Козелець — селище в Україні, центр Козелецької селищної громади Чернігівського району Чернігівської області. Розташоване на березі річки Остер, поряд з автотрасою (Київ — Чернігів), та . Населення — 7,5 тисяч мешканцівСтаном на 2022 рік..
Назва Існує кілька версій походження назви Козелець. Одна з них стверджує, що назва містечка походить від козельців — польових квітів, які навесні вкривають береги ОстраКозе́лець // . Інша версія пояснює назву через термін «козел», який означає глибокий вир або яму в річціКозеле́ць // . Менш імовірною є теорія, що назва походить від слова «козел» у значенні цапа, однак ще існує припущення, що назва могла виникнути від прилеглого лісу, який називали давньоруським словом «козелес», оскільки в ньому водилося багато диких кіз.
Побутують два варіанти наголосу: Козе́лецьКозе́лець // і Козеле́цьКозеле́ць // Козеле́ць // Козеле́ць // .
Символіка Герб Козельця — срібний козел із золотими рогами та ратицями і золотою кулею з хрестом на спині. Прапор Козельця — зелено-блакитно-жовте полотнище з виділенням білого квадрату в горішньому лівому куті на дві третини ширини прапора.
Історія
Заснування Відомий з XVII століття як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої. На «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах позначено як Kesellze.
Особливо відомим Козелець став з початку XVII ст. На цей час місто уже значиться як досить важливий та надійно укріплений пункт на східних рубежах Речі Посполитої, до складу якого воно входило. У цей час високого рівня тут досягла культура землеробства та пов'язані з нею сировинні й переробні галузі, особливо млинарство. Проте вільний та повноцінний розвиток народу гальмувався соціальним гнітом, якого зазнавали найширші верстви населення. До того ж, чим далі він підсилювався ще й національним та релігійним визисками. Особливо виснажливими та морально нестерпними були військові постої й примусове окатоличення. Тому в селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти у 20–З0-х роках XVII ст. населення брало найактивнішу участь. Могутня енергія народної стихії знайшла своє вивільнення у ході Визвольної війни українського народу 1648–1657 років. Козелець став сотенним містом. У складі Київського полку сотня відзначалася мужністю й героїзмом у найважливіших битвах: під Пилявцями, Берестечком, Батогом та ін. Вагомий внесок у справу визвольної боротьби було гідно оцінено гетьманом. Грамотою від 1656 року Богдан Хмельницький надавав Козельцю Магдебурзьке право. Це право підтверджувалося і російським урядом, що було дуже важливим у справі захисту від феодального свавілля. Магдебурзьке право надавало можливість створювати органи самоврядування, обирати магістрат на чолі з війтом, підлеглому тільки гетьманові.
З 1708 року Козелець стає центром управління Київського полку. Цей статус, а також розвиток ремесел і торгівлі спричинили швидке зростання та розширення самого міста. Часи особливого піднесення міста припадають на 70-ті роки XVIII ст. Безперечно, цьому сприяв стрімкий соціальний злет уродженця цих місць Олексія Розумовського, що походив з українського козацького роду Розумів. Він народився в селі Лемеші Київського полку.
Хронологія З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку.
1656 — надане магдебурзьке право.
1662 — тут відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якима Сомка.
1679 — місто зруйноване кримськими татарами.
У 1708 до Козельця переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781.
З 1782 — повітове місто Київського намісництва, 1797 — Малоросійської, 1802 — Чернігівської губернії.
У 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта.
У середині XVIII століття виникають фабрики: 4 шкіряні та одна сально-шкіряна.
Весною 1846 в місті побував Тарас Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії подорожував, аби замалювати архітектурні й історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам'ятку собор Різдва Богородиці.
У 1866 — 441 двір, 4 459 жителів, повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, 2 цегляні заводи, проходило 5 ярмарків на рік; 1897 — 638 дворів, 5786 жителів.
На початку XX століття в Козельці діяли 3 початкові школи, чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913).
У 1906—1916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства».
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 померло щонайменше 145 жителів селища.
29 вересня 1943 нацистські сили вибиті з Козельця радянськими військами.
