Сер Річард Тімоті (Тім) Гант (; 19 лютого 1943, Нестон, Чешир) — британський біохімік, лауреат Нобелівської премії у галузі медицини та фізіології 2001 року. Нагороджений за відкриття регулювання клітинного циклу еукаріотів цикліном і циклін-залежними кіназами. Він показав, що концентрація циклінів змінюється в залежності від фази клітинного циклу, при цьому різні цикліни специфічно зв'язуються зі «своїми» CDK-кіназами. Член Королівського товариства, член Національної академії наук США. Лицар-бакалавр, кавалер «Королівської медалі».

Життєпис Тімоті Гант народився 19 лютого 1943 у Нестоні, Чешир, в сім'ї Річарда Вільяма Ганта, викладача палеографії у Ліверпулі, та Роуланд, фізіотерапевта, дочки лісоторговця.

Освіта та кар'єра У 1961 році Гант вступив до Клер-Коледжу, Кембридж, де вивчав природничі науки. Після закінчення коледжу в 1964 році, він одразу почав працювати на кафедрі біохімії університету під керівництвом Ашера Корнера. Тімотей Гант відкрив першу молекулу цикліну на початку 1980-х років.

Сексистський скандал 9 червня 2015 Тім Гант виступав на офіційному обіді в рамках конференції з наукової журналістики в Сеулі, столиці Південної Кореї. У своєму вітальному слові він, як повідомлялося, вимовив таку фразу щодо жінок-учених: . Потім нобелівський лауреат заявив, що виступає за поділ чоловічої та жіночої праці в лабораторіях. Після цього вчений додав, що виступає за одностатеві лабораторії, хоча і не збирається ставати на шляху у жінок у науціНобелівський лауреат про колег-жінок: Вони плачуть у лабораторіях .

Слухачки образилися, цитати професора розлетілися інтернетом і обернулися справжньою кампанією з шельмування нобелівського лауреата на ґрунті звинувачень у сексизмі.

Тімоті Гант намагався виправдатися в пресі, говорив, що пожартував, що нікого не хотів образити, але в його словах є якась частка істини, оскільки вони засновані на особистому науковому досвіді. Скривджених дам, насамперед журналісток, це лише заохотило. Вони продовжили цькування вченого.

У результаті учений подав у відставку з поста почесного професора, про що повідомляється на сайті Університетського коледжу ЛондонаSir Tim Hunt FRS and UCL . Надалі рядом вчених і журналістів були поставлені під сумнів як справедливість різкою суспільної реакції на те, що трапилося, так і коректність передачі слів Ганта, які, можливо, були жартівливим вступом до серйозної мови протилежного змісту.

Частина вчених (біолог Річард Докінз, Андрій Гейм Браян Кокс та інші), серед яких були й жінки (Фіона Фокс, ), встали на захист Ганта. Вони визнавали, що коментар нобелівського лауреата був надзвичайно некоректним, проте відповідні заходи як покарання за його помилку зайшли занадто далеко.

Особисте життя Тімоті Гант одружений з Мері Коллінз, яка також навчалася у Кембридзькому університеті. Дружина професор імунології Університетського коледжу в Лондоні. Вони мають двох дочок.

Вибрані праці Tim Hunt; «From cob hut to area school: a study in rural education: the centennial histories of Eweburn, Ranfurly and Gimmerburn Schools, Ranfurly District High School and the Maniototo Area School». Ranfurly [N.Z.]: Combined Ranfurly/Gimmerburn Schools' Centennial Committee, 1979 Tim Hunt; Steve Prentis; John Tooze; «DNA makes RNA makes protein». Amsterdam ; New York: Elsevier Biomedical Press ; New York, N.Y. : Sole distributors for the U.S.A. and Canada, Elsevier Science Pub. Co., 1983. Tim Hunt; John Wilson; «Molecular biology of the cell: the problems book». New York: Garland Pub., ©1989. Tim Hunt; Alan Hall; Peter J Parker; M D Waterfield; «Signalling mechanisms involved in control of cell growth: a discussion». London: Royal Society, 1993. Tim Hunt; Andrew Wood Murray; «The cell cycle: an introduction». New York: W.H. Freeman, ©1993. Tim Hunt; John Wilson; «Molecular biology of the cell: a problems approach». New York: Garland Science, 2002. Tim Hunt; Bruce Alberts; John Wilson; «Molecular biology of the cell». New York: Garland Science, ©2008. Tim Hunt; John Wilson; «Molecular biology of the cell, 5th edition. A problems approach». New York: Garland Science, ©2008.

Див. також Клітинний цикл Ліланд Гартвелл Пол Нерс

Примітки

Посилання Автобіографія Тіма Ганта на сайті Нобелівського комітету