за покриття солдатів, які по-звірячому згвалтували сестру Корсуна» (фонд №51, опис №1, справа №1428).
Він сформував першу українську архітектурну школу, котру можна назвати Глухівською. За проектами Андрія Квасова протягом 1766—1769 рр. було споруджено дві нові муровані брами в Глухові — Київську і Московську. Останньою його роботою був Собор Різдва Богородиці в Козельці.
З архівних джерел відомо щонайменше про двох учнів архітектора. Навички будівничого у Квасова опановували Мосципанов Максим Климентович (1745 ? — початок 1800) Федір Савич.
З архітектурною і керівною діяльністю М. К. Мосципанова пов'язують створення відомого своїм складним розплануванням палацу Рум'янцева в садибі Вишеньки та первісний палац в садибі Качанівка (за проектом Карла Бланка). Архітектура погано забезпечувала фінансами будівничих наприкінці 18 ст. Обидва учні А. Квасова були вимушені покинути її і займатися — Мосципанов заробляв військовою та громадянською службою, а Ф. Савич був примушений служити канцеряристом в Глухові через бідність і неспроможність завершити освіту в Москві чи Петербурзі.
Будівлі, пов'язані з Квасовим Учнем М. Земцова — на будівництві Анненгофа і Лефортовського палацу в Москві Разом з Чевакінським та Растреллі — на будівництві Великого Царскосільського палацу Троїцький собор та дзвіниця у Глухові (зруйновані) Церква Спаса на Сінній площі, Санкт-Петербург (зруйнована) Палац канцлера Бестужева Олексія Петровича (перебудований) Палац для Олексія Разумовського, садиба Гостилиці, (зруйнований) Палац для О. Разумовського, Козелець, (зруйнований) Палац для О. Разумовського, Глухів, (зруйнований) Палац для Кирила Разумовського, Батурин, (зруйнований в 19 ст, реставрація-відновлена на початку 21 ст.) Генеральний план міста Батурин Собор Різдва Богородиці, Козелець Фортечні брами міста Глухів: Московська та Київська
Примітки
Джерела История искусства народов СССР, М, 1976,глава «Искусство Украины». Всеобщая история искусств, т 4,М, 1963, глава «Искусство Украины».
Див. також Митці і маєтки України