Станиславівське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, її найпівденніше воєводство вздовж тодішнього польсько-румунського кордону. Утворене 23 грудня 1920 рокуUstawa z dnia 3 grudnia 1920 r. o tymczasowej organizacji władz administracyjnych II instancji (województw) na obszarze b. Królestwa Galicji i Lodomerji z W. Ks. Krakowskiem oraz na wchodzących w skład Rzeczypospolitej Polskiej obszarach Spisza i Orawy isap.sejm.gov.pl Закон від 3 грудня 1920 набрав чинності з 23 грудня 1920 з 16 повітів з адміністративним центром у Станиславові на анексованих Польською Республікою землях Західноукраїнської Народної Республіки.
Станиславівське воєводство охоплювало повністю сучасну Івано-Франківську область, а також (у поділі на райони до 2020 року) Стрийський, Сколівський, Жидачівський, Миколаївський райони Львівської області України.
17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон «Про надання землі солдатам Війська Польського», виконуючи свою обіцянку під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Уряд заходився реалізовувати свою обіцянку на українських землях, де розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень із селян і колишніх військових.
Населення Чисельність населення за переписами: 1921 р. — 1 339 191, 1931 р. — 1 480 285.
Більшість населення Станиславівського воєводства становили українці. Опубліковані польським урядом цифри про національний склад за результатами перепису 1931 року були спростовані сучасникамиВ. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. // «Вістник»: місячник літератури, мистецтва, науки й громадського життя. — Кн. 3. — Львів, 1936. — С. 211—223. і за ними українці нібито становили лише 68 % населення воєводства або 1 006 400 осіб, у той же час поляки нібито становили аж 23 % (340 400 осіб), а євреї — 7 % (103 600 ос.) населення воєводства. Недостовірність поданих цифр спричинена не тільки зарахуванням поляками всіх римо-католиків (хоча серед них третину становили українці-латинники) та частини греко-католиків (цього віросповідання дотримувалися винятково українці) та юдеїв (ними були винятково євреї), а й «повна фантастичність» цифр Тлумацького повіту. Поляки та євреї проживали головним чином у містах, де вони становили більшість населення, особливо у Станиславові, Стрию, Коломиї, Снятині, Скольому і т. д.
На 1.01.1939 у воєводстві проживало 1 581 625 мешканців (1 183 785 українців-грекокатоликів — 75 %, 70 625 українців-латинників — 4 %, 145 470 поляків — 9 %, 13 790 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1 %, 145 810 євреїв — 9 % і 22145 німців та інших національностей — 1 %)Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — XXXI + 175 с. Володимир Кубійович. Етнографічна карта південнозахідньої України (Галичини). 1:250,000. Формат карти: 150 х 141 см. / Published by Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britain. Видано коштом і заходами Об'єднання бувших Вояків Українців у Великій Британії. Наукове товариство імені Шевченка. Інститут національних дослідів. Мюнхен, Молоде життя, 1983..
Густота населення воєводства була неоднорідною: прикарпатські та наддністрянські повіти були значно густіше заселені, ніж гірські карпатські повіти.
Головними містами воєводства були Станиславів, Коломия, Стрий i Снятин.Romer, Eugenjusz. Powszechny atlas geograficzny. — Lwów-Warszawa,1928, mapa 47.
Мова Мовний склад населення Станиславівського воєводства за даними перепису 1931 рокуDrugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo stanisławowskie українська — 1 018 303 (68,8 %) українська — 693 175 руська (галицька) — 325 128 польська — 332 175 (22,4 %) єврейська — 109 378 (7,3 %) їдиш — 101 256 іврит — 8 122 німецька — 16 737 (1,1 %) російська — 225 (0,02 %)
Рідна мова населення повітів Станиславівського воєводства за переписом 1931 року, % повітнаселенняукраїнськапольськаєврейськанімецька Городенківський92 89464,529,95,40,0 Долинський118 37370,917,97,63,4 Жидачівський83 81772,919,65,61,7 Калуський102 25275,818,25,00,9 Коломийський176 00062,829,56,41,1 Косівський93 95285,07,27,20,0 Надвірнянський140 70279,712,07,80,2 Рогатинський127 25266,728,44,80,0 Снятинський78 02571,822,15,60,4 Станиславівський198 35960,624,713,60,9 Стрийський152 63169,616,510,13,6 Тлумацький116 02857,538,73,20,4 Станиславівське воєводство1 480 28568,822,47,41,1
Релігія Релігійний склад населення за переписом 1931 року греко-католики — 1 079 019 (72,9 %) католики — 245 944 (16,6 %) юдеї — 139 746 (9,4 %) протестанти — 12 492 (0,8 %) православні — 891 (0,06 %)
Релігійний склад населення повітів Станиславівського воєводства за переписом 1931 року, % повітнаселеннягреко-католикиримо-католикиюдеїправославні Городенківський92 89475,116,78,10,1 Долинський118 37375,813,28,8 Жидачівський83 81775,318,06,3 Калуський102 25278,914,16,1 Коломийський176 00068,918,111,90,1 Косівський93 95286,15,38,30,1 Надвірна140 70280,310,88,30,1 Рогатинський127 25271,021,37,4 Снятинський78 02579,111,19,10,1 Станиславівський198 35962,421,414,90,1 Стрийський152 63170,815,311,20,1 Тлумацький116 02866,027,15,8 Станиславівське воєводство1 480 28572,916,69,40,1
Освіта За переписом 1931 р. серед населення Станиславівського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 62,2 %, вміли тільки читати 0,5 %, а 36,6 % населення не вміли читати і писати.
