Перепис населення Російської імперії 1897 року () — всезагальний перепис населення Російської імперії (без Великого князівства ФінляндськогоПереписом не було охоплено лише Велике князівство Фінляндське (всі його 8 губерній), за винятком деяких категорій «російського населення», що фактично там перебувало, але постійно проживає в інших губерніях (13276 чоловік). Додатково було переписано «російські поселення» у Бухарі та Хіві (10308 та 3919), а також «у закордонному плаванні на військових судах» (ще 13158 осіб). за межами Гельсінґфорса), проведений року шляхом безпосереднього опитування всього населення в одну дату, відповідно до затвердженого в 1895 році «Положенням про Перший всезагальний перепис населення Російської Імперії». Ініціатором проведення перепису виступив російський географ і статистик П. П. Семенов-Тян-Шанський.

Перепис 1897 року виявився першим і єдиним всезагальним переписом населення Російської імперії.

Великий науковий інтерес становлять первинні дані — переписні аркуші. Повністю збереглися переписні листи по Тобольській і Архангельській губерніях. В Україні збереглися повністю чи частково переписні листи Київської, Харківської, Херсонської (збереглася частина по Одесі) губерніях.

Підсумки розробки перепису були опубліковані у 1897—1905 роках у 119 томах, орієнтовані як на всі регіональні, так і деякі тематичні набори даних.

Мовний і національний склад

За переписом 1897 року в Російській імперії було зафіксовано понад 100 мов. Найбільш численною групою були носії російської (великоросійської) мови, які однак не становили навіть половини населення країни — лише 55,6 млн осіб (44,31 %). Другою найбільшою групою були носії української мови — понад 22 млн осіб (17,81 %). Після них найпоширенішими мовами імперії були польська (6,31 %) та білоруська (4.68 %).

МоваПервая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку, губерниям и областям; Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. т.II. Общий свод по Империи результатов разработки данных Первой Всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. С.-Петербург, 1905. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Чоловіків Жінок Загалом % Російська (великоросійська) 44,31 Українська (малоросійська) 17,81 Польська 6,31 Білоруська 4,68 Єврейська 4,03 Казахська (киргиз-кайсацька) 3,25 Татарська 2,97 Німецька 1,43 Латиська 1,14 Башкирська 1,05 Литовська 0,96 Вірменська 0,93 Румунська (і молдавська) 0,89 Мордовська 0,81 Естонська 0,80 Сартська 0,77 Чувашська 0,67 Грузинська 0,66 Узбецька 0,58 Жмудська 0,36 Удмуртська (вотяцька) 0,34 Марійська (черемисська) 0,30 Таджицька 0,28 Бурятська 0,23 Туркменська 0,22 Імеретинська 0,22 Мегрельська 0,19 Якутська 0,18 Чеченська 0,18 Аварсько-андійська 0,17 Турецька 0,17 Карельська 0,17 Киргизька (кара-киргизька) 0,16 Калмицька 0,15 Грецька 0,15 Болгарська 0,14 Осетинська 0,14 Кюрінська 0,13 Зирянська 0,12 Фінська 0,11 Даргинська 0,10 Тептярська 0,09 Пермська 0,08 Каракалпацька 0,08 Курдська 0,08 Кабардинська 0,08 Татська 0,08 Кази-Кумуцька (і лезгінські) 0,07 Кумицька 0,07 Абхазька 0,06 Тунгуські 0,05 Ногайська 0,05 Китайська 0,05 Уйгурська (таранчинська) 0,04 Мещерська 0,04 Чеська (і словацька) 0,04 Інгушська 0,04 Черкеська 0,04 Циганська 0,04 Талиська 0,03 Перська 0,03 Карапапахська 0,02 Карачаївська 0,02 Корейська 0,02 Вепська (чудська) 0,02 Хантийська (остяцька) 0,02 Французька 0,01 Самодійські 0,01 Сванська 0,01 Кашгарська 0,01 Шведська 0,01 Іжорська 0,01 Чукотська 0,01 Вогульська 0,01 Кипчацька 0,01 Удінська 0,01 Англійська 0,01 Нівхська (гіляцька) 0,00 Коряцька 0,00 Айсорська 0,00 Італійська 0,00 Ітельменська (камчадальська) 0,00 Маньчжурська 0,00 Японська 0,00 Сербська (хорватська і словенська) 0,00 Саамська (лопарська) 0,00 Арабська 0,00 Норвезька (і данська) 0,00 Айнська 0,00 Ескімоська 0,00 Єнісейські 0,00 Угорська 0,00 Юкагирська 0,00 Албанська 0,00 Монгольська 0,00 Афганська 0,00 Алеутська 0,00 Чуванська 0,00 Лезгинські 0,00 Кистинська 0,00 Голландська 0,00 Гінді (індійська) 0,00 Іспанська (і португальська) 0,00 Інші 0,00 Не вказали 0,00 Загалом 100,00

Розподіл по населених місцях

Дані перепису 1897 р. не є цілком точними щодо міст: чимало їх було зараховано до розряду неміських поселень. Ці неточності при остаточному підрахунку перепису були виправлені (1905), але не всі; так, напр., Посади Павловський (9991 ж.) і Сергієвський (15155) Московської губернії, Колпіно (12241) С.-Петербурзької, м-ко Петриківка (21071) та Юзівка (28076) Катеринославської, м-ко Біла Церква (35378) Київської губернії, і багато інших, що мають міське самоврядування, до міст не увійшли. Після складання перепису 1897 р. ряд селищ перетворено на міста (Алушта і Генічеськ — Таврійської губернії, Ново-Вілейськ — Віленської та ін.).

