Постімпресіонізм () — напрям в образотворчому мистецтві. Виник у 1880-х роках. Митці цього напрямку не дотримувалися тільки зорових вражень, а прагнули вільно та узагальнено передавати матеріальність світу, вдавалися до декоративної стилізації. До видатних представників постімпресіонізму в живопису належать Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезанн, Анрі Тулуз-Лотрек.
Початок постімпресіонізму припадає на кризу імпресіонізму в кінці XIX століття. Тоді відбулася остання виставка імпресіоністів і був опублікований «Маніфест символізму» (1886) французького поета Жана Мореаса. Постімпресіоністи, багато з яких раніше примикали до імпресіонізму, почали шукати методи вираження не тільки миттєвого приходить — кожної миті, вони стали осмислювати тривалість стану навколишнього світу.
Для постімпресіонізму характерні різні творчі системи і технічні засоби, що вплинули на подальший розвиток образотворчого мистецтва. Роботи Ван Гога передбачили появу експресіонізму, Гоген проклав шлях до символізму і модерну.
На новому етапі
Не дивно, що пізні твори деяких представників французького імпресіонізму, що живуть і працюють і після останньої їх виставки у 1886 р., відносять до постімпресіонізму. Але чіткого, ясно визначеного кордону через 1886 рік проведено не було. Тобто межа між імпресіонізмом та постімпресіонізмом — нечітка, розмита. І деякі твори митців мали усі ознаки попередньої митецької течії і після 1886 р. попри фактичний розпад товариства імпресіоністів і припинення їх виставок разом. Тому в перелік постімпресіоністів відносять і колишніх імпресіоністів, і нові імена нового покоління художників, серед яких такі митці:
Каміль Піссарро (1830–1903) Поль Сезанн (1839–1906) Анрі Тулуз-Лотрек (1864–1901) Поль Гоген (1848–1903) Вінсент ван Гог (1853–1890) Жорж Сера (1859–1891) П'єр Боннар (1867–1947) Моріс Дені (1870–1943) Поль Серюзьє (1864–1927) Едуард Вюйар (1868–1940) Кер-Ксав'є Руссель (1867–1944) Жорж Дюфренуа (1870–1943) Анрі Руссо (1844–1910) Поль Баум (1859–1932) Поль Сіньяк (1863–1935) Волтер Річард Сікерт (1860–1942) </div>
Клод Моне
Поль Гоген
Вінсент ван Гог
Каміль Піссарро
Див. також Барбізонська школа Академізм Модернізм Імпресіонізм
Джерела
Гаман Р. «Импрессионизм в искусстве и в жизни», М, 1935, (рос) Винсент ван Гог, «Письма», М — Л, «Fcademia», 1935, (рос) Вентури Л., «От Мане до Лотрека», М, 1958,(рос) Ревалд Дж. «История импрессионизма», Л — М.,1959, (рос) «Роден. Сборник статей о творчестве», М, 1960(рос) Эдмон и Жюль де Гонкур, «дневник. Записки о литературной жизни», М, 1964, (рос) Фиала В, «Анри де Тулуз-Лотрек», Прага, 1963, (рос) Кантор-Гуковская А. С. «Поль Гоген. Жизнь и творчество», Л — М, 1965, (рос) Прокофьев В. Н. «Постимпрессионизм», М. 1973, (рос) John Rewald: Von van Gogh bis Gauguin. Die Geschichte des Nachimpressionismus. Du Mont, Köln 1986, ISBN 3-7701-2147-3 Werner Hofmann (Kunstwissenschaftler)|Werner Hofmann: Grundlagen der Modernen Kunst. Eine Einführung in ihre symbolischen Formen. Kröner, Stuttgart 2003, ISBN 978-3-520-35504-1 Sven Loevgren: The Genesis of Modernism. Seurat, Gauguin, van Gogh & French Symbolism in the 1880's. Indiana University Press, Bloomington IN u. a. 1971, ISBN 0-253-32560-9 Belinda Thomson: postimpressionismus. Hatje Cantz Verlag, Ostfildern 2002, ISBN 3-7757-1152-X Посилання