On Every Street — шостий і останній студійний альбом британського рок-гурту Dire Straits, випущений 9 вересня 1991 року. Автором всіх пісень і продюсером був лідер гурту Марк Нопфлер.
Запис У червні 1990 року гурт Dire Straits вирішив зібратися для запису нового альбому, який згодом отримав назву On Every Street, у наступному складі: Марк Нопфлер, Джон Іллслі, та ; обов'язки менеджера продовжив виконувати Ед Бікнелл«On Every Street Tour 1991—1992» oneverybootleg.nl Процитовано 20 жовтня 2025. Таким чином, основний склад гурту знову виявився «урізаним». Для запису альбому залучили декілька сесійних музикантів: стіл-гітариста , перкусіоніста Денні Каммінгса, саксофоніста і гітариста . Партії ударних на момент запису виконували американець Джефф Поркаро та французький музикант «Dire Straits — On Every Street» discogs.com Процитовано 20 жовтня 2025. Згодом Поркаро відмовився від запрошення увійти до основного складу, оскільки був активно зайнятий в гурті Toto. Продюсування альбому взяли на себе Нопфлер, Кларк та ФлетчерTobler, John. (1991) Who's Who in Rock & Roll, p. 1988. Crescent Books.«1991 Dire Straits — On Every Street» sessiondays.com Процитовано 20 жовтня 2025. On Every Street записувався переважно в Лондоні, в студії , з листопада 1990-го по травень 1991 року. Всі пісні були написані та виконані Нопфлером.
Реліз Альбом був випущений 9 вересня 1991 року лейблами Vertigo Records (у світі) та Warner Records (у США), він став шостим і останнім студійним релізом Dire Straits. Попри те, що альбом був дуже очікуваним у зв'язку з недавнім міжнародним успіхом гурту, його прийняли значно прохолодніше, ніж попередній. Деякі рецензенти, зокрема All Music Guide«On Every Street Review by William Ruhlmann» allmusic.com Процитовано 20 жовтня 2025, назвали On Every Street «розчаровуючим» продовженням альбому Brothers in Arms. Однак після релізу альбом одразу очолив британський чарт«On Every Street» udiscovermusic.com Процитовано 20 жовтня 2025, а його продажі до 2008 року склали 15 мільйонів копій«John Illsley: Strait From The Art» performing-musician.com Процитовано 20 жовтня 2025. Крім цього, він очолив чарти Австралії та низки європейських країн, маючи особливий успіх у Франції, де отримав діамантову сертифікацію; у США він посів лише 12 місцеBritish Hit Singles and Albums. (Guinness 19th Edition). British. details (UK). by David Roberts · Guinness World Records Limited · 2006. ISBN 1-904994-10-5.Joel Whitburn (2006). The Billboard Book of Top 40 Hits. Billboard Books.
Складова
Альбом Спочатку задуманий як традиційний кантрі-блюзовий проєкт, в якому мало переважати акустичне звучання, On Every Street поступово трансформувався в набагато більш стилістично різноманітну роботу. У деякому сенсі альбом заклав основу для подальшої сольної кар'єри Марка Нопфлера: його стилістичний діапазон, представлений в основному , містив елементи кантрі-року («Calling Elvis»), хард-року («Heavy Fuel»), блюзу («Fade to Black»), та рокабілі («The Bug»).
Пісні
Пісня «Calling Elvis» розповідає історію шанувальника Елвіса Преслі, який наполегливо намагається зв'язатися зі своїм кумиром; у тексті згадуються деякі хіти американського співака, зокрема , , , «Don't Be Cruel» та . Пісня задумана як алегорія на брак комунікації, що характеризує сучасне суспільство.
«On Every Street». Заголовна пісня, яка постійно виконувалася на концертах 1991—1992 років з переробленим довгим інструментальним фіналом, є однією з найзначніших композицій альбому; текст відображає гіркі роздуми людини, змученої самотністю і зайнятої важким пошуком другої половинки.
«Fade to Black». Інтроспективний і меланхолійний тон пісні, позначений яскравими блюзовими нотами, підкреслює настрій оповідача, глибоко розчарованого і пораненого безсоромною поведінкою жіночого персонажа, який описується в її перших рядках.
«When It Comes to You». Пісня розповідає історію чоловіка, який опинився в пастці токсичного, невдалого шлюбу, де він постійно відчуває критику з боку дружини та прагне закінчити стосунки, щоб уникнути відчаю«When It Comes to You» genius.com Процитовано 11 січня 2026.