8 квітня 2017 Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в Козельці здійснив освячення престолу і першу Божественну літургію Вознесенського храму.
6 березня 2022 року у межах вторгнення Росії, що розпочалося наступного дня опісля легалізації територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Україні , у пілотному проекті щодо якого місцевий ТЦК та СП брав безпосередню участь ще у 2017 роціhttps://kozsr.gov.ua/65-viiskkomat-reformuvaly, Міністерство оборони Росії спрямувало на селище понад 100 одиниць озброєння, зокрема ТОС-1 «Буратіно».
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували 6 окремих виборчих дільниць.
Результати зареєстровано 6467 виборців, явка 56,08%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 43,99%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,17%, за «Європейську Солідарність» — 7,37%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Борис Приходько (самовисування) — 25,31%, за Дмитра Пахомова (Слуга народу) — 21,87%, за Сергія Коровченка (самовисування) — 19,85%.
Історичні пам'ятки
Собор Різдва Богородиці (1753–1766). Садиба «Покорщина» (18 століття). Миколаївська церква (1784). Будинок полкової канцелярії (1756–1760). Вознесенська церква (1866–1864). Діє як храм Православної церкви України. Музей історії ткацтва Чернігівщини перенесено за іншою адресою вул. Соборності, Козелець, Чернігівської області 17000
Населення
Чисельність населення 1897 1959 1979 1989 2001 2016 20202022 5,141 5,774 8,416 9,545 8,916 8,142 7,758 7,496
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська843196.24 %російська2863.27 %вірменська250.29 %білоруська90.10 %румунська30.03 %кримськотатарська20.02 %інші/не вказали40.05 %Усього8760100 %
Персоналії Бабко Юрій Васильович — український історик, дослідник діяльності Комуністичної партії України. Богомолець Євстафій Федорович — бургомістр Козельця (1789 р.). Прямий пращур академіка Олександра Богомольця (1881—1946) і засновниці історико-культурного комплексу «Замок РадомисльБогомолець. О. „Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia“. — Київ, 2013», доктора Ольги Богомолець (нар. 1966) Ващенко Костянтин Ілліч — український радянський учений у галузі ливарного виробництва. Карасик Владлен Михайлович — народний депутат України. Кізимовська Ольга Василівна — український режисер із монтажу. Левітанський Юрій Давидович — російський поет та перекладач. Моргунець-Ісаєнко Олеся Олександрівна — українська режисерка, продюсерка, режисерка монтажу, сценаристка. Неговський Володимир Олександрович — радянський патофізіолог, доктор медичних наук, академік. Неговський Микола Олександрович — український науковець-селекціонер, агроном, генетик рослин, доктор біологічних наук. Онищенко Віктор Павлович — Герой Радянського Союзу Пашковський Володимир Ігорович — український байкар та поет. Политанський Кирило — духівник, святий мученик, канонізований Грецькою православною церквою. Рак Владислав Миколайович — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Рань Олекса — український поет, прозаїк, журналіст. Савченко Василь Спиридонович — український громадський діяч. Сікан Віталій Миколайович — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Стабовий Георгій Михайлович — український кінорежисер. Тарах-Тарловський Кирило Миколайович — духівник Катерини II, відомий в історії як «Дикий піп». Тьомкін Айзик — член Української Центральної Ради. Цирельсон Лейб Мойсеєвич — рабин, видатний єврейський релігійний діяч. Павлова Марія Василівна — радянський палеонтолог та палеозоолог. Шостак Анатолій Вікторович — український науковець.
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область) Козельськ
Примітки
Джерела та посилання
Козелецъ // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 183-207. КОЗЕЛЕЦЬ. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації Козелецький р-н. Історична довідка Козелецький р-н. Пам'ятки історії та культури Селищний інформаційно-розважальний портал encyclopediaofukraine.com — Kozelets Пам'ятки Козельця Остер — Козелець — Лемеші Козелецький соціально-інформаційний портал Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» Козелець — Енциклопедія Сучасної України Руденко Є. Козел, Растреллі і Розумиха. Життя в українській провінції на прикладі смт Козелець // «Українська правда», 6 серпня 2021