Серед юдеїв вміли читати і писати 86,2 % населення старше 5 років, серед римокатоликів — 77,1 %, серед грекокатоликів — 54,0 %.
Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., % повітнаселеннявміють читати і писативміють тільки читатине вміють читати і писатиневідомо Городенківський69 74054,30,644,20,9 Долинський87 73659,50,539,01,1 Жидачівський62 01476,90,622,20,3 Калуський74 94663,90,435,30,4 Коломийський135 15262,70,636,30,4 Косівський72 62742,30,455,51,8 Надвірна103 28546,80,552,00,7 Рогатинський94 51472,30,626,50,7 Снятинський61 32060,60,338,50,6 Станіславівський150 10571,70,627,10,7 Стрийський114 42070,70,528,30,6 Тлумацький86 31155,90,742,50,9 Станиславівське воєводство1 112 17062,20,536,60,7
Адміністративний поділ
Станиславівське воєводство межувало на північному заході з Львівським воєводством, на північному сході з Тернопільським воєводством, на південному заході — з Підкарпатською Руссю Чехословаччини, південному сході — з Північною Буковиною Румунського королівства.
У 1921 році Станиславівське воєводство поділялось на 16 повітів.
1 квітня 1929 р. ліквідовано Печеніжинський повіт, а його територію приєднано до Коломийського повіту.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zniesieniu powiatu peczeniżyńskiego w województwie stanisławowskiem. isap.sejm.gov.pl
17 квітня 1931 р. зі Станиславівського воєводства відокремлено Турківський повіт, який включено до Львівського воєводства.Ustawa z dnia 20 marca 1931 r. o wyłączeniu powiatu turczańskiego z województwa stanisławowskiego.isap.sejm.gov.pl
1 квітня 1932 р. ліквідовано Богородчанський повіт, a його територію приєднано до Надвірнянського та Станиславівського повітів і ліквідовано Сколівський повіт, а його територію приєднано до Стрийського повіту.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa stanisławowskiego.isap.sejm.gov.pl Отож, надалі Станиславівське воєводство поділялось на 12 повітів (включали 746 сільських ґмін і 26 міських)Зібрання розпоряджень Станиславівського воєводського управління, 1932, с. 44 .
У ході адміністративної реформи місцевого самоврядування 1934 року змінено структуру повітів, воєводство нараховувало 901 громаду, об'єднану в 119 сільських ґмін і 28 міськихЗібрання розпоряджень Станиславівського воєводського управління, 1934, с. 88. .
Площу територій повітів воєводства подано станом на 1939 р. У випадку ліквідації або зміни приналежності до воєводства територія повітів подана на останній рік існування в межах цього воєводства. Кількість населення подана на основі перепису населення 1931 р. в Польській республіці. У випадку ліквідованих або приєднаних до інших воєводств повітів кількість населення подано на підставі перепису населення 1921 р. в Польській республіці.
Повіт Площа.км²Кількість населення Центр повіту Кількість населенняСтаниславівське воєводство Богородчанський (до 1932) 854 70 212 Богородчани 2 615 Городенківський 849 92 900 Городенка 12 200 Долинський 2397 118 400 Долина 9 616 Жидачівський 883 83 800 Жидачів 4 534 Калуський 1137 102 300 Калуш 12.100 Коломийський 1339 176 000 Коломия 33 800 Косівський 1839 93 900 Косів 5 653 Надвірнянський 2472 140 700 Надвірна 8 716 Печеніжинський (до 1929) 496 43 085 Печеніжин 5 984 Рогатинський 1147 127 300 Рогатин 7 513 Сколівський (до 1932) 1268 50 310 Сколе 5 989 Станиславівський 1249 198 400 Станиславів 60 000 Стрийський 2081 152 600 Стрий 30 500 Снятинський 567 78 000 Снятин 10 800 Тлумацький 934 116 000 Тлумач 6 836 Турківський (до 1931) 1459 76 645 Турка 10 030
Станиславівські воєводи Едмунд ЮристовськийУ 1924 році в Калуші відкрили водоелектростанцію з гербом міста на куполі (Фото) —— (21 жовтня 1921 — 18 серпня 1925) рр. Александер Дес Лоґес —— (18 серпня 1925 — 25 жовтня 1926) рр. Владислав Корсак —— (18 грудня 1926 — 12 вересня 1927) рр. Александер Моравський —— (28 жовтня 1927 — 30 жовтня 1928) рр. Броніслав Наконечников-Клюковський —— (30 жовтня 1928 — 29 серпня 1930) рр. Зиґмунт Яґодзінський —— (3 вересня 1930 — 1 лютого 1936) рр. (в. о. до 2 лютого 1931) Мечислав Стажинський —— (11 лютого 1936 — 22 червня 1936) рр. (в. о.) Ян Савіцький —— (23 червня 1936 — липень 1936) рр. Стефан Паславський —— (14 липня 1936 — 20 січня 1939) рр. Станіслав Ярецький —— (20 січня 1939 — 2 вересня 1939) рр.
Ліквідація
Припинило існування після анексії Західної України Союзом Радянських Соціалістичних Республік. З 10 повітів Станиславівського воєводства 27 листопада 1939 р. було утворено Станіславську область Української Радянської Соціалістичної Республіки, а Жидачівський і Стрийський повіти включені до складу Дрогобицької області УРСР.
У 1945—1946 р. з території колишнього Станиславівського воєводства репатрійовано 97,3 тис. поляківGrzegorz Hryciuk, Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948, Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek, ISBN 83-7441-121-X, s. 334. .
Примітки
Джерела Операція «Колонізація». Польське осадництво на західноукраїнських землях.