«The Bug». Веселий ритм музики пісні, в якій явно простежуються впливи рокабілі та кантрі-року, супроводжує текст, який з іронією запрошує задуматися про нестабільність існування та мінливість людських подій.
«You and Your Friend».Текст пісні присвячений роздумам відданого закоханого. Назва композиції походить від назви пісні «Me and My Friends», невиданого треку, написаного в перші роки існування гурту.
«Heavy Fuel» — це енергійний іронічний рок-трек про життєві надмірності, такі як сигарети, гамбургери, шотландське віскі, похоть, гроші та насильство. Текст натхненний романом Мартіна Еміса Susan Dagostino, Mark Knopfler's Song Inspirations, 25 may 2006.Dire Straits — On Every Street (1991) | Album Review, Fun Facts & Trivia classic-rock-covers.com Процитовано 27 серпня 2026.
«Iron Hand». Фолк-рок-композиція «Iron Hand» є справжньою протестною піснею, присвяченою страйку англійських шахтарів 1989 року, який був жорстоко придушений поліцією. Попри те, що в тексті пісні це не згадується прямо, він містить різку критику дій прем'єр-міністра Маргарет Тетчер, прозваної «Залізною леді» (звідси і назва пісні «Залізна рука»).
«Ticket to Heaven». Пісня засуджує лицемірство деяких релігійних проповідників, які, більше віддані розкоші, ніж духовності.
«My Parties». Пісня містить ще один саркастичний текст, схожий за тоном на «Heavy Fuel», який висміює поверхневість тих, хто дбає тільки про зовнішній вигляд і матеріальне благополуччя.
«Planet of New Orleans». З точки зору композиції, це одна з найамбітніших пісень альбому, побудована навколо складного «діалогу» між гітарою Pensa-Suhr Марка Нопфлера, педальною слайд-гітарою і саксофоном . Текст, досить загадковий, виражає жаль і страждання ліричного «я» з приводу кінця кохання; як випливає з назви, дія відбувається в Новий Орлеан|Новому Орлеані.
«How Long». Завершальна пісня альбому в стилі кантрі-року. Текст пісні зосереджений на тузі та терпінні невзаємного кохання«How Long» genius.com Процитовано 11 січня 2026.
Сингли П'ять пісень альбому вийшли як сингли, частина з яких мали успіх у Європі, Австралії та США; тоді як у Великій Британії вони мали значно скромніші показники«Dire Straits» officialcharts.com Процитовано 20 жовтня 2025. Першим синглом стала відредагована версія вступного треку . Сингл, до якого зняли відеокліп за мотивами телешоу 1960-х років , знаходився у британському чарті чотири тижні, де посів лише 21 місце. В інших країнах сингл мав набагато кращі результати, потрапивши у топ-10 чартів Австралії, Нової Зеландії та багатьох країн Європи«Dire Straits: ‘Calling Elvis’, entre la broma familiar y la obsesión infantil de Mark Knopfler con Elvis Presley» los40.com Процитовано 21 жовтня 2025«1991 Dire Straits — On Every Street» sessiondays.com Процитовано 21 жовтня 2025. Наступний сингл не потрапив навіть у топ-50 британського чарту; проте очолив американський чарт Billboard Mainstream Rock Tracks«On Every Street — Awards» allmusic.com Процитовано 20 жовтня 2025, ставши другою піснею гурту, яка досягла цього (після «Money for Nothing»). Сингл також потрапив у топ-20 чартів Канади, Бельгії й топ-40 інших європейських країн й Австралії«Dire Straits — Heavy Fuel. Top 40 Singles» charts.nz Процитовано 21 жовтня 2025. Сингл не потрапив навіть у топ-40 британського чарту, проте увійшов у топ-25 чарту Франції. Останнім синглом, випущеним у Великій Британії, став , що потрапив у топ-25 чарту Канади та містив бек-вокал , якого запрошували приєднатися до гурту на постійній основі, але він відмовився«Vince Gill on Truck Songs, Clapton & Women's 'Unfair' Role in Country» rollingstone.com Процитовано 20 жовтня 2025. вийшла як сингл лише у Франції та Німеччині«Dire Straits — You And Your Friend» discogs.com Процитовано 20 жовтня 2025.
