Василь Савчак (псевдо: «Сокіл», «Сталь»; 23 березня 1922, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область — , біля с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область) — окружний провідник ОУН Коломийщини (1944–1945), окружний провідник ОУН Буковини (початок 1945–1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги.
Життєпис Навчався у Станиславівській гімназії, член ОУН.
Провідник чоти на виховно-вишкільному таборі юнацтва в селі Ямниці поблизу Станиславова (1941), провідник підпільного Пласту в рідному селі. Працівник обласного проводу Юнацтва ОУН Станиславівщини (1943), повітовий провідник ОУН Коломийщини (1943–1944), окружний провідник ОУН Коломийщини (1944–1945), окружний провідник ОУН Буковини (початок 1945–1950).
Родину В. Савчака радянська влада виселила до Сибіру. Його дружина, керівник референтури пропаганди Коломийського окружного проводу ОУН «Леся», перебувала з ним у підпіллі і загинула під час однієї з операцій МГБ 3 серпня 1947 р. в селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області.
15-25 жовтня 1950 р. у гірських районах Станіславщини — Кутському, Яблунівському, Косівському та Жаб'євському — органи МГБ провели велику чекістсько-військову операцію. В ній брали участь 55 співробітників УМГБ по Станіславській області, три батальйони військ МГБ (680 офіцерів та солдатів) з 41 службово-розшуковою собакою. В результаті цієї операції було вбито 26 та заарештовано 7 підпільників. Саме тоді, 20 жовтня 1950, в районі хребта Корметура в Шешорських лісах на Косівщині, чекісти блокували повстанців під час проведення ними наради і Василь Савчак в перестрілці загинув. Разом із ним в цьому бою, прикриваючи відхід товаришів, будучи пораненим, підірвав себе гранатою окружний провідник ОУН Коломийщини Григорій Легкий-«Борис». Тіла мертвих провідників ще три дні стояли в одному із сіл для опізнання. Є дані, що потім тіла були літаком перевезено до Києва для показу вищому командуванню НКВД. Місце поховання невідоме.
Нагороди Відзначений Пластовим Бронзовим Хрестом (1945).
За активну діяльність в підпіллі Українська Головна Визвольна Рада у вересні 1948 р. нагородила В. Савчака Срібним хрестом заслуги. Вшанування пам'яті На тому місці, де повстанці прийняли останній бій, стоїть тепер Пам'ятний хрест — як символічна могила.
У рідному селі Василя Савчака - с. Ямниця, одна з вулиць носить його ім'я.
Також вулиця Василя Савчака є у селищі Путила.
Примітки
Посилання 60 років тому загинув відомий підпільник ОУН Василь Савчак Буковинський Курінь в боях за українську державність Ігор ДЕЙЧАКІВСЬКИЙ. Безкомпромісний «Сталь». — «Галичина», 18 серпня 2016 року.
Джерела Пластуни у визвольних змаганнях. — Нью-Йорк, 2002. — С.32; Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. Довідник II. — Нью-Йорк, 1995. — С.82-83; Чемеринський А. Історія Пласту в Ямниці // Пластовий шлях. — 1996. — Ч.1. — С.49. Гривул Т., Мороз В., Муравський В., Окаринський В. Матеріали до пластового мартиролога. — Львів, 2003. Дейчаківський Ігор. Василь Савчак — «Сталь» — провідник ОУН Буковини. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. — 80 с.
Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †