Василій ІІ Болгаробійця (957, за іншими даними 958 — 15 грудня 1025) — візантійський імператор (976–1025) з Македонської Вірменської династії. З 976 по 985 рік фактично імперією керував перший міністр імперії Василь Ноф. Перша його воєнна компанія проти Болгарського царства закінчилась розгромом візантійського війська в битві біля Траянових воріт в 986 році. Подальші його воєнні компанії були більш успішнішими та завдяки його воєнному таланту та діям візантійських полководців Никифора Урана та Никифора Ксіфія Болгарське царство було підкорене в 1018 році. Згодом до складу Візантії ввійшло герцогство Салерно та Капуя в Італії. Вів він та його полководці численні воєнні компанії проти Фатимідського халіфа на сході імперії (зазвичай невдалі). В 1022 році царство Васпуракан ввійшло до складу Візантії. В той же рік Василь вів війну проти грузинського царя Георга за область Тао-Кларджеті, під час кампанії його вірний полководець Никофор Ксіфій, з яким імператор до того підкорив Болгарію, повстав проти нього, бо знав що імператор не мав дітей, до того ж імператору на момент походу було вже 63 роки. Ксіфій об'єднав сили з сином бунтівного воєначальника Никифора Фоки. Однак скоро між двома бунтівниками виник конфлікт, Ксіфій убив сина Никифора Фоки. Не маючи зв'язків з анатолійською аристократією, яку мав син Никифора, Ксіфій був розгромлений армією імператора та пострижений в монахи. Того ж року Василь 2 розгромив армію грузинського царя та повернув область Тао.Помер 15 грудня 1025 року в розпал підготовки воєнної експедициї для відвоювання Сицилії. Дітей та дружини не мав.
Життєпис Народився Василій 2 в 958 році в сім'ї візантійського імператора Романа 2 Лакапіна. З 960 року співправитель свого батька це робить його візантійським правителем з найдовшим терміном правління з 960 до 1025 року.В 963 році Роман 2 помер. Співправителями маленького на той час були:Феофана(мати його), Никифор Фока та Іоанн Цимісхій. Став самостійним правителем формально після смерті Іоанна Цимісхія 9 січня 976 року. Фактично ж став правити з 985 року після усунення голови уряду Никифора Нофа. сУ 987—989 за допомогою військ Великого князя Київського Володимира Святославича придушив заколот провінціальної знаті на чолі з Фокою Вардою. Намагаючись забезпечити собі постійну підтримку київського князя Володимира, видав заміж за нього свою сестру Анну. За правління Василія II візантійські війська завдали ряд поразок арабам і зайняли частину Месопотамії та Сирії.
У 976—1018 вів надзвичайно жорстокими методами війну з Болгарією (за що й був названий Болгаробійцею), яка завершилась її завоюванням, хоча й зазнавав важких поразок, зокрема біля Траянових воріт.
29 липня 1014 візантійці розгромили болгар у битві біля гори Беласиці. Імператор наказав осліпити 15 тисяч болгарських полонених. Кожному 100-му викололи лише одне око — їм довелось виступати в ролі поводирів решти сліпих. Побачивши це, болгарський цар Самуїл помер від горя. За Василія II Візантія у 1020 році приєднала грузинські землі.
Див. також
Список Візантійських імператорів
Примітки
Посилання
А. Г. Плахонін. Василій II Болгаробійця // Catherine Holmes. Василій ІІ у De Imperatoribus Romanis