Лю́бомль (, ) — місто у північно-західній частині Волинській області у Ковельському районі України за 127 км на північний захід від Луцька (обласного центру), колишній райцентр Любомльського району, адміністративний центр Любомльської ОТГ. Площа міста 11,9 км², населення 10 тис. мешканців (2022).
Перша писемна згадка про Любомль знаходиться у «Літописі руськім» у рік 6795 [1287 за сучасним календарем]Літопим руський. — К. : Дніпро, 1990. — С. 437. — С. 11—12.. Місто внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 .
Шлях від облцентру проходить автотрасою , яка збігається із єврошосе , і згодом переходить в автошлях . Через південну околицю міста проходить міжнародна автомагістраль (збігається із ) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, а через середмістя (по вулиці Брестській і Володимирській) — автошлях Володимир—Берестя.
Походження назви Походження назви міста Любомля пов'язують із його засновником, князем Володимиром Васильковичем. За свідченням літопису, це було улюблене місто князя, яке він укріпив, розбудував і оживив. Любомль став однією з його резиденцій. Тут він перебував разом з князівською канцелярією, приймав послів, давав розпорядження, їздив на полювання в Любомльські пущі. В Любомлі князь укривався від татарського князя Ногая, у цьому місті він любив відпочивати, та так, що, за словами літописців, душа його раділа і в благості перебувала. В народі добра пам'ять залишилась про князя і народ багато вже століть передає легенду про те, що князь одного разу вигукнув тут слова «любо мені». Від цього й пішла назва Любомль — улюблене місто князя.
Символіка міста
Символікою міста Любомля є герб та прапор. Герб затверджено рішенням Любомльської міської ради № 11/1 від 20 квітня 2000 року, його автором є краєзнавець з Любомля Дзей М. С. На гербі зображено Георгія Змієборця, повернутого вправо, на червоному полі. Зліва зверху розміщений білий хрест, як символ Волинської землі. Дзей М. С. автор і прапора міста. Прапор має вигляд прямокутного полотнища розділеного на три вертикальні смуги, бічні зеленого кольору, середня жовтого, на якій розміщено герб ЛюбомляОлександр Остапюк «З історії виникнення герба м. Любомль і Любомльського району» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. — Луцьк, 2007. — с., 358 іл..
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Любомльською міською радою Любомльської міської громади Ковельського району Волинської області України.
Міський голова — Ющук Роман Васильович.
Географія
Розташування та рельєф Місто Любомль розташоване в західній частині Ковельського району Волинської області на північному заході України. Площа міста 11,986 км². Воно знаходиться на відстані близько 17 км від кордону з Польщею і приблизно за 52 км від кордону з Білоруссюlardi-trans.com. Расчет расстояний (рос.). Рельєф Любомля сформувався на Поліській низовині, висота над рівнем моря — 187 м. У місті представлені малородючі ґрунти. Любомль має дуже вигідне розташування. Через південну околицю міста проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, а через середмістя (по вулиці Брестській і Володимирській) — автошлях Володимир—Брест. У цьому населеному пункті розміщена залізнична станція «Любомль», через місто проходить залізниця Київ-Варшава, гілка якої Варшава-Люблін-Ковель завершена у 1877, а Ковель-Сарни-Київ – у 1902 році.
Сусідні селаЗапілля Куснища БіркиКрасноволя Любомль СкибиКоцюри Вишнів Машів
Фізико-географічне районування Любомль розміщений на території фізико-географічного краю «Волинське Полісся» в мішанолісовій хвойно-широколистій фізико-географічній зоні, яку також називають Українським Поліссям чи Поліським краєм, і яка є вологою та помірно теплоюФізико-географічне районування.
Клімат Клімат Любомля помірно-континентальний, із м'якою зимою і теплим літом, затяжною весною та осінню. Середньорічна кількість опадів — 595—605 мм. У теплий період року випадає до 70 % опадів. Переважають західні вітри. Середня температура січня −4,4 °C, липня +18,6-18,8 °C. Спостереження за погодою веде метеостанція в селі Світязь Шацької селищної громадиСтенд «Клімат Любомльського району» у відділі природи Любомльського краєзнавчого музею.
Населення
Станом на 1 січня 2011 року населення міста становило 10 129 осіб, густота населення — 845 осіб/км². Динаміка зміни чисельності населення Любомля Рік 1564 1798 1860 1896 1911 1921 1926 1931 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2005 2006 2007 2008 2009 2010 201120172022 Кількість 875 1718 2784 6969 4073 3328 3848 7246 8100 5639 6237 8265 10124 10395 10279 10208 10187 10164 10117 10114 101291047410295 ДжерелоВіктор Атаманенко «Описово-статистичні джерела з історії Любомльщини XVI—XVII ст.» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. — Луцьк, 2007. — с., 358 іл.Оксана Карліна «Любомль наприкінці XVIII — середині XIX ст.» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. — Луцьк,2007. — с., 358 іл.Микола Півницький «Історична пам'ять і проблеми збереження пам'яток історії та культури» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. — Луцьк,2007. — с., 358 іл. <—Ольховський Іван Андрійович. Кривава Волинь. Українсько-польське протистояння на теренах Любомльського та Шацького районів у 1939—1945 роках: Історико-документальне дослідження. — Київ: редакція газети «Гарт» — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. — 248 ст., іл. — ISBN 978-966-2964-00-4 <— <— <— <— <— <— <— <—Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2008 року». — Київ, ДКС, 2008. — 120с. <— <— <— <—<—<— Національний склад Національний склад населення за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці97,71%росіяни1,73%білоруси0,26%інші/не вказали0,30%
Мовний склад Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська1007098.05%російська1771.72%білоруська110.11%вірменська50.05%румунська20.02%польська20.02%болгарська10.01%інші/не вказали20.02%Усього10270100%
Дані останнього перепису Згідно з даними останнього Всеукраїнського перепису населення (2001 рік) населення Любомля становило 10,4 тис. осіб; порівняно з даними перепису 1989 року (10,1 тис. осіб) воно збільшилось на 2,7 %.
