Патрік Зюскінд (; 26 березня 1949, Амбах, Баварія, ФРН) — німецький письменник і кіносценарист.

Біографія

Виріс у невеликому баварському містечку Гольцгаузен. Кар'єра його розпочалася з роботи журналіста, одночасно він вивчав середньовічну та новітню історію в Мюнхенському університеті. Пізніше вчився в Екс-ан-Провансі (Франція), щоб покращити свої знання французької. Надалі вивчав англійську, іспанську, латинську, грецьку, також політологію, мистецтво та теологію.

Його батько Вільгельм Емануель Зюскінд — письменник, перекладач, журналіст, мати – вчителька фізкультури, старший брат Мартін Е. Зюскінд працює також журналістом. Зюскінд мав не тільки природний нахил до літературної творчості, але й генетичну схильність: його батько був знайомий з родиною Томаса Манна, писав літературні тексти й працював у різних газетах, останньою була «Sueddeutsche Zeitung». Крім того, батько Патріка Зюскінда вів добропорядний спосіб життя і був відомий своєю гостинністю та своїми «чайними вечорами», на яких малий Патрік, розважаючи гостей, мав демонструвати своє вміння грати на піаніно.

Взагалі, музична освіта відіграла, очевидно, неабияку роль у розвитку хлопчика, але залишила й травмуючі спогади. Не лише твір-монолог «Контрабас», а й автобіографічна «Історія пана Зоммера» є прикладом подібного щемкого досвіду в його житті. Якщо П. Зюскінд у своїх творах знову й знову повертається до теми мистецтва, становлення генія і його катастрофи, то виникає припущення, що так само як його ранній досвід невдач у мистецтві, так і протест проти батька знайшли своє відбиття в його книгах. Коли Зюскінд в «Історії пана Зоммера» через свого головного героя вимовляє знамените «Та дайте ж ви мені, нарешті, спокій!», стає ясно, що це говориться так само палко й самим автором. Зюскінд охарактеризував своє письменство як відмову від «нещадного примусу до глибини», чого вимагала літературна критика.

Зюскінд майже не дає інтерв'ю, не виступає на публіці і відхилив декілька нагород, які йому були присуджені за досягнення в області літератури. Він навіть не з'явився на світову презентацію екранізації його роману «Запахи» 7 вересня 2006 в Мюнхені. До того ж, майже немає зображень із Зюскіндом (офіційно в цілому світі є тільки три фотографії Зюскінда). Патрік Зюскінд проживає зі своєю супутницею життя Тетяною Граф і спільним сином Якобом переважно в Мюнхені.

Творчість

Успіх прийшов після виходу його першого твору «Контрабас». Найвідоміший твір Зюскінда «Парфуми» (1985) перекладено 46 мовами, в тому числі і на латину, і продано близько 15 мільйонів екземплярів. Часто Зюскінд описує (анти)героїв, які шукають своє місце в цьому світі та в стосунках з іншими людьми. Оскільки Зюскінд сповідує відлюдницький спосіб життя, можна припустити, що він прагне виразити свої власні почуття, наочний приклад цьому твір «Історія пана Зоммера».

Твори

Контрабас (Der Kontrabass), 1980 Парфуми (Das Parfum — ), 1985 (переклад українською Зюскінд П. Запахи: Роман // Всесвіт. — 1993. — № 11—12) Голубка (Die Taube), 1987 Історія пана Зоммера (Die Geschichte von Herrn Sommer), 1991 Три історії та одне спостереження (Drei Geschichten und eine Betrachtung), 1995 Про любов та смерть (Über Liebe und Tod), 2006

Кіносценарії

Звичайне божевілля (Der ganz normale Wahnsinn), 1980, спільно з Гельмутом Дітлем Монако Франце (Monaco Franze), 1982, спільно з Гельмутом Дітлем Кір Рояль (Kir Royal), 1986, спільно з Гельмутом Дітлем Россіні або Вбивче питання, хто з ким спав (Rossini oder die mörderische Frage, wer mit wem schlief), 1997, спільно з Гельмутом Дітлем Шукати та знайти любов (Vom Suchen und Finden der Liebe), 2005, спільно з Гельмутом Дітлем

Екранізація творів у кіно Парфумер — IMDb: «Perfume: The Story of a Murderer», 2006

Переклади і видання українською Оповідання Патрік Зюскінд. Історія пана Зоммера. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. // журнал "Всесвіт". 1995. № 1. стор. 4—25.

Романи, новели, п'єси Патрік Зюскінд. Запахи. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. // журнал "Всесвіт". 1993. № 11—12 (передрук) Патрік Зюскінд. Парфуми. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2003. 287 стор. (Література). ISBN 966-03-2120-1 (передрук) Патрік Зюскінд. Парфуми: Історія одного вбивці. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2005. 287 стор. (Література). ISBN 966-03-2868-0 (передрук) Патрік Зюскінд. Парфуми: Історія одного вбивці. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2006. 287 стор. (Література). ISBN 966-03-3602-0

(передрук) Патрік Зюскінд. Парфуми: Історія одного вбивці. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2016. 287 стор. (Карта світу). ISBN 978-966-03-5297-1

Патрік Зюскінд. Контрабас. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. // журнал "Всесвіт". 1996. № 12. стор. 63—150 (передрук) Патрік Зюскінд. Контрабас. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2005. 128 стор. (Література). ISBN 966-03-2804-4

Патрік Зюскінд. Голуб. Переклад з німецької:Ірина Андрієнко-Фрідріх. Харків: Фоліо, 2012. 159 стор. (Карта світу). ISBN 978-966-03-4805-9

Примітки

Посилання

Твори Патріка Зюскінда на Чтиві Варецька С. О. Роман про митця: постмодерна варіація (на прикладі романів “Бляшаний барабан” Ґ. Ґраса, “Сестра сну” Р. Шнайдера, “Парфуми” П. Зюскінда) // Питання літературознавства. – 2013. – № 88. – С. 144–156. Шалагінов Б. Б. Про аромат влади і аромат рабства : роздуми до ювілею роману Патріка Зюскінда // Всесвіт. — 2015. — № 1-2. — С. 222—229.