Видання Переписні томи публікувалися трьома варіантами якості — найкращий на венелевому папері в сап'яновій палітурці з золотими берегами (обрізом) та золотим тисненням по шовку. Це був підносний, подарунковий екземпляр, який міністр внутрішніх справ подавав негайно Миколі II після виходу тому в світ.

Двісті екземплярів видання виходили в шкіряному папері високої міцності, виготовленому з «пеньки та целюлози при повільному та обережному варінні», і з коленкоровим корінцем. Поширювалися за затвердженим списком розсилки екземплярів (судячи з діловодства канцелярії ЦСК МВС), — це були губернатори та начальники областей та країв, вищий керівний склад міністерств та центральних відомств, сенатори та члени Держради, великі князі.

Найбільш «народними» були підсумки, зброшуровані у зошитах із простого паперу з м'якою обкладинкою замість палітурки, вони видавалися тиражами по 3800 примірників. Саме вони розходилися по установах та продавалися приватним особам, наприклад, професорам та студентам. Інтерес до відомостей про народонаселення був набагато вищим, ніж до іншої друкованої продукції Міністерства внутрішніх справ, коли «нерозпродані та накопичувані в редакції [журнали] неодноразово доводилося продавати на вагу».

Книги не віддавалися на реалізацію в магазини, а розсилалися на особистий запит бажаючих придбати видання ЦСК МВС; чимало відомств, а також публічні бібліотеки, музеї, деякі вчені товариства та навчальні заклади, Міжнародний статистичний інститут і інші установи за клопотанням Тройніцького отримували примірники безкоштовно.

За роком випуску 14 документів, мають різну дату видання у вихідних відомостях на підносних та звичайних примірниках. Подарункові відображають дійсну дату виходу, а звичайні (народні) випереджають її, оскільки вони були підготовлені заздалегідь і показують, отже, неузгодженість видавничого процесу на основному етапі публікації із серпня 1903 по липень 1905 року. Також 12 бракованих обкладинок, випущені у 1904—1905 роках, на яких не було року видання. 17-й том (Ковенська губернія) має невірну нумерацію — XLII замість XVII. Подібних вад не було в «царських» примірниках, очевидно, що й брак, і неправильне датування були наслідком масовості видання.

Усього було випущено з 1897 по 1906 роки 144 переписних видань (за бібліографією П. А. Зайончковського (1971, онов. 1978) 143; у тому числі погубернські зведення у 89 томах, або 119 зошитах-випусках), бібліографічний перелік яких з повнотекстовими посиланнями на електронні бібліотеки підготовлено та наведено у доробку А. Акашевої.

Галерея

Результати за регіонами Перепис населення України (1897)

Примітки

Література Общий свод по Империи результатов разработки, данных первой всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. В 2 томах. Т. 1 / предисл.: Н. Тройницкий. СПб.: Паровая типолитография Н. Л. Ныркина, 1905. 89 с. (Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г.). Т. 2 / предисл. Н. Тройницкий. СПб.: Паровая типолитография Н. Л. Ныркина, 1905. 417 с. (Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г.).

Колекции литературы по переписи Колекции. Державна публічна історична бібліотека Росії Акашева А. А. Книжные издания (144) всероссийской переписи населения 1897 г. … Коноплёв А. Всероссийская перепись населения 1897 года — образцы и пояснения.

Посилання

Результаты первой всеобщей переписи населения Российской империи 1897 года. // demoscope.ru Сергій Чорний. Перепис 1897: підсумкова таблиця // Національний склад населення України в XX сторіччі: довідник / Сергій Чорний. — Київ: ДНВП «Картографія», 2001. — 85 с. : табл. — (Україна на межі тисячоліть). — ISBN 966-631-111-9. 100 лет со времени публикации сводных итогов Всеобщей переписи населения 1897 года // demoscope.ru/weekly Предисловие к двухтомному изданию Общего свода результатов переписи населения 1897 года // demoscope.ru/weekly Территория и население Российской империи в 1897 году // demoscope.ru/weekly Передмістя, Suburbs of the cities of Russian Empire: 1897 census Алфавитный список народов, обитающих в Российской Империи // demoscope.ru/weekly Первая Всероссийская перепись населения прошла ровно 105 лет назад // demoscope.ru/weekly Мапа мовного складу повітів Російської імперії за переписом 1897 року. Datatowel.in.ua. Валетов Т. Я. Таблицы по занятиям из переписей населения Российской империи 1897 г. и Москвы 1902 г. // hist.msu.ru Численность и состав рабочих в России на основании Всеобщей переписи населения Российской империи 1897 г. Том 1. СПб., 1906. // hist.msu.ru Архивные фонды Первой всеобщей переписи населения Российской империи 1897 г. https://ristat.org/ Профессии и занятия населения Российской империи конца XIX — начала XX века. Анализ данных Первой всероссийской переписи населения 1897 года Історія перепису Дані першого загального перепису населення Російської імперії 1897 JPG на www.blacksearcher.ru