Тур
Для просування альбому гурт вирушив у тривалий світовий , який розпочався 23 серпня 1991 року у Дубліні (Ірландія). До концертного складу увійшло дев'ять музикантів: крім чотирьох учасників Dire Straits, залучили (ударні), Філа Палмера (гітара), Денні Каммінгса (перкусія), Кріса Вайта (саксофон) і Пола Франкліна (педальна стил-гітара). Тур складався з 216 концертів, загальні продажі квитків на нього у світі склали понад 7 мільйонів штук«On Every Street tour 1991/92» mark-knopfler.info Процитовано 20 жовтня 2025«Into the tunnel of love — almost with Dire Straits» indailyqld.com.au Процитовано 20 жовтня 2025. Останній концерт відбувся у Сарагосі (Іспанія) 9 жовтня 1992 року«Dire Straits' John Illsley Talks Rock Hall Induction, Odds of a Reunion Performance» billboard.com Процитовано 20 жовтня 2025. Попри те, що гурту вдалося відточити своє звучання до дрібниць, фінальний тур виявився менш успішним, порівняно з попереднім, і набагато більш стомлюючим. Стало зрозуміло, що Dire Straits вже не під силу такі масштабні заходи, і Марк Нопфлер вирішив відмовитися від їхнього проведення. Все це зрештою призвело до другого й остаточного розпуску гурту. Американський письменник Білл Фленеган описував ці події в журналі GQ словами: «Наступний світовий тур тривав два роки, залишив по собі гори грошей і буквально вколотив Dire Straits в землю. До кінця туру у Марка Нопфлера не було ні гурту, ні дружини»«Dire Straits Biography» musicianguide.com Процитовано 20 жовтня 2025. За словами менеджера Еда Бікнелла: «Останній тур був суцільним жахом. Яким би не був дух часу, частиною якого ми були, він минув». Погоджувався з такою думкою і Джон Іллслі, сказавши: «Особисті стосунки були під загрозою, і це створило жахливе навантаження на всіх, як емоційне, так і фізичне. Це змінило нас»Rees, Paul (June 2015). The sultan of swing. Classic Rock #210. с. 124.. Після завершення туру Марк Нопфлер вирішив відмовитися від масштабних гастролей і зробити перерву в музичному бізнесі. У травні 1993 року вийшов концертний альбом On the Night із записом туру, який знову отримав доволі прохолодні відгуки критиків, але потрапив у топ-5 британського чарту, що є рідкісним досягненням для концертних альбомів. Також вийшов мініальбом Encores з чотирма концертними записами, який очолив французькі та іспанські чарти синглів і посів 31 місце у Великій Британії«Dire Straits — You and Your Friend» lescharts.com Процитовано 20 жовтня 2025Salaverri, Fernando (September 2005). Sólo éxitos: año a año, 1959—2002 (вид. 1st). Spain: Fundación Autor-SGAE..
Оцінки критиків
Випущений через шість років після міжнародного успіху альбому Brothers in Arms, On Every Street, на думку критиків, лише частково виправдав очікування. У своїй ретроспективній рецензії для AllMusic Вільям Рулманн поставив альбому невисоку оцінку у дві зірки з п'яти, назвавши його «розчаруванням» та «не тим поверненням, на яке сподівалися»«On Every Street» allmusic.com Процитовано 4 січня 2026.
У своїй рецензії для журналу Rolling Stone Дон Макліз писав, що «Нопфлер створив альбом, який знаходиться десь між радикальним переосмисленням Dire Straits та наступним етапом розвитку мегаплатинового альбому Brothers in Arms». Критик зазначив, що «у той час, як найбільш доступний матеріал приносить найбільше музичне задоволення, деякі з більш довгих творів здаються здаються лише вправами в стилі». Він дійшов висновку, що альбом «знову підтверджує, що Нопфлер є бездоганним гітаристом, музикантом з вишуканим смаком, але частково демонструє, що бездоганність у рок-музиці часто є другорядною чеснотою, а хороший смак — прямим шляхом до нудьги»«On Every Street» rollingstone.com Процитовано 4 січня 2026.
Список пісень
Участники запису
Dire Straits Марк Нопфлер — вокал, соло- та ритм-гітари Джон Іллслі — бас-гітара, бек-вокал — клавішні, струнне диригування (9) — клавішні, бек-вокал
Додаткові музиканти — флейта, саксофони — гітари — гітара та бек-вокал (5) — педальна стіл-гітара, акустична лап-стіл гітара (2,6) Джефф Поркаро — ударні, перкусія — ударні та перкусія (7, 11) Денні Каммінгс — ударні