Хокейний клуб «Сибір» — хокейний клуб з м. Новосибірська, Росія. Заснований у 1948 році, до 1962 року — «Динамо». Виступає у чемпіонаті Континентальної хокейної ліги.
Найкраще досягнення у чемпіонатах країни на вищому рівні — 6-е місце (2007).
Домашні матчі проводить у Льодовому палаці спорту «Сибір» (7,400). Кольори клубу: синій, білий і червоний.
Історія
1946–1950 Перший чемпіонат СРСР з хокею із шайбою відбувся у 1946 році. У складі чемпіона — московського «Динамо» — виступали два гравці, чия спортивна кар'єра почалася у Новосибірську: Олег Толмачов і Всеволод Блінков. Останній, до того ж, став найкращим бомбардиром «Динамо» за підсумками того чемпіонату.
Наприкінці сезону 1946—47 з Москви, із спеціального семінару з техніки і тактики «канадського» хокею повернувся ентузіаст і популяризатор Іван Циба. Він привіз до Новосибірська першу «канадську» ключку і шайбу. Все це показувалося гравцям та глядачам у перерві заключного матчу чемпіонату міста з хокею з м'ячем. Іван Циба згодом багато працював з міськими хокейними командами: «Харчовик», «Локомотивом», «Буревісником». У кінці сезону керівництво ДСО «Динамо», за ініціативою Григорія Сентюріна, приймало рішення про відмову від участі у змаганнях з хокею з м'ячем, і про початок культивування хокею із шайбою. В основі рішення лежали суто практичні міркування: протягом багатьох років йшло суперництво за звання чемпіона Новосибірська між армійським і динамівським колективами. Армійці мали певні переваги: якщо «ядро» команд було приблизно рівноцінним, то лавка запасних у ТДВ, була довгою, в той час як «Динамо» страждало від недоукомплектованості. У новому ж вигляді хокею гравців потрібно було менше, зате вимоги до майстерності кожного з них значно зростали.
У січні 1948 року на водно-лижній станції «Харчовик» була споруджена перша у місті хокейна коробка. Відкрилася коробка показовим матчем між двома складами «Динамо», а 20 січня відбулася перша офіційна зустріч — матч зональної першості РРФСР. Новосибірськ представляло «Динамо», а суперником став красноярський «Спартак». Динамівці здобули перемогу з рахунком 19:0. 25 січня відбулась повторна гра, яка також закінчилася перемогою «Динамо», правда, скромнішою — 15:0. У лютому у місті з'явилася друга хокейна коробка — на «Спартаку». На двох стадіонах відбувся перший чемпіонат міста з хокею. Крім «Динамо» і «Харчовика», брала участь також команда «Спартак», але справжньої боротьби не вийшло — динамівці перевершували суперників у класі. 27 лютого все на тій же водно-лижній станції «Харчовик» відкрилися фінальні змагання чемпіонату РРФСР. У чотирьох матчах майбутній олімпійський чемпіон Валентин Кузін відправив у ворота суперників 19 шайб. Динамівці виграли всі ігри, і стали чемпіонами РРФСР. У чемпіонському складу були: воротар Михайло Судомоєв, Валентин Кузін, Василь Салком, Хамід Ісламов, Олександр Швецов, Борис Архіпов, Василь Батурін, Володимир Кузьмін, Володимир Гладков. Очолював команду Григорій Сентюрін.
У сезоні 1949—50 дві новосибірські команди — «Динамо» як чемпіон РРФСР і ОБО як чемпіон РРФСР з хокею із м'ячем — були включені у чемпіонат СРСР по другій групі команд майстрів. Лідерами армійців були воротар Михайло Огородников, Віктор Звонарьов, Георгій Овчинников, Анатолій Васильєв, Володимир Верига. Очоолював команду Ілля Рясной. Обидві команди досить успішно виступили у зональному турнірі, і посіли у результаті 2-е і 3-є місця у 2-й зоні. Друге місце дало право динамівцям на участь у фінальному турнірі. Турнір проходив у Москві, і новосибірське «Динамо» у підсумку стало п'ятим.
1950–1955 У сезоні 1950—51 усі чотири новосибірські команди виступали у чемпіонаті і кубку РРФСР. Найкращий результат у «Динамо», яке здобуло бронзові медалі чемпіонату. Колишній гравець «Динамо» Валентин Кузін дебютував у складі «Динамо» (Москва), і завоював срібну медаль чемпіонату СРСР.
У сезоні 1951—52 знову чотири новосибірських клуби грали у чемпіонаті РСФСР. Армійці виграли змагання у Сибірській зоні, і вийшли у фінал чемпіонату, де до останнього туру зберігпли шанси на золоті медалі, але у підсумку посіли 2-е місце. Валентин Кузін до срібної медалі чемпіонату-51 додав бронзову чемпіонату—52.
