Павленко Микола Іванович (* 15 лютого 1916, станиця Уманська Єйського відділу Кубанської області — 9 червня 2016) — російський історик і письменник, заслужений діяч науки Росії, фахівець з вітчизняної історії XVII—XVIII ст. Член Спілки письменників (з 1987). Професор.
Біографія У 1933—1936 працював учителем у сільських школах Краснодарського краю, одночасно навчався на заочному відділенні історичного факультету Ростовського педінституту.
У 1939—1946 служив в Радянській армії, командував ротою. Учасник війни з Японією, нагороджений орденом Червоної Зірки.
З 1949 працював в Інституті історії СРСР АН СРСР, в 1969—1975 — завідувач сектором джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін Інституту історії СРСР. З 1954 одночасно займався викладацькою діяльністю. Працюючи в Інституті історії, Павленко виступив на захист т. н. «Новонаправленцев» — групи істориків, які ставили під питання неминучість Жовтневої революції в Росії. У лютому 1975 сектор Павленко був розформований. Після чого він покинув Інститут історії СРСР. У 1975—1990 — професор Московського державного педагогічного інституту ім. В. І. Леніна
Співавтор підручника «Історія Росії з найдавніших часів до 1861 року» (спільно з І. Л. Андрєєвим, В. Б. Кобриним, В. А. Федоровим, перше видання вийшло у світ в 1989).
Основною темою наукових досліджень Н. І. Павленка в 50-60-х рр.. була історія металургійної промисловості. З 1970-х років наукові інтереси М. І. Павленко все помітніше концентруються на одній, провідній темі в проблематиці історії Росії XVIII ст., — діяльності і реформах Петра I.
Кандидат історичних наук — 1949, тема дисертації "Берг-колегія. 1719—1742 рр.. (Організація управління металургійною промисловістю в першій половині XVIII ст. ".
Доктор історичних наук — 1963, тема дисертації «Історія металургії в Росії XVIII століття: Заводи та власники заводів» ().
Освіта Педагогічний технікум міста Єйська (1933). Московський державний історико-архівний інститут (МДІАІ, 1939; перевівся з третього курсу Ростовського Педагогічного інституту в 1936 році). Аспірантура МДІАІ. Учень професора А. А. Новосельського.
Нагороди 15 лютого 2006 нагороджений орденом Знак Пошани за великий внесок у розвиток вітчизняної та світової культури і багаторічну творчу діяльність. Почесний громадянин міста Єйська.
Праці Развитие металлургической промышленности России в первой половине XVIII в. Промышленная политика и управление. М., 1953. История металлургии в России XVIII века: Заводы и заводовладельцы. М., 1962. Пётр Первый. М., ЖЗЛ, 1975, 1976, 2000, 2005, 2007, 2010. Александр Данилович Меншиков. М., 1984. Птенцы гнезда Петрова. М., 1984, 1988, 1989, 1994. Полудержавный властелин. М., 1988. Петр Великий. М., 1990, 1994. Страсти у трона. М., 1996. Вокруг трона. М., 1998. Екатерина Великая. М., 1999. Соратники Петра. М., 2001 (в соавторстве с О. Ю. Дроздовой и И. Н. Колкиной). Анна Иоанновна. Немцы при дворе. М., 2002. Меншиков. — 2-е изд. — М. «Молодая гвардия», 2005. Пётр II. — М. «Молодая гвардия», ЖЗЛ, 2006. Царевич Алексей. М.,ЖЗЛ, 2008. Лефорт. — М. «Молодая гвардия», 2009. — 232 с.
Примітки
Посилання Біографія Павленко М. І.