У національному складі населення міста переважна більшість українців, чисельність інших національностей порівняно з чисельністю українців невелика.
Щодо мовного складу населення, то більшість населення міста за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року вважали рідною українську мову.
Історія
Згідно з висновками, зробленими на підставі знахідок археологічних розкопок, городище на місці Любомля виникло близько чотирьох тисяч років тому. Вся площа городища займала близько чотирьох гектарів. Попри те, що в наш час городище повністю розоране, контури його валів і ровів прослідковуються майже повністю.
Перша писемна згадка про місто належить 1287 року. Цим роком в Іпатіївському літописі датуються такі слова волинського князя Володимира Васильковича: 1288 року в улюбленому Любомлі помер князь Володимир Василькович. За його князювання місто стало відомим ремісничим центром. В 1280-х роках (у 1264? році) князем була побудована мурована церква св. Георгія, яка стоїть й понині. Василькович був великим книжником. На той час в місті була одна з найбільших бібліотек богослужбових книг. Слід відзначити, що одна із частин Галицько-Волинського літопису писалась саме в Любомлі.
У зв'язку з поглибленням процесу феодального дроблення і тяжкими наслідками татаро-монгольської навали, Галицько-Волинське князівство наприкінці ХІІІ на початку XIV століття занепадає. Воно стає предметом тривалої і запеклої боротьби між Польщею і Литвою, У результаті чого галицьку землю захоплюють польські феодали, а Волинь разом з Любомлем у 1340 році — литовські. Після Люблінської унії 1569 року місто загарбала шляхетська Польща.
1392 року в Любомлі перебував польський король Владислав II Ягайло. Місто йому так сподобалось, що на згадку у 1412 році він побудував костел Святої Трійці, який зберігся до наших днів. Близько 1431 р. (зразу після смерті князя Федора Ольгердовича місто увійшло до складу Польського королівства.Sanguszko (Senguschko, Senkouszko, Sonkhuszko) Fedkowic (Fiodorowic) (zm. po 1454) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985.- Tom XXXIV/3. — Zeszyt 142. — 329—472 s.— S. 463.
1510 року в місті була збудована велична синагога. Єврейська громада в Любомлі була чисельною і вважалась однією з найстаріших в Україні. У 70-х роках відзначалось 600-ліття Любомльської єврейської громади і випущено об'ємну книгу про Любомль.
1541 року місто отримало Магдебурзьке право, проте воно було тут обмежене, магнати, що хазяйнували в місті, мало зважали на його жителів. У 1569 році Любомль, котрий був власністю короля Сигізмунда ІІ Августа, відданий, як частина посагу, його доньці. Після Люблінської унії в 1569 році Любомль, як і все Любомльське староство не був включений в новоутворене Волинське воєводство, а увійшов до складу Хомської землі. Мешканці міста брали активну участь у визвольній війні українського народу в 1648—1657 рр. проти шляхетського гноблення. Проте після визвольної війни Любомль залишився під владою Польщі. В 1659 р. місто разом зі староствомРуїна: друга половина XVII ст. / Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін.— К. : Україна, 1996. — С. 7. — ISBN 5-319-01313-2. дістав у володіння гетьман України Іван Виговський.
До історії міста також причетний Павло Тетеря, котрий у 1660 р. займав у ньому посаду адміністратора. У 1671 р. за рішенням польського сейму Любомльське староство було передане Міхалові Корибуту Вишневецькому, великому коронному гетьману Польщі, як компенсація за збитки, яких він зазнав у визвольній війні.
Князь Єжи Домінік Любомирський 1698 року у Виговських відкупив Бар та Любомль.Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1912. — Cz. 1. — T. 15. — S. 76.
Міщани зазнавали національного і релігійного гніту, платили полякам величезні податки. Утисків зазнавала й православна віра. У 1729 р. в місті трапилась жахлива пожежа, яка розпочалась в єврейській частині. Після пожежі вціліли тільки кам'яні будівлі.
1768 року Любомль стає володінням великого польського магната, гетьмана Польщі, графа Францішека Ксаверія Браницького як подарунок за врятоване на сеймовому засіданні 1762 року життя майбутнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. У 1782 році граф Браницький будує в місті величезний палац, але, на жаль, на сьогоднішній день збереглася лише його частина. Браницькі , збирали податки в чотири рази більші передбачених. Окрім того, поводились з людьми як з кріпаками, котрі не мали власних імен і жили під відповідними номерами. Бургомістри Любомля організували бунт і подали скаргу до намісника царя в Варшаві, великого князя Костянтина Павловича. Рішенням суду волю міщанам було повернуто.