Аушвіц — кінцевий рахунок () — видана вперше в 1999 році антологія під редакцією ревізіоніста Голокосту Вівіана Берда (), в який він представляє погляди свої та інших авторів на те, що «насправді» відбулося в Освенцимі під час Другої світової війни і стверджує, що «голокост є містіфікацією», і що документально підтвержена кількість загиблих в концентраційному таборі Аушвіц становить 73.137 осіб. Антологія включаєAuschwitz: The Final Count монографії Тіса Крістоферсена, д-р Вільяма Ліндсі (щодо Циклону-Б), Фреда Лейхтера та інших.
Опис
На обкладинці першого видання (1999) слова Вілліса Карто:
На зворотному боку обкладинки написано:
Розділи
Пролог Введення Видатний Тіс Крістоферсен — введення до Тіса Крістоферсена () Тіс Крістоферсен — Брехня Аушвіцу () «Справедливість» союзників — введення до доктора Ліндсі () Вільям Ліндсей Циклон Б, Аушвіц та суд над доктором Бруно Теш () Одіссея Фреда Лейхтера — введення до Фреда Лейхтера () Фред Лейхтер Усередині «газових камер» Аушвіцу () Введення до В.Карто () В.Карто Чому «Голокост» важливий? () Вівіан Берд Післямова ()
Зміст
У передмові Вівіан Берд пише:
В монографії «Брехня Аушвіцу» Тіс Крістоферсен розповідає про свою роботу у трудовому таборі Райське, сателіті Аушвіцу, в Департаменті розведення рослин. Серед інших у його підпорядкуванні були близько 100 чоловіків з Аушвіц-Біркенау. Протягом всього 1944 року Крістоферсен неодноразово відвідував Аушвіц-Біркенау, але про масові вбивства євреїв газом вперше почув лише після війни. Тіс Крістоферсен як очевидець заперечує, що в Аушвіці коли-небудь мало місце знищення людей, що ув'язнені навіть співали пісень під час роботи. Після довгої роботи пліч-о-пліч з ув'язненими співробітниками, Крістоферсен бачив власними очима життя в Освенцімі, і в післявоєнні роки був вражений почутими історіями про «газові камери».
До книги включено есе Циклон Б, Аушвіц та суд над доктором Бруно Тешем. Автор — хімік, покійний д-р Вільям Ліндсі, подає ретельно задокументовані матеріали військового трибуналу над доктором Тешем, який був в кінцевому підсумку засуджений і повішений. Теш був співвласником компанії, яка закупала гуртом (від виробників), а потім поставляла (як посередник) адміністрації німецького концтабору пестицид «Циклон Б». Хоча в рішенні трибуналу було сказано, що «Циклон Б» використовувався як газ, який вбив мільйони євреїв, Ліндсі показує, що Циклон Б використовувався як інсектицид і дезінфекційний засіб для позбавлення від вошей не тільки ув'язнених Аушвіцу, а й членів СС, які працювали в таборі, для фумігації (обкурювання) їх одягу та приміщень, тобто, був використаний для збереження та підтримки життя людини, а не для його припинення. У своєму есе Ліндсі розглядає також, на його думку, шахрайські докази і свідчення в суді над Тешем.
У звіті Усередині «газових камер» Аушвіцу американський інженер Фред Лейхтер представляє своє дослідження приміщень Аушвіцу і робить висновок, що надто невеликі залишки газу в так званих «газових камерах» не відповідають версії масових вбивств.
В останньому есе Чому «Голокост» важливий?'', написаного Віллісом А. Карто, автор відзначає, що Голокост перетворився на прибуткову галузь — його використовують як досить ефективний політичний інструмент, за допомогою якого не тільки вимагають мільярди німецьких і американських доларів платників податків до Ізраїлю, але і влада Сполучених Штатів проводить свою зовнішню політику всупереч національним інтересам на користь Тель-Авіву. Карто пояснює перспективи Голокосту.
Видання Книга видавалася тричі: видавець: The Barnes Review (1999Auschwitz: The Final Count, edited by Vivian Bird. The Barnes Review, Washington, D.C.. 1999. Soft cover. 112 pages., 2007), видавець: (2007)Auschwitz — the Final Count
Примітки
Посилання Deutscher Buchladen: Ihr Suchergebnis Auschwitz: The Final Count — By Michael Collins Piper Death camp site to be renovated