У 1952 році армійці, як фіналісти чемпіонату РРФСР, включені до складу чемпіонату СРСР серед команд майстрів у класі А. У складі ОБО виступали Михайло Судомоєв, Юрій Паньков, Георгій Овчинников, Віктор Никифоров, Борис Соколов, Володимир Верига, Володимир Педрас, Володимир Лопатін, Павло Маклецов, Олексій Вєтров, Володимир Івлєв, Віктор Звонарьов, Валентин Корсаков, Іван Хвостов, Олександр Сисоєв, Юрій Студенецький, Володимир Чернов. Очолював команду Олександр Міхєєв. На першому етапі команда посіла 4-е місце у «Молотовській» підгрупі, а за підсумками фіналу посіла 12-е місце. «Динамо» і «Спартак» виступили у чемпіонаті та кубку РРФСР. У складі «Динамо» воротарі Володимир Лук'янов і Юрій Кучин, польові гравці Хамід Ісламов, Олександр Палкін, Володимир Нагих, Василь Салком, Володимир Батурін, Борис Архіпов, Володимир Кузьмін, Володимир Щемелінський, Іван Прудніченко, Юрій Галанін, Олександр Швецов, Володимир Рубець, Вадим Смирнов, Олександр Жигунов. Очолював команду Григорій Сентюрін. Лідер «Спартака» — Лев Галятін. У лютому динамівці досягли першого успіху, завоювавши Кубок РРФСР, а у березні, у рідному місті здобули золоті медалі чемпіонату РРФСР. Валентин Кузін став дворазовим бронзовим призером чемпіонату СРСР.
У сезоні 1953—54 клас А був обмежений 9 командами. Також був організований чемпіонат СРСР у класі Б, куди включалися найгірші команди класу А і найкращі команди чемпіонату РРФСР. Однак армійці вирішили не брати участь у цьому чемпіонаті, зосередившись на футболі. Проте «Динамо», посилене декількома провідними гравцями ОБО, впевнено виграло турнір у класі Б, і завойовало право на участь у чемпіонаті СРСР серед найсильніших команд майстрів. Валентин Кузін став чемпіоном СРСР і чемпіоном світу.
Наступний сезон став дебютним для «Динамо» у вищій лізі. Команда у підсумку фінішувала на 9-му місці. Це досягнення згодом було повторено кілька разів, але залишалося неперевершеним понад 50 років. За «Динамо» виступали: воротар Володимир Лопатін, польові гравці Віктор Никифоров, Володимир Кузьмін, Володимир Івлєв, Олексій Вєтров, Володимир Верига, Володимир Нагих, Олександр Швецов, Борис Соколов, Володимир Щемелінський, Олександр Палкін, Юрій Паньков. Почав підготовку до сезону як головний тренер Віктор Звонарьов, але до осені він виявився так завантажений за основним місцем роботи у спортклубі армії, що працювати з командою фізично не міг, і сезон команда провела під керівництвом капітана і граючого тренера Юрія Панькова. Окрім основного складу, кожна команда класу «А» повинна була мати юнацький. До складу юнацької команди «Динамо» були зібрані всі перспективні молоді гравці міста, очолював команду Григорій Маєвський, а капітаном і провідним гравцем був Віталій Стаїн. Юні хокеїсти стали бронзовими призерами першості СРСР. Новосибірський клуб «Крила Рад», посилений гравцями, що залишилися при об'єднанні «Динамо» і ОБО, виграв чемпіонат УРСР і отримав право брати участь у чемпіонаті СРСР по класу «Б», де посів 3-є місце. У складі «Крил», які представляли завод ім. Чкалова, поряд з відомими гравцями Георгієм Овчинниковим, Василем Салковим, Хамідом Ісламовим, Миколою Кучановим, Борисом Архіповим, Володимиром Педрасом виступали молоді і перспективні хокеїсти Юрій Кучин, Анатолій Бірюлінцев, Іван Хвостов, Валентин Корсаков, Борис Воронков, Сергій Вяткін, Володимир Турлянцев, Юрій Наумов. Очолював команду Володимир Батурін. Валентин Кузін став триразовим бронзовим призером чемпіонату СРСР і срібним призером чемпіонату світу.
1955–1960 У сезоні 1955—56 команда «Динамо» зазнала ряд втрат: поїхав у московське «Динамо» лідер атак Віктор Никифоров, в інші клуби перейшли Геннадій Вєтров і Борис Соколов. На зміну прийшли молоді хокеїсти: Віталій Стаїн, Віктор Картавих, воротар В'ячеслав Бубенець, Анатолій Бірюлінцев, Юрій Тархов, Геннадій Радаєв. Чемпіон РРФСР «Крила Рад» делегували в основну міську команду досвідченого Георгія Овчинникова і молодого Сергія Вяткіна. Григорію Сентюріну вдалося створити боєздатний колектив, і в підсумку «Динамо» посіло 10-е місце у чемпіонаті. Новосибірський «Хімік» (капітан — Микола Граков) здобув звання чемпіона РРФСР і право виступати у класі Б чемпіонату СРСР. Валентин Кузін отримав четверту бронзову медаль чемпіонату СРСР, став дворазовим чемпіоном світу та олімпійським чемпіоном.
Головним тренером «Динамо» у сезоні 1956—57 був обраний Віктор Звонарьов. У середині сезону у складі дебютував Володимир Золотухін, практично відразу. У результаті команда повторила свій найкращий результат, посівши 9-е місце. У чемпіонаті СРСР серед команд класу Б четверте місце посів «Хімік» (тренер Володимир Верига, капітан Микола Граков), а «Крила Рад» удруге в своїй історії стали чемпіонами РРФСР (тренер команди Валентин Батурін, капітан — Іван Хвостов). Хамід Ісламов став чотириразовим чемпіоном РРФСР. Валентин Кузін отримав п'яту бронзову медаль чемпіонату СРСР.
У сезоні 1957—58 у команді «Динамо» відбулась зміна поколінь. Закінчили виступати Георгій Овчинников, Володимир Кузьмін, Олександр Швецов та Юрій Паньков. До команди прийшли Юрій Судоплатов, Володимир Кунгурцев та Юрій Михайлов. Чемпіонат цього року був перехідний: з наступного сезону клас А вирішено розділити на дві групи — першу, де виступатимуть десять сильних клубів, і другу. Динамо виступало невдало, посіло у чемпіонаті 13-е місце, і вибуло в другу групу. Валентин Кузін у шостий раз став бронзовим призером чемпіонату.
У наступному сезоні у складі команди дебютував Володимир Індюков. А на посаду головного тренера знову був обраний Юрій Паньков. У другій групі класу А команда посіла 2-е місце. Поділ класу А на групи було визнано невдалим експериментом, у в сезоні 1959—60 було вирішено знову повернутися до єдиних змагань. З ініціативи Ігоря Пасинкова у Новосибірську почала відроджуватися армійська команда. Валентин Кузін став дворазовим срібним призером чемпіонату СРСР. У Новосибірську, на вулиці Богдана Хмельницького, за ініціативою Григорія Сентюріна і директора заводу хімконцентратів, Героя Соціалістичної Праці Павла Олексійовича Власова почалось будівництво палацу спорту зі штучним льодом.
У сезоні 1959—60 Олег Толмачов став головним тренером «Динамо» — новосібірець, до війни виступав у змаганнях з футболу та хокею з м'ячем за рідне місто, після війни опинився у московському «Динамо», освоїв новий вид спорту і став першим чемпіоном СРСР. У складі дебютував Валерій Агафонов. Чемпіонат СРСР у перший і останній раз був розіграний за системою плей-оф. В Урало-Сибірській підгрупі «Динамо» посіло 3-є місце, в 1/8 фіналу з московськими одноклубниками для визначення переможця знадобився третій матч: у першому новосибірці — вперше в своїй історії — добилися нічиєї. У втішних серіях команда вибила з боротьби армійців Калініна, і в серії за 9-е місце повинні були зустрітися з ленінградським «Кіровцем», але гості від участі в серії відмовилися. У підсумку команда посіла третій раз в історії 9-е місце. В останньому своєму сезоні Валентин Кузін став триразовим срібним призером чемпіонатів СРСР.
1960–1965 Головною втратою сезону 1960—61 став від'їзд до московського «Динамо» Віталія Стаїна. До команди були запрошені Володимир Тарасенко та Василь Макаров. У попередніх іграх у підгрупі «А» «Динамо» посіло 7-е місце, записавши до свого активу перемогу над московськими одноклубниками і нічию з «Крилами Рад». На другому етапі команда виграла турнір за 13-19 місця.
У сезоні 1961—62 на посаду головного тренера був знову обраний Юрій Паньков. Дебютували у складі воротар Леонід Попсуєв, польові гравці Анатолій Бабаєв та Едуард Д'яков. З примітних результатів — нічия з московським «Динамо». У складі московського «Динамо» виступав Віталій Стаїн — і став срібним призером чемпіонату СРСР. Новосибірське «Динамо» у своєму останньому сезоні посіло 12-е місце.