Ядвіга Вацлавівна Януш (12 травня 1933, смт Степань, тепер Сарненського району Рівненської області — 6 серпня 2025, м. Київ) — український мовознавець польського походження, провідний педагог вищої школи, доктор філологічних наук (1991), професор (1992), заслужений працівник освіти України (2003), відмінник освіти України (2001), академік Міжнародної академії наук вищої школи (2001), громадський діяч, солістка-вокалістка, дипломант і лауреат багатьох конкурсів і оглядів художньої самодіяльності.
Освіта 1951 — закінчила з відзнакою Костопільське педагогічне училище (Рівненщина) за спеціальністю вчитель початкової школи.
1956 — закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка (КДУ) за спеціальністю українська мова та література. Присвоєна кваліфікація філолога, викладача української мови та літератури.
1956 — закінчила вокальну студію художньої самодіяльності (КДУ)
1973 — прослухала повний, чотиримісячний курс підвищення кваліфікації викладачів на факультеті при Львівському державному університеті ім. Івана Франка за спеціальністю українська мова.
1992 — склала екзамен з польської мови екзаменаційній комісії в КДУ з оцінкою «відмінно».
Наукові ступені і вчені звання
1971 — захистила дисертацію на тему «Значення творчості І. Карпенка-Карого в історії мови української драматургії кінця XIX — початку XX ст.» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю «Українська мова та література».
1975 — присвоєне вчене звання доцента кафедри української мови.
1990 — захистила дисертацію на тему «Мова української драматургії кінця XIX — початку XX ст. (Лексика. Функціонально-стилістичний аспект)» на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «Українська мова».
1992 — присвоєне вчене звання професора кафедри української і російської мов.
2001 — обрана дійсним членом Міжнародної академії наук вищої школи (МАН ВШ), присвоєне вчене звання академіка.
Кар'єра 1956-1957 — викладач російської мови та літератури у вечірній школі робітничої молоді в Кіцмані та викладач співів у I—Х класах Кіцманської СШ Чернівецької області. З 1957 — керівник художньої самодіяльності Рівненського сільськогосподарського технікуму.
1958-1984 — працювала на мовознавчих кафедрах Рівненського педагогічного інституту (РПІ), тепер Рівненський державний педагогічний університет (РДПУ).
1985 — доцент кафедри журналістики КДУ
1985-1990 — доцент кафедри російської мови в Київському інституті народного господарства (тепер Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана) (КНЕУ), з 1991 р. — завідувач кафедри української та російської мов, згодом — завідувач кафедри української мови та літератури. З 2003 по 2004 рр. професор цієї ж кафедри.
2004-2013 — професор кафедри українознавства Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (НАУ) [C. 11], згодом — кафедри української мови та культури.
Науково-педагогічна діяльність
Професійна діяльність Я. В. Януш відноситься до наукової сфери — філологія і педагогіка (українська, польська, російська). Її наукові дослідження стосуються драматичних творів видатних українських драматургів І. Карпенка-Карого, М. Старицького, М. Кропивницького, І. Франка і Лесі Українки, їх ролі у популяризації, утвердженні й розвитку української мови в Україні, української літературної мови, правопису, культури мови, історії української мови, її лексичної системи, стилістики, соціолінгвістики, термінологічної лексики як компонента української мови за професійним спрямуванням, зв'язків української мови з іншими слов'янськими мовами, історії української мови.
Януш Я. В. — провідний викладач вищої школи, фахівець високого науково-педагогічного рівня, зробила значний особистий внесок в українську освіту, в процес впровадження, популяризації й утвердження української мови в навчальному процесі у вищій школі в Україні та за її межами (Польщі, Німеччині, Молдові, Білорусі). Науково-методичні роботи стосуються лінгводидактики середньої і вищої професійної освіти. Автор концепції викладання української мови (мови спеціальності в неспеціальних вищих закладах (НВЗ) України), розробник програм з української і польської мов, що передбачають професійну спрямованість курсів. Працювала в 4-х вищих навчальних закладах України.
В КНЕУ як завідувач кафедри української мови та літератури і як Голова комісії щодо здійснення державної мовної політики у сумісництві з кафедрою здійснила цілий ряд заходів, спрямованих на поширення і утвердження української мови у всіх сферах діяльності університету: навчальній, науковій, професійній і соціально-культурній — сприяла перепрофілюванню кафедри на кафедру української мови та літератури (вирішення кадрового складу, навчально-методичних матеріалів тощо), відкриттю курсів української мови для аспірантів, викладачів і працівників університету, за її ініціативою при кафедрі була відкрита аспірантура, в якій дисертанти досліджували українську економічну термінологію під її керівництвом, що сприяло утвердженню української мови в науковій сфері; розробила концепцію викладання української мови для студентів нефілологічних спеціальностей НВЗ, яку реалізувала в першому навчальному посібнику з української мови «Сучасна українська мова», в навчальних посібникках «Українська мова» для студентів, неатестованих з української мови в середніх навчальних закладах та «Правила українського правопису»[C. 12], підготувала методичні рекомендації та розробила всю документацію з української мови та літератури для вступних іспитів до університету.
За ініціативою та програмою Януш в КНЕУ було започатковано викладання польської мови[C. 9]. Вона запровадила в газеті університету «Економіст» рубрику «Про культуру української мови», проведення олімпіад з української мови, підготувала і провела разом з Інститутом української мови НАН України першу в історії кафедри Міжнародну конференцію на тему «Українська термінологія і сучасність».
Януш Я. В. читала курс української ділової мови для працівників міністерств фінансів, освіти і науки України та на його замовлення склала навчальні програми з української мови та літератури.
В НАУ Януш Я. В. читала провідні мовознавчі курси в інститутах та факультетах — спеціальний курс сучасної української мови, українська нова за професійним спрямуванням, українська ділова мова. Впровадила в практику навчального процесу укладання студентами термінологічних або професійних словників за профілем обраної спеціальності та написання рефератів. Її навчальний посібник «Сучасна українська мова». Курс лекцій" зайняв призове місце в конкурсі найкращий навчальний посібник НАУ.
Я. В. Януш підтримувала творчі контакти з університетами Польщі, надавала їм методичну допомогу щодо викладання української мови. Вона досконало володіє трьома слов'янськими мовами — українською, польською і російською, які викладала у процесі своєї педагогічної діяльності.
Я. В. Януш — талановитий педагог, відомий вчений в Україні та за її межами, в її доробку понад 200 наукових, науково-методичних праць, у тому числі монографія й понад 20 навчальних посібників з української мови, 20 робіт опублікованих за кордоном у наукових збірниках матеріалів міжнародних конференцій (Польща, Німеччина, Молдова). Вона керувала науковими роботами аспірантів і докторантів. У 2013 році була обрана почесним членом кафедри української мови РДГУ.[C. 13]
Я. В. Януш брала активну в громадському житті країни — в роботі громадської організації «Просвіта», Міжнародної жіночої організації «Громада» [C. 12] та ін., у засіданнях круглих столів, у парламентських слуханнях Верховної Ради України.
У 2023 році в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки був відзначений урочистий ювілей професора Януш Ядвіги Вацлавівни, на якому були продемонстровані фільм про її життєво-творчий шлях, підготовлений директором бібліотеки Ольгою Романюк, та телепередача «Пісня і праця», (записана на Львівській телестудії), про Ядвігу Вацлавівну як викладача, науковця і співачку, що транслювалась по Українському телебаченню у 1968 р., яка була підготовлена ученим секретарем бібліотеки Оленою Трубайчук.
Сценічна діяльність Сценічна діяльність Я. В. Януш, яка проходила одночасно з науково-педагогічною діяльністю, відзначається особливим розмаїттям і великим обсягом. Вона не тільки талановитий педагог і відомий науковець, а й талановита співачка. Природа наділила її чудовим дзвінким і ніжним голосом (ліричне сопрано), подібним до голосу славнозвісної української співачки Оксани Петрусенко, що й визначило її другий мистецько-творчий шлях. Дар співачки у неї розвинувся в Костопільському педучилищі (на Рівненщині), де вона навчалася (1947—1951 рр.) і де фактично розпочалася її сценічна діяльність.
Чарівний спів Я. В. Януш лунав зі сцен київських театрів поряд з такими корифеями вокального співу, як Юрій Гуляєв, Галина Олійниченко, Бела Руденко, Євгенія Мірошниченко, Євдокія Колесник, Дмитро Гнатюк, Костянтин Огнєвой та ін. Університетській «зірці» вокалу, як її називали в університеті, присвячували і дарували свої пісні такі композитори, як Г. Майборода, А. Кос-Анатольський, В. Верменич, Л. Левітова, самодіяльні композитори Рівненщини: Леонід Жевченко, Михайло Каганов, Георгій Івах, Володимир Толканьов та ін. [C. 21] На огляді художньої самодіяльності м. Києва у 1953 р. Я. В. Януш виступала як солістка хорової капели КДУ.
Співоча діяльність Ядвіги Януш була дуже різноманітною. Вона співала соло, в опері, в квартеті. Була солісткою багатьох хорів, зокрема: хорової капели КДУ, Київського будинку вчених (керівник — Мальцев), хору викладачів РПІ, самодіяльної народної чоловічої хорової капели Рівненського національного університету водного господарства, з яким як солістка, дуже успішно виступала в Палаці «Україна» у Києві (1980 р.).
У процесі сценічної діяльності репертуар молодої співачки був дуже різноманітний: арії з опер українських і зарубіжних композиторів, романси, балади, пісні сучасних українських і зарубіжних композиторів, українські народні пісні, закарпатські, молдавські і румунські народні пісні та ін. Співала вона із супроводом різних оркестрів, а саме: симфонічних, народних інструментів, естрадних та струнних ансамблів і різних музичних інструментів: фортепіано, піаніно, рояль, баян, акордеон, гітара, віолончель та ін. У 1958 р. Я. В. Януш виступила як солістка у заключному концерті обласного фестивалю самодіяльного мистецтва в м. Києві у супроводі державного симфонічного оркестру України під орудою диригентів Євгенії Шабалтіної, Стефана Турчака. Ядвіга Януш мала в Києві свій персональний сольний концерт, що відбувся в Будинку вчителя.
Вона була удостоєна честі співати на заключному концерті художньої самодіяльності вчителів шкіл у Київському оперному театрі оперну арію та українську народну пісню «Ой джигуне, джигуне» в супроводі симфонічного оркестру театру під орудою славнозвісного диригента Стефана Турчака. У Рівному Я. В. Януш стала однією з найпопулярніших співачок. Успішна концертна діяльність сприяла тому, що її запросили до Рівненського драматичного театру зіграти головні ролі Наталки в опері М. В. Лисенка «Наталка-Полтавка» і Оксани в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», з чим вона блискуче справилась [C. 22].Концертні майданчики, на яких виступала Януш, дуже різні. Вона співала не тільки в Україні, але й за кордоном: в Болгарії (в Шипці — 1968 р.), Молдові, Росії, Німеччині. Я. В. Януш у складі делегації Києва з «Поїздом дружби» їздила до Німеччини, де виступала як солістка на урядових та інших концертах в Берліні, Дрездені, Магдебурзі, Лейпцигу, де з великим успіхом виконувала українські